3.2. Деякі рекомендації вооз, які стосуються кодування основної причини смерті

Першопричина (основна причина смерті), яка зазначається в нижньому заповненому рядку I частини свідоцтва, повинна бути найбільш корисна і інформативна для статистичного аналізу причин смерті. Наприклад, кодування таких хвороб, як атеросклероз або гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба, етіологічна роль яких у виникненні тяжких порушень здоров'я відома, дає найменш корисну інформацію, ніж кодування таких важких проявів і наслідків хвороби, які виділені в самостійні нозологічні одиниці форми ішемічних хвороб серця або цереброваскулярних хвороб.

Саме тому, за наявності нозології з групи ішемічних хвороб серця (I20-I25) або цереброваскулярних хвороб (I60-I69) такі захворювання як атеросклероз і гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба вказуються в свідоцтві лише в другій його частині як супутнє або фонове захворювання. У прикладі 6 субарахноїдальний крововилив був зареєстрований в I частині свідоцтва (основна причина смерті) і увійшов до статистики причин смерті. Гіпертензивна хвороба з переважним ураженням серця і нирок розглянута як фонове захворювання і винесена в II частину медичного свідоцтва про смерть. Це не означає, що гіпертонічна хвороба ніколи не може бути розглянута, як основна причина смерті. Нозологічні форми гіпертензивної хвороби, що ідентифікуються кодами I11.-, I12.-, I13.-, можуть бути основною причиною смерті і, відповідно вказуватися в I частині лікарського свідоцтва про смерть, входити в статистику смертності, але лише в тому випадку, якщо немає вказівок на наявність у померлого ішемічної хвороби серця (I20-I25) або цереброваскулярних хвороб (I60-I69).

Приклад 7:

Лікарське свідоцтво про смерть:

I. а) Набряк головного мозку.

б) Уремія.

в) Гіпертензивна хвороба з переважним ураженням серця і нирок - I13.2.

г) _________________________________.

II. Атеросклероз аорти.

Оскільки статистика смертності заснована на концепції першопричини, діагноз "Вторинна гіпертензія (I15)" не може бути розцінений лікарем як першопричина смерті і відповідно бути використаним для кодування, навіть якщо смерть настала від її важкої декомпенсованої форми. Кодуванню підлягає причина, що викликала розвиток вторинної артеріальної гіпертензії (наприклад, хронічний гломерулонефрит або інше захворювання).

Відповідно до рекомендацій ВООЗ рубрика I70.- вкрай рідко використовується для кодування основної причини смерті. Правило, викладене в МКХ-10, звертає увагу на те, що якщо першопричиною смерті вказаний - атеросклероз (I70.-) і в лікарському свідоцтві про смерть є згадка про:

гіпертонічну хворобу - кодують I10-113,

ішемічну хворобу серця - кодують I20-125,

міокардит неуточнений - кодують I51.4,

дегенерацію міокарда - кодують I51.5,

цереброваскулярні хвороби - кодують I60-169.

Отже, рубрика I70 увійде до державної статистики лише у тому випадку, якщо вона єдина вказана в медичному свідоцтві про смерть, тобто при його неправильному заповненні.

Це також у повній мірі відноситься і до такого стану, як старість.

Рубрику R54 "Старість" можна використовувати для кодування основної причини смерті лише в тому разі, якщо в лікарському свідоцтві про смерть відсутні вказівки на наявність якого-небудь іншого стану або захворювання, яке могло би бути віднесене до будь-якого класу МКХ, крім XVIII, а вік померлого перевищував 80 років.

Приклад 8:

Лікарське свідоцтво про смерть:

I. а) Дегенерація (дистрофія) міокарда-I51.5.

б) Старість

в) _________________________________.

г) _________________________________.

II. ________________________________.

Кодують як основну причину смерті "Дегенерацію (дистрофію) міокарда" I51.5.

Грубою помилкою є вказівка у лікарському свідоцтві про смерть лише симптомів механізму смерті: серцево-судинна недостатність, серцево-легенева недостатність і т.ін.

Приклад 9:

Лікарське свідоцтво про смерть:

I. а) Серцево-судинна недостатність -I51.6.

б) _________________________________.

в) _________________________________.

г) _________________________________.

II. ________________________________.

Вимушене використання коду I51.6 перекручує статистику, оскільки першопричиною цього стану може бути безліч різних захворювань. Приклади такого заповнення медичного свідоцтва не рідкість у практиці роботи поліклінічних установ і свідчать про те, що медичний працівник, який засвідчив факт смерті, погано ознайомився з історією хвороби померлого.

Іноді смерть людини настає від наслідків (залишкових явищ) хвороби або травми, що мали місце рік тому або більше. Для кодування причин смерті від наслідків захворювання, що було раніше, в МКХ-10 передбачені відповідні рубрики: B90-B94, E64.-, E68, G09, I69.-, O97, T90-T98.-, Y85-Y89 (додаткові коди T90-T98).

Якщо в лікарському свідоцтві про смерть стан, відібраний як першопричина смерті, указується як "наслідки...", він має бути віднесений до рубрик, вказаних вище, незалежно від проміжку часу між початком хвороби або виникненням травми і смертю.

Деякі післяопераційні ускладнення (пневмонія будь-якого типу, кровотеча, тромбофлебіт, емболія, тромбоз, сепсис, блокада серця, гостра ниркова недостатність, аспірація, ателектаз і інфаркт) можуть розглядатися як прямий наслідок операції, якщо тільки не вказано, що вона була проведена за 4 або більше тижнів до смерті, і не можуть бути розцінені як першопричина смерті.

Пневмонія або бронхопневмонія можуть розглядатися як ускладнення при будь-якому захворюванні. Зокрема, бронхопневмонію слід розглядати як очевидні наслідки виснажливих хвороб (злоякісні новоутворення, недостатність харчування) і хвороб, що викликають параліч (травми головного і спинного мозку, крововилив в мозок або тромбоз судин головного мозку, поліомієліт), а також інфекційних хвороб і важких травм.

У МКХ-10 вперше виділені рубрики для кодування порушень, які виникли після різних медичних процедур, що дає можливість поліпшити якість їх статистичного обліку. У класифікації таких рубрик дев'ять: E89.-, G97.-, H59.-, H95.-, I97.-, J95.-, K91.-, M96.- і №99.-. Проте, ці рубрики не використовуються для кодування першопричини смерті. Для кодування вибирається той стан, з приводу якого проводилося лікування.

Для кодування випадків смерті в результаті втручань, упущень, неправильного лікування або ланцюга подій, що виникли від будь-якої з перерахованих причин, використовуються відповідні коди, що входять до блоків рубрик XIX і XX класів: T36-T50, T80-T88, X40-X49, Y40-Y84.

Приклад 10:

Основне захворювання: Несумісність перелитої іншогрупної крові після оперативного втручання з приводу гострої перфоративної виразки шлунка.

Ускладнення: Посттрансфузійний токсичний шок, анурія. Гостра ниркова недостатність.

Супутні захворювання: Анемія.

Лікарське свідоцтво про смерть:

I. а) Посттрансфузійний токсичний шок.

б) Реакція АВО - несумісності - T80.3.

в) _________________________________.

г) Несумісність перелитої крові - Y65.0.

II. Оперативне втручання з приводу перфоративної виразки шлунка (дата). Анемія.

Першопричина смерті кодується двома кодами, оскільки причина смерті відноситься до XX класу.