- •Лабораторна робота №1 Визначення швидкості розкладання карбіду кальцію та виходу з нього ацетилену
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Методика обчислень
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2 Дослідження характеристик газових редукторів
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 3 Випробування газозварювального пальника
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 4 Дослідження продуктивності й витрат матеріалів у разі зварювання правим і лівим способами
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 Вибір параметрів режиму газового паяння, інструменту й обладнання
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 7 Дослідження впливу технологічних параметрів на процес киснево-флюсового різання
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 Визначення технологічних параметрів плазмового різання
- •Теоретичні відомості
- •Обладнання та матеріали
- •Послідовність виконання роботи
- •Послідовність оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Література
Контрольні запитання
1. Опишіть конструкції редукторів прямої та зворотної дії.
2. За якими параметрами вибирають газові редуктори для оснащення схем газопостачання?
3. Для чого призначені балонні, мережні та рампові редуктори? Якими параметрами вони різняться?
4. Чим різняться кисневі, ацетиленові та пропанові редуктори?
5. Дайте означення пропускної здатності редуктора, його чутливості, межі редукування, перепаду тиску.
6. Що таке самоплив редуктора?
7. Що таке «замерзання» кисневого редуктора?
8. Що таке вигоряння редукувального клапана в кисневому редукторі?
Лабораторна робота 3 Випробування газозварювального пальника
Мета роботи – ознайомлення з будовою газозварювальних пальників і методикою оцінки їх працездатності, практичне засвоєння правил експлуатації.
Завдання роботи:
1) вивчити конструкції пальників, застосовуваних для газового зварювання;
2) випробувати газозварювальний пальник на щільність і розрідження в ацетиленовому каналі;
3) у разі потреби відрегулювати розподіл тиску в ацетиленовому каналі.
Теоретичні відомості
Пальник – це пристрій, в якому здійснюється змішування пального газу з технічно чистим киснем або повітрям у потрібному співвідношенні та отримання полум’я певної теплової потужності, розмірів і форми.
За способом утворення пальної суміші пальники поділяються на інжекторні, без- інжекторні, внутрішньосоплового та зовнішнього змішування; за призначенням – на універсальні та спеціалізовані; за кількістю факелів – на однополуменеві та багатополуменеві; за застосуванням – для ручних і механізованих робіт.
В інжекторних пальниках пальна суміш утворюється в змішувальній камері за рахунок інжектування струменем кисню чи повітря під тиском 0,15…0,50 МПа пального газу, що подається в пальник під низьким (0,01…0,03 МПа) або середнім (до 0,15 МПа) тиском. У безінжекторних пальниках утворення суміші пального газу й окисника відбувається в змішувачі, до якого їх подають нарізно під однаковим тиском у діапазоні 0,03…0,05 МПа. Внутрішньосоплове змішування газів засноване на безінжекторній схемі з утворенням пальної суміші безпосередньо у вихідному каналі мундштука. Зовнішнє змішування здійснюється за соплом мундштука пальника.
Обладнання та матеріали
інжекторний пальник із комплектом шлангів;
диференціальний манометр;
кисневий балон з редуктором;
ацетиленовий генератор з водяним затвором або ацетиленовий балон з редуктором;
карбід кальцію;
комплект наконечників до пальника.
Послідовність виконання роботи
1. Ознайомитися з конструкцією газозварювального пальника.
2. Випробувати пальник на щільність. Для цього надіти на кисневий ніпель пальника шланг, пропустити через нього кисень під тиском 0,3…0,5 МПа, закрити кисневий вентиль пальника й покласти пальник у воду. За виникненням бульбашок газу судять про щільність окремих вузлів пальника. Потім зняти шланг з кисневого ніпеля та надіти на ацетиленовий. Нещільності в рознімних з’єднаннях усунути підтягуванням відповідних ущільнювальних деталей, а в не рознімних – підпаюванням.
3. Випробувати інжекторний пальник на розрідження в ацетиленовому каналі. Для цього до кисневого ніпеля приєднати шланг і подати в пальник кисень під тиском 0,1, 0,2, 0,3, 0,4, 0.5 і 0,6 МПа, а до ацетиленового ніпеля приєднати шланг із диференціальним манометром. З відкритими обома вентилями пальника манометр покаже розрідження в ацетиленовому каналі пальника. Змінюючи номери наконечників від 0 до 7, отримати залежність розрідження від тиску. Результати вимірів записати до табл. 3.1.
Таблиця 3.1. Значення розрідження залежно від тиску
Номери наконечників пальника |
Тиск кисню, МПа |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Розрідження в ацетиленовому каналі, мм рт. ст. |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
Для справного пальника значення розрідження мають відповідати даним табл. 3.2.
Таблиця 3.1. Значення розрідження для справного пальника
Номер мундштука |
0 |
1…2 |
3…4 |
5…6 |
7 |
Розрідження в ацителеновому каналі, мм рт. ст. |
75…90 |
120…160 |
170…200 |
210…230 |
240…280 |
4. Побудувати графіки залежностей розрідження в ацетиленовому каналі від тиску кисню для кожного номера наконечника. У разі невідповідності отриманих даних тим, що містяться в табл. 3.2, відрегулювати інжекторний вузол хоча б на одному наконечнику.
