Тема 11. Держава та її економічні функції

Питання для самоопрацювання

1. Необхідність державного регулювання в умовах ринкової економіки.

2. Співвідношення державного і ринкового механізмів регулювання національної економіки.

3. Теоретичні погляди на роль держави в економіці та їх еволюція.

Література

1. Борисов Е.Ф. Економічна теорія.М.-Юристь,2006.-568с.

2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: Навч, посіб. - К.: Вища шк., 2009.

3. Дзюбик Е., Ривак С. Основи економічної теорії.:К., Основи, 2008.-336с.

4. Камаев В.Д. й др. Экономическая теория: Учеб. для вузов. - М.: ВЛАДОС, 2009.

5. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії. Підручник.- К.: Атака, 2008.- 344с.

6. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. / За ред. Ю.В. Ніколенко. - К.: Либідь, 2007.

7. Основи економічної теорії: Підручник /А.А.Чухно, П.С.Ещенко, Г.Н. Климко та ін. - К.; Вища шк., 2003. - 606с.

8. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка:Навч посіб. Для вузів / Під ред.: З. Ватаманюка, С. Панчишина.- К.: Видавничий дім „ Альтернатива”, 2003.- 606с.

9. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ За ред. Т.Н. Климка, В.П. Несторенко.- К.: Вища школа.- Знання, 2007.-743с.

10. Костюк В.С. Економічна теорія: навч. посібник / В.С.Костюк, А.М.Андрющенко, І.П.Борейко. – К.: Центр учб. Л-ри, 2009. -282с.

11. Базилевич В.Д. Економічна теорія. Політекономія: Навч. Посібник – К: Знання-Прес, 2008. – 719с.

12. Піндайк Р., Рубінфелд Д. Мікроекономіка: Пер. З анг.- К.: Основи, 1996,-646с.

13. Рикардо Д. Начала политической экономии й налогового обложения. - М.: Госкомиздат, 1955.

14. Сажина М.А., Чибриков Г.Г. Экономическая теория: Учеб. для вузов. - М.: НОРМА-ИНФРА.1998.

15. Самуельсон П. Економіка: Підручник. - Львів: Світ, 1993.

16. Смит А. Исследование о природе й причинах богатства народов. -М.: Соцзкгиз, 1992.

17. Теоретическая экономика. Политэкономия /Под ред.: Г.Н. Журавлевой, Н.Н. Мильчаковой. -М.: Юнити, 2007.

18. Туган-Барановський М.І. Політична економія: Курс популярний. - К. Наук. думка, 1994.

19. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. - М.,1993.

20. Хикс Дж. Стоимость й капитал: Пер. с англ. / Под ред. Р.М. Знтова. -М.: Прогресе: Универс, 1993.

Теоретичні відомості

Аналізуючи період від Великої депресії (1930-і роки) до початку 1960-х років, економісти та політики зіткнулися з тим, що економіка вільного ринку, навіть найбагатшого в світі (наприклад США), виявилася неспроможною задоволь­нити деякі основні потреби суспільства. Така модель економіки завжди породжувала періоди безробіття і деякі з них мали масовий характер. За часів Великої депресії рівень безробіття сягнув 25 %, а національний продукт у порівнянні з піковим 1929 р. зменшився приблизно на 30 %. Депресія висвітлила ті проблеми, які вже тривалий час існували в завуальованій формі. Внаслідок банкрутства банків та розвалу ринку акцій багато людей втратили фактично всі свої заощадження. Надто низькі ціни на сільськогосподарську продукцію позбавили багатьох фер­мерів можливості платити по заставних, а це призвело до їхнього розорення. Долаючи депресію, федеральний уряд не лише вживав активних заходів до стабілізації рівня економічної діяльності, а й прийняв законодавчі акти, спрямовані на «пом'якшення» багатьох конкретних проблем (страхування від безробіття, соціальне забезпечення, федеральне страхування вклад­ників, федеральні програми дотування цін на сільськогосподарську про­дукцію), та низку інших програм, спрямованих на різноманітні соціаль­но-економічні цілі Загалом ці програми одержали назву «нового підходу». Після другої світової війни економічне становище поліпшилося і країна досягла небувалого рівня розвитку. Проте виявилося, що плоди цього процвітання дісталися не всім. Багато людей, здавалося, з мо­менту народження були приречені на злиденне існування; вони не одержували відповідної освіти, а їхні перспективи знайти хорошу роботу були примарними. Така нерівність викликала появу багатьох урядових програм, що знайшли законодавче вираження протягом 60-х років, коли президент Ліндон Б. Джонсон оголосив свою «Війну з бідністю». У той час як деякі програми були «рятівним поясом» для тих, хто потерпав (на­приклад, забезпечення бідняків харчами та медичним обслуговуван­ням), інші, такі як програми перекваліфікації, були спрямовані на розширення можливостей безробітних.

