
- •Гідравліка, гідро та пневмоприводи опорний конспект
- •Загальні положення. Програма курсу “Гідравліка, гідропневмоприводи” розрахована на 135 годин, з яких 14 годин відводяться на виконання лаборатоорно практичних робіт.
- •Програмою передбаченно виконання однієї домашньої контрольної
- •Загальні методичні вказівки.
- •Розділ 1. Гідравліка.
- •Тема 1.1. Рідини і їх властивості.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 1.2. Основи гідростатики.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 1.3. Основи кінематики та динаміки рідин.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 1.4. Гідравлічні опори.
- •Місцеві опори.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 1.5. Витікання рідини через отвори і насадки.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Розв’язок.
- •Тема 1.6. Рух рідини по напірних турбопроводах.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.1. Загальні повідомлення про гідравлічні машини.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.2. Об’ємні насоси.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.3. Об’ємний гідропривод.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Розв’язок.
- •Тема 2.4. Обладнання і схеми об’ємного гідроприводу.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Розв’язок.
- •Розв’язок.
- •Розв’язок.
- •Тема 2.5. Лопатні насоси.
- •Методічні вказівки
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Розв’язок.
- •Тема 2.6. Гідродинамічні передачі.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Розділ 3. Пневматичний привод.
- •Тема 3.1. Загальні відомості про гідравлічні машини і пневматичний привод.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 3.2. Компресори і компресорні пересувні установки.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Розв’язок.
- •Тема 3.3. Пневматичні двигуни та пневматичні ручні машини.
- •Методичні вказівки.
- •Корпус ; 2. Поршень-бойок ; 3. Робочий інструмент ; 4. Клапан.
- •Тема 3.4. Системи керування машин з пневматичним приводом.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Розділ 4. Експлуатація та ремонт машин з гідро-пневмоприводами.
- •Тема 4.1. Експлуатаціія машин з гідро-пневмоприводами.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 4.2. Технічне обслуговування і ремонт гідро-пневмоприводів.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Кінець модуля №2 (готуйся до контрольной роботи) Список літератури.
- •Мандрус в.І., Лещій н.П., Звягин в.М., Машинобудівна гідравліка. Задачі та приклади розрахунків, Львів, Світ, 1995.
Задачі.
Задачі дінного розділу можна розв’язувати без запису рівняння Бернуллі. Так, якщо дана задача на витік через отвір, насадок чи дросель і заданий коефіцієнт витрати , то треба застосовувати головний вираз
де So,So-площі отвору і струміня.
При цьому необхідно пам’ятати, що розрахунковий напір взагалі складається із різниці геометричних і п’єзометричних висот.
Необхідно знати, що коефіцієнт витрати однозначно визначається коефіцієнтами стиснення струменя Е і швидкості (чи опору ).
П
риклад
1.5.1. Визначити
початкову швидкість витікання рідини
із великого відкритого резервуара через
зовнішній циліндрічний насадок. Резервуар
заповнений шарами води і мастила (мал
19). Відношення густини
Мал. 19.Резервуар з насадком
води і масла м/в=0,8 , h=1м, коефіцієнт швидкості =0,82 (перший режим витікання). Порівняти отриманий результат с початковою швидкістю витікання при заповненні резервуара тільки маслом до рівня 2h.
Розв’язок.
Вважаючи рух усталеним, початкову швидкість витікання можна визначити із рівняння Бернуллі, складеного для перерізу 1-1і 2-2.
Звідки
Згідно головного рівняння гідростатики
р1=ратм+gh
р-ратм=мgh
Тоді,
=4,87
м/с
Якщо посудина була б заповнена тільки водою чи маслом до рівня 2h то
V=
=5,14
м/с.
Тема 1.6. Рух рідини по напірних турбопроводах.
Класіфікація трубопроводів Рівняння, що використовується для гідравлічних розрахунків трубопроводів Гідравлічний удар.
Література: (1) ст. 65, 118-133, (2) ст. 115-135, (4) ст. 59-95.
Методичні вказівки.
Трубопроводи розділяють на прості (без розгалуджень) і складні.
В основі гідравлічного розрахунку любого складного (розгалудженого) трубопроводу лежить задача про розрахунок простого (нерозгалудженого) трубопроводу постійного перерізу, так як складний трубопровод можна розглянути як складений із простих, з’єднаних між собою трубопроводів.
При гідравлічному розрахунку трубопроводів в основному визначається чи витрата Q, чи втрати напора h, чи діаметр труби. В зоні гідравлічно шорстких труб (квадратичній), в якій коефіцієнт не залежить від числа Рейнольдса, втрати напору на тертя можна визначити по перетвореній формулі Дарсі.
де
-витратна
характеристика трубопроводу, чесельне
значення, якої
для данної шорсткості і діаметра, приводиться в таблицях довідників по гідравліці.
Складний турбопровід взагалі складається із простих трубопроводів з послідовними і паралельним іх сполученням чи розгалудженнням.
При послідовному з’єднанні турбопроводів, витрата у всіх трубах буде одинаковою, а загальна втрата напору буде рівна сумі втрат напору у всіх послідовно з’єднаних трубах.
При паралельному з’єднанні трубопроводів витрата рідини в трубопроводі до розгалудження буде рівна сумі витрат в кожній паралельно з’єднаній трубі, а втрати напору в паралельних трубах будуть однакові.
Розрахунок складного трубопроводу можна виконувати в слідуючій послідовності:
Складний трубопровід розбити на ряд простих.
Побудувати криві необхідних напорів для кожного з простих трубопроводів, причому для віток з кінцевою роздачею – з врахуванням вільного (статичного) напору, а для проміжних ділянок – без його врахування.
Скласти криві необхідних напорів для віток (і паралельних ліній, якщо вони маються) по правилу складання характеристик паралельних трубопроводів.
Отриману криву скласти з характеристикою послідовно з’єднаних трубопроводів по відповідному правилу.
Таким чином, при розрахунках необхідно йти від кінцевих точок складного трубопроводу до початкової точки, тобто проти напряму руху рідини.
В деяких випадках гідравлічний розрахунок трубопроводів повинен поєднуватись з економічним або ваговим розрахунком. Наприклад при проектуванні гідросистем з витіснювальною подачею рідини, коли рідина витіснюється із баків під тиском газів, що забезпечує великі витрати, застосування трубопроводів невеликого діаметра дає економію в їх вазі і вартості. Але вага баків в яких рідина знаходиться під тиском, може виявитися більшою. Застосування трубопроводів більшого діаметру збільшує їх вагу і вартість. Однак швидкість течії рідини по трубопроводам (при заданій витраті) буде менше, чим в першому випадку.
Відповідно потребуємий тиск газів, при якому проходить витіснення рідини із баків буде меншим, що приведе до зменшення ваги і вартості баків. Враховуючи ряд додаткових умов (вартість матеріалів, розміри тощо) в кожному конкретному випадку вибирається найкращий варіант.
Необхідно мати на увазі, що для забезпечення нормальної (безкавітаційної) роботи трубопроводів, необхідна перевірка величини вакууму в тому перерізі, де ця величина буде найбільшою (тиск найменшим). Крім того, якщо трубопровід має швидкодіючі запорні пристрої (електромагнітні крани, відсічні клапани, тощо), необхідно визначити підвищення тиску перед запорними пристроями в момент переркриття ними перерізів трубопровода. Це підвищення тиску внаслідок гідравлічного удару може бути значним.