Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція4-5.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.2 Mб
Скачать

Дидактичні стратегії слухання (аудіювання)

Мета

Зміст

Методи, прийоми і форми роботи

Слухання з метою розуміння основного змісту

Знання основних фахових понять, представлених у тексті, уміння аналізувати текст, виділяти головне, уміння узагальнювати, формулювати тему тексту, виділяти головне; навички сприйняття тексту зі швидким темпом розгортання, підготовка до побудови плану, написання тез, анотації

Словникова робота, запитання на пригадування, фронтальна бесіда, вправи на визначення ключових слів та запам’ятовування змісту, змагання на швидкість сприйняття основного змісту тексту, вправи на формулювання заголовку тексту, конкурси на уважність, формулювання запитань до тексту тощо

Продовження таблиці 4.1

Слухання з метою розуміння тексту загалом

Знання всіх понять і термінів, які зустрічаються в тексті, аналітико-синтетичні вміння розчленовувати текст на частини, деталізувати зміст, навички сприйняття та утримування в пам’яті деталізованої інформації, підготовка до переказу

Словникова робота, змагання на визначення найбільшої кількості деталей у тексті, запитання до тексту, проблемні завдання з використанням суперечливих відомостей у тексті, вправи на запам’ятовування дат, цифр, власних назв, пояснення висловлювань, проблемні завдання на інтерпретацію значення мовленнєвих одиниць тощо

Слухання з метою визначення незрозумілого

Пошук невідомих слів, термінів, понять, аналітико-синтетичні вміння відносити мовні одиниці до певних мовних систем (лексико-семантичної, синтаксичної тощо), навички зосередження уваги на окремих елементах мовлення, підготовка до енциклопедичного пошуку та складання словника тексту

Робота з тлумачними та фаховими словниками, завдання на узагальнення понять, їх визначення та тлумачення; вправи на визначення семантики фразеологізмів, термінів, професіоналізмів, слів у переносному значенні; аналіз граматичних форм та синтаксичних конструкцій; узагальнення найбільш уживаних морфем, характерних для тексту, наприклад суфіксів абстрактних слів –ість, –ств(о); вправи на групування незнайомих слів за частинами мови, конкурси на найкращу наукову чи професійну метафору

Продовження таблиці 4.1

Слухання з метою з’ясування структури тексту

Знання про структурні частини наукового, офіційно-ділового, публіцистичного текстів, аналітико-синтетичні вміння членувати текст, виділяти смислові частини тексту, навички групування синтаксичних конструкцій висловлювання, підготовка до побудови плану, композиційного аналізу тексту

Лекційне повідомлення про композиційне оформлення текстів доповіді, промови, службового листа, службової інструкції тощо; пошук інформації в підручнику; завдання на поділ тексту на розділи, параграфи, пункти; вправи на формулювання назв підрозділів тексту; конкурси на введення в текст вставних одиниць, що вказують на джерело інформації (на мою думку, на переконання ученого, за свідченням автора) або на логічну впорядкованість тексту (по-перше, по-друге, наприкінці), вправи та конкурси на запам’ятовування структурних частин тексту, опитування та обговорення

Слухання з метою висловлення власної думки, доповнення інформації, відповіді на запитання, участі в бесіді, дискусії; критичне аудіювання

Диференціювання реплік діалогу, розуміння синтаксису висловлювання, уміння залучати додаткову інформацію та спеціальні знання, аналізувати контекст, навички швидкого реагування на репліки діалогу, підготовка до створення діалогу

Завдання на визначення мінімальної інформації в тексті, яка необхідна для висловлення власної думки про предмет мовлення; оцінка інформативності тексту, лекційне повідомлення про правила ведення діалогу, визначення найкращого учасника прослуханого діалогу, аналіз особливостей мовлення учасників дискусії, представленої для прослуховування, запитання до партнера спілкування, конкурс на швидке реагування на репліку мовця тощо, гра „Запитання-відповідь” тощо

Аудіювання – це складне вміння сприймати мовлення на слух в його одноразовому виконанні, як це буває в умовах природного усного спілкування, без повторень і додаткової акцентуації. Крім того, часткові труднощі для студентів становить слухання різних джерел інформації (дикторського тексту, наукового повідомлення, реплік у дискусії), а також прискорений темп викладення тексту. Тому в навчанні слуханню стратегія передбачає вміння ставити уточнюючі запитання, зосереджуватися на головній думці, виділяти структурні частини тексту.

Існує необхідність подавати фахові терміни разом з термінами мовознавства, філософії, психології, які збільшують можливості стратегій впливати на смислову сферу особистості, цілком конструюючи її, а не поповнюючи тільки стільники фахової лексики. Серед таких завдань:

  • на складання тексту з використанням термінів, що належать різним галузям наук (майбутньої професії у тому числі);

  • на тлумачення різнофахових термінів українською мовою;

  • на зіставлення термінів різних мов;

  • на віднесення термінів до різних галузей знань.

До стратегії дидактичного аудіювання повинні належати дії та операції:

  • запам’ятовування змісту та композиції тексту;

    • виділення відомостей, які представлені в тексті;

    • зазначення імен, подій, хронологічних меж того, про що йдеться;

    • формулювання тез (висловлювань, що узагальнюють зміст тексту);

    • перерахування фактів, що підтверджують основну думку тексту;

    • визначення головної думки тексту;

    • вибір заголовка для тексту;

    • вибір невідомих термінів та понять, які потребують з’ясування, уточнення, тлумачення, групування;

    • передбачення тих положень та інформації, які могли б доповнити, конкретизувати текст;

    • побудова послідовності висловлювань, які передають основний зміст тексту, план тексту;

    • визначення суперечливих позицій тексту;

    • зазначення можливостей доповнення тексту, збагачення його мовними одиницями;

    • з’ясування особливостей мовлення учасників діалогу;

    • визначення лексичних та граматичних одиниць, представлених у тексті.

. Крім того, студентам можна пропонувати оцінити сприйняття тексту на слух за такими характеристиками:

    • інформативність;

    • пізнавальна цінність;

    • доступність в мовленнєвому та змістовому планах;

    • наявність різноманітних синтаксичних конструкцій;

    • частка незрозумілого;

    • належність до функціонального стилю;

    • багатство лексичних засобів.

Оскільки перебіг сприймання на слух перебуває у внутрішньому плані мовної особистості, оцінити його безпосередньо неможливо. Тому контроль може здійснюватися шляхом оцінювання завдання після прослуховування тексту, опитування студентів, а також за успішністю продуктивних видів мовлення (переказу, діалогічного та монологічного мовлення, написання тексту), з якими слухання функціонально пов’язане.