Графічна робота №5 Комплексне креслення зрізаного циліндру

Мета:

Навчитись розв’язувати проекційні задачі. Розвивати навики застосування теоретичних знань.

Навчитися самостійно конструювати моделі, що розвиває просторове мислення.

Завдання:

Накреслити комплексне креслення зрізаного циліндру, визначити дійсну величину фігури перерізу, побудувати розгортку поверхні та аксонометричне зображення. Нанести розміри.

Дані свого варіанту брати в таблиці 5

Опорні знання.

Для виконання цього завдання потрібно знати:

1. Методи проекціювання. Суть прямокутного проекціювання. Проецюючий апарат прямокутного проекціювання;

2. Способи перетворення комплексного креслення;

3. Методику побудови розгорток поверхонь;

4. Види аксонометричних проекцій (розташування координатних осей, коефіцієнти спотворення);

5. Методику будування плоских та об’ємних фігур у аксонометричних осях.

6. Методику роботи з лекалами.

7. Правила нанесення розмірів на кресленнях.

Методика та послідовність виконання:

Зразок роботи показано на рис. 5.1.

Після виконання рамки та основного напису за даними таблиці 5 викреслюються дві проекції циліндру та січна площина ( d – діаметр циліндру, h – висота циліндру, m –відстань від осі циліндру дл січної площини, α – кут нахилу січної площини до П₁).

Основа циліндру ділиться на 12 рівних частин, кожна точка нумерується, визначаються фронтальні проекції цих точок. будується профільна проекція циліндру, враховуючи фігуру перерізу. Наносяться розміри.

Способом заміни площин проекцій визначається дійсна величина фігури перерізу.

Побудова розгортки зрізаного циліндру починається з побудови розгортки бічної поверхні повного циліндру яка ділиться на 12 рівних частин з нумерацією точок. З кожної точки проводяться вертикальні лінії на яких наноситься висота певної частини циліндра, яка визначається на фронтальній проекції. Тримані точки з’єднуються за допомогою лекал. До розгортки бічної поверхні добудовується нижня основа та дійсна величина фігури перерізу.

Для аксонометричного зображення застосовується прямокутна ізометрія. Побудова аксонометричного зображення починається з побудови аксонометрії нижньої основи та визначення 12 точок на неї. Далі з кожної точки проводиться вертикальна лінія на якій наноситься висота кожної точки. Отримані точки з’єднуються за допомогою лекал. Визначається видимість.

Оформлення роботи:

Графічне завдання виконується на аркуші формату А3 з нанесенням внутрішньої рамки креслення згідно з ГОСТ 2.104-68. Формат А3 розташовується горизонтально. У правому нижньому куті розташовується основний напис, його розміри виконуються згідно з ГОСТ 2.104-68 форма 1, як на рисунку 1.3.

Завдання виконуються олівцем (як лінії так і написи).

Креслення виконується у масштабі 1:1, лінії побудови залишаються на кресленні. Розміри наносяться на кресленні згідно з завданням, цифри розмірів виконуються висотою 5мм.

Оцінювання роботи:

Максимальна кількість балів (відмінно) ставиться за роботу виконану в повному обсязі, охайно з дотриманням всіх вимог стандартів щодо ліній, нанесення розмірів, оформлення та заповнення основного напису.

Середня кількість балів (добре) ставиться за повністю виконану роботу з допущенням неточностей та незначних помилок у компоновці кресленика або у побудові дійсної величини фігури перерізу, або розгортки, або аксонометричного зображення. Вимоги стандартів щодо ліній, нанесення розмірів, оформлення та заповнення основного напису дотримані.

Мінімальна кількість балів (задовільно) ставиться за роботу в якій допущені помилки в побудові розгортки, або аксонометричної проекції, не нанесені розміри. або робота виконана неохайно.