Необхідність проведення державою економічної політики пов’язана з наявністю неспроможностей ринку: недосконалість чи повна відсутність конкуренції на ринку; суспільні; екстерналії; неповні ринки; недостовірність і недостатність інформації; безробіття, інфляція і дисбаланс.

Міра державного втручання в економіку залежить від багатьох причин історичного, політичного, ідеологічного характеру. Більшість країн, в тому числі і Україна, мають змішану економіку, яка функціонує на основі поєднання ринкового саморегулювання і державного регулювання.

Ринковий механізм і економічна політика є діа­лектичною єдністю, атрибутом змішаної економіки. Розумний синтез ефективного ринкового механізму і державного регулю­вання дає можливість вирішувати основні соціальні та економічні проблеми суспільства, кон’юнктурні та стратегічні цілі.

У стабільній економіці основним регулятором соціально-економічних процесів виступає ринковий механізм, а економічна політика держави вико­нує допоміжну роль. Основне призначення останнього — ство­рення нормальних умов для функціонування ринку, нейтраліза­ція негативних наслідків і вирішення проблем, які не під силу ринковому механізму.

У перехідній економіці роль державного регулювання значна і суттєва, але в міру створення необхідних засад розвитку ринко­вих відносин вплив держави має зменшуватись.

Ринкове і державне регулювання економіки часто доповнюєть­ся функціонуванням інституту соціального партнерства, що дає можливість найкращим чином узгоджувати інтереси суб'єктів, реалізовувати економічні й соціальні цілі розвитку суспільства.

Державне втручання в економіку має бути раціональним — надмірна активність держави може породжувати негативні тен­денції і наслідки, а також обумовлює зменшення фінансових можливостей держави.

Це пов'язано з тим, що будь-яке втручання держави в еконо­мічне життя передбачає:

1. певні адміністративні витрати (на утримання управлінського апарату);

1. існування так званих "побічних ефектів", "фіаско держав­ного регулювання".

Причина виникнення "побічних ефектів" в тому, що ринок — це органічний механізм, і будь-який державний захід (якого б ха­рактеру він не був) змінює умови взаємодії на даному ринку, рин­кову кон'юнктуру, впливає на рішення суб'єктів господарювання.

"Фіаско" (провали) державного регулювання обумовлено:

• по-перше, неправильним застосуванням методів та інструмен­тів економічної політики (розміри податків, мита, кредитних ставок, квот, ліцензій тощо);

• по-друге, можливістю помилок в прийнятті управлінських рішень через відсутність чи недостатність інформації;

• по-третє, існуванням проблеми часових лагів — "ефекту запіз­нення" в процесі постановки цілей, прийняття рішень, виборі ін­струментів регулювання. Необхідно враховувати і швидкість вве­дення в дію та термін дії кожного інструмента, які по-різному впливають на ціль: зміни в грошово-кредитному регулюванні да­ють швидший ефект, в податковому — більш віддалений результат;

• по-четверте, перевищенням владних повноважень, використан­ням цього інструмента на користь вузького кола осіб (клану, об'єд­нання тощо).

Основні принципи державного регулювання економіки:

1. наукової обґрунтованості — врахування вимог об'єктивних економічних законів, реалій економічного, політичного і соці­ального життя суспільства, національних особливостей;

1. погодження інтересів — державне регулювання економі­ки має бути механізмом погодження інтересів різних суб'єктів економіки: загальнодержавних, регіональних, групових (підприєм­ців, робітників, споживачів, виробників тощо);

2. системності обумовлений функціонуванням національ­ної економіки як великої складної системи, що включає різні рівні й елементи. Тому державне регулювання економіки, охоп­люючи різні об'єкти, має виходити із системних засад у вирі­шенні економічних, соціальних, зовнішньоекономічних, науково-технічних, культурних, екологічних та інших проблем;

3. цілеспрямованості — державне регулювання має спрямовуватися на досягнення конкретних цілей;

4. пріоритетності — виділення основних соціально-економіч­них проблем розвитку країни, на вирішенні яких державі належить зосередити свої зусилля (через обмеженість наявних державних ре­сурсів — фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних і т. ін.);

