Література

1. Патофізіологія/ За ред.М.Н. Зайка і Ю.В.Биця. – К.:Медицина, 2008.- С.409-420.

2.О.В.Атаман Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях.-Вінниця: Нова Книга,2007.-С.264-271.

3. Патологическая физиология /Под ред. А.И. Воложина, Г.В. Порядина. – Т.2 – М.:МЕД пресс,

1998. – С. 59–79.

4. Патологічна фізіологія/ За ред. проф.М.С.Регеди, проф.А.І.Березнякової. Підручник для студентів - Львів, Магнолія, 2011.- 490 с.

Підпис викладача___________________________

Заняття 4 Тема: Лейкози

Актуальність теми: Лейкоз – це пухлина, що виникає з кровотворних клітин із первинним ураженням кісткового мозку. Поширеність лейкозу, недостатні знання з його етіології, патогенезу і лікування, різноманітність гематологічних і клінічних проявів визначають важливість вивчення лейкозу.

Стоматологічним проявам деяких гематологічних розладів надають дуже важливе діагностичне значення, бо вони часто є маніфестуючими, які випереджають появу загальних клінічних проявів.

Навчальні цілі:

Знати:

• визначення та загальну характеристику лейкозів;

• класифікацію лейкозів; етіологію, патогенез лейкозу, зміни крові при гострих і хронічних лейкозах;

• механізм і основні прояви пухлинної прогресії при лейкозах;

• про часте ураження слизової оболонки порожнини рота при лейкозі, зумовлене лейкозними інфільтратами та приєднанням ауто- і вторинної інфекції на тлі зниженої імунологічної реактивності хворих на лейкоз.

Вміти:

• за допомогою лейкограм та вивчення під мікроскопом картини крові хворих на лейкоз диференціювати хронічний лімфо- і мієлолейкоз;

• встановити причинно-наслідковий зв’язок між патогенетичними ланками та клітинними проявами лейкозу.

Самостійна позааудиторна робота Питання для повторення

1. Схема нормального кровотворення (за І.Л. Чертковим, О.І. Воробйовим).

2. Морфологічна характеристика клітин гранулоцитного, моноцитарного та лімфоцитарного рядів.

1. Нормальні показники лейкоцитів у крові (загальна кількість в 1 л. крові, лейкоцитарна формула) і в кістковому мозку (лейкоеритроїдне співвідношення).

2. Морфологічна характеристика клітин крові І–IV класів кровотворення.

3. Етіологія та патогенез пухлин. Роль малих доз іонізуючого випромінювання (як наслідок атомних вибухів і аварій на АЕС) у виникненні лейкозу.

4. Пухлинна прогресія.

Питання для самоконтролю знань

1. У хлопчика, 15 років, в крові виявлено: еритроцити – 2,3х10¹² /л, гемоглобін – 60 г/л, КП – 0,8; лейкоцити – 137х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: мієлобласти -57, мієлоцити – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні – 1, сегментоядерні – 17, лімфоцити – 18, моноцити – 7; тромбоцити – 140х10⁹/л. Назвіть найбільш ймовірну патологію.

   1. Гострий недиференційований лейкоз

   2. Гострий мієлобластнй лейкоз

   3. Гострий лімфобластний лейкоз

   4. Еритромієлоз

   5. Хронічний мієлолейкоз

2. Хворий, 38 років, останнім часом відмічає підвищену втомлюваність, загальну слабкість. Аналіз крові: еритроцити – 4,1х10¹² /л, гемоглобін – 119 г/л, КП – 0,89; лейкоцити – 28х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: базофіли -0, еозинофіли – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні –0, сегментоядерні – 9, лімфобласти – 7, пролімфоцити – 10, лімфоцити – 71, моноцити –3; тромбоцити – 160х10⁹/л. В мазку велика кількість тілець Боткіна – Гумпрехта. Який діагноз можна поставити хворому?

   1. Гострий лімфобластний лейкоз

   2. Хронічний мієлолейкоз

   3. Хронічний лімфолейкоз

   4. Гострий мієлобластний лейкоз

   5. Хронічний мієломонобластний лейкоз

3. У хворого після видалення зуба з приводу гострого гнійного періоститу спостерігалась тривала кровотеча із лунки. Аналіз крові: еритроцити – 2,9х10¹² /л, гемоглобін – 90 г/л, КП – 0,9; лейкоцити – 52х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: мієлобласти – 70, базофіли - 0, еозинофіли – 1, мієлоцити – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні – 2, сегментоядерні – 18, лімфоцити – 8, моноцити – 1; тромбоцити – 60х10⁹/л. Назвіть найбільш ймовірну патологію.