5. комплексності — необхідність використання державою всього арсеналу засобів та інструментів, що є в її розпорядженні (правових, економічних, адміністративних, прямих, непрямих, не­формальних тощо);

6. адаптації — державне регулювання має ґрунтуватися на безперервному аналізі результатів оперативної оцінки й коригу­ванні впливу держави на соціально-економічні процеси залежно від внутрішніх чи зовнішніх умов розвитку країни;

7. мінімальної достатності:

• держава повинна виконувати тільки ті функції, які не може забезпечити ринок;

• функції державного управління мають певним чином роз­поділятися — на вищих його рівнях належить вирішувати ті проблеми, які не можуть бути з'ясовані на нижчих;

9) ефективності:

• організаційно-правове забезпечення ДРЕ — управління економікою зобов'язані здійснювати спеціальні органи держав­ної влади й управління з чітко визначеними правами, компетен­цією та обов'язками;

• економіко-організаційне забезпечення ДРЕ — держава по­винна використовувати важелі (форми, методи, інструменти), адек­ватні цілям і ситуаціям, що склалися;

— порівнянність витрат (на утримання державного управлінського апарату) та результатів державного втручання в економіку.

Мінімальні функції держави:

• створення правової бази;

• захист конкуренції;

• забезпечення економіки необхідною кількістю грошей;

• мінімізація негативних екстерналій;

• розподіл і перерозподіл доходів;

• виробництво суспільних товарів і благ;

• захист національних економічних інтересів.

Логіка ДРЕ характеризує послідовність заходів держави, необ­хідних для управління соціально-економічним розвитком країни:

1. аналіз вихідного рівня розвитку національної економіки, її проблем та можливостей;

2. визначення цілей, пріоритетів і кінцевих результатів ДРЕ;

3. з'ясування способів досягнення поставлених завдань і ство­рення відповідних правових, економічних, організаційно-управлін­ських механізмів;

4. формування необхідних ресурсів (фінансових, матеріальних, інтелектуальних, трудових, інформаційних тощо);

5. передбачення ризиків і наслідків управлінських рішень.

Тестові завдання

1. До недоліків ринкового механізму державного регулювання економіки належить:

а) спричиняє велику диференціацію населення за доходами;

б) породжує бюрократизм, корупцію;

в) виявляє руйнівну дію на навколишнє середовище;

г) вірні відповіді а, б;

д) вірні відповіді а, в;

е) усі відповіді вірні.

2. До характерних рис змішаної системи управління належить (дописати):

а) основним регулятором економічних процесів виступає ринковий механізм;

б) забезпечується реалізація вищих макроекономічних цілей;

в) ...

3. Які елементи включає механізм макроекономічного регулювання ринкової економіки змішаного типу:

а) ринкові регулятори;

б) важелі державного впливу на економіку;

в) корпоративне управління;

г) інститут соціального партнерства;

д) правильні відповіді а), б), г);

е) усі відповіді правильні.

4. Яка модель державного регулювання економіки передбачає управління соціально-економічним розвитком країни на основі активного втручання держави у процес розподілу і перерозподілу доходів, домінування ідей рівності й солідарності:

а) німецька;

б) японська;

в) шведська;

г) американська?

5. Який принцип державного регулювання економіки передбачає, що держава повинна виконувати тільки ті функції, які не може забезпечити ринок:

а) мінімальної достатності;

б) пріоритетності;

в) цілеспрямованості;

г) системності;

д) немає вірних відповідей.

6. У перехідній економіці роль державного регулювання значна і в міру створення необхідних засад розвитку ринкових відносин вплив держави має:

а) збільшуватись;

б) зменшуватись;

в) не змінюватись.

7. Державне втручання в економіку країни спричинене необхідністю:

а) розвивати НТП;

б) сприяти досягненню рівноважного рівня цін;

в) зміцнювати національну оборону країни;

г) впливати на зміну відсоткової ставки комерційних банків.

8. Якщо сучасна економіка є регульованою, то чи є необхідність використати ринковий механізм:

а) ринковий механізм у регулюванні національної економіки не потрібен;

б) ринковий механізм має використовуватись в органічній єдності з державними регуляторами;

в) ринковий механізм має використовуватись тільки в окремих галузях народного господарства;

г) усі відповіді вірні.

Індивідуальні науково-дослідні завдання

1. Основи методології та організації проведення економічної політики.

2. Формування нового механізму державного регулювання в країнах із розвиненою товарною економікою.

3. Зміна економічних функцій держави в умовах постіндустріального суспільства і глобалізації.