   1. Мієлобастний лейкоз

   2. Ліфобластний лейкоз

   3. Гострий недиференційований лейкоз

   4. Еритробласт ний лейкоз

   5. Лейкемоїдна реакція

4. Дані аналізу периферичної крові: еритроцити – 4,0х10¹² /л, гемоглобін – 7,9 ммоль/л, КП – 1,0; лейкоцити – 27х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: базофіли - 1, еозинофіли – 4, промієлоцити – 5, мієлоцити – 5, метамієлоцити (юні) – 7, паличкоядерні – 13, сегментоядерні – 50, лімфоцити – 12, моноцити – 3; тромбоцити – 320х10⁹/л. В мазку крові: пойкілоцитоз, анізоцитоз, є нормобласти. Яка патологія найбільш імовірна і відповідає зазначеним змінам?

   1. Анемія

   2. Гострий лімфолейкоз

   3. Хронічний лімфолейкоз

   4. Хронічний мієлолейкоз

   5. Гострий мієлолейкоз

5. Хворий, 21 рік, скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури до 38 – 40^оС. Об’єктивно: печінка і селезінка збільшені. У крові: еритроцити – 2,9х10¹² /л, гемоглобін – 100 г/л; лейкоцити – 4,4х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: бластні клітини – 68, базофіли - 0, еозинофіли – 0, мієлоцити – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні – 0, сегментоядерні – 17, лімфоцити – 15, моноцити – 0; тромбоцити – 48х10⁹/л. Всі цитохімічні реакції негативні. Дайте гематологічне заключення.

   1. Хронічний мієлолейкоз

   2. Недиференційований лейкоз

   3. Мієлобластний лейкоз

   4. Лімфобластний лейкоз

   5. Гострий еритромієлоз

6. У хворого з хронічним мієлолейкозом виникли ознаки виразково – некротичного стоматиту. При біопсії слизової оболонки виявлені лейкозні клітини. З якою ланкою патогенезу пухлини пов’язане ураження ротової порожнини?

   1. Трансформація мутаційна

   2. Трансформація епігеномна

   3. Промоція

   4. Пухлинна прогресія

   5. Ініціація

7. У дитини12–ти років виявлені такі зміни периферичної крові: еритроцити – 3,0х10¹² /л, гемоглобін – 80 г/л; лейкоцити – 7х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: мієлобласти -54, промієлоцити – 1, мієлоцити – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні – 1, сегментоядерні – 28, лімфоцити – 13, моноцити – 3; тромбоцити – 140х10⁹/л. Назвіть найбільш характерну для даної патології особливість картини крові.

   1. Регенеративне ядерне зрушення ліворуч

   2. Гіперрегенеративне (лейкемічне) ядерне зрушення ліворуч

   3. Лейкемічний провал

   4. Дегенеративне ядерне зрушення ліворуч

   5. Регенеративно – дегенеративне ядерне зрушення ліворуч

8. У дитини 10-ти років виявлені такі зміни периферичної крові: еритроцити – 3,2х10¹² /л, гемоглобін – 90 г/л; лейкоцити – 25х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: базофіли - 5, еозинофіли – 9, мієлобласти – 3, промієлоцити – 8, мієлоцити – 11, метамієлоцити (юні) – 22, паличкоядерні – 17, сегментоядерні – 19, лімфоцити – 3, моноцити – 3. Назвіть характерну ознаку, що відрізняє хронічний мієлолейкоз від лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу.

   1. Нейтрофільний лейкоцитоз

   2. Ядерне зрушення нейтрофілів ліворуч

   3. Поява мієлобластів

   4. Базофільно-еозинофільна асоціація

   5. Виражена токсогенна зернистість нейтрофілів

9. Як може змінюватися кількість лейкоцитів в периферичній крові при лейкозах?

   1. Збільшується

   2. Зменшується

   3. Не змінюється порівняно з нормою

   4. Можливі всі варіанти

   5. –

10. Для якого з наведених нижче лейкозів характерний лейкемічний провал?

    1. Лімфолейкоз

    2. Мієлолейкоз

    3. Еритромієлоз

    4. Монобластний лейкоз

    5. Мономієлолейкоз