
- •Передмова
- •Робота 1 Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Правила протипожежної безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторне устаткування. Техніка виконання лабораторних робіт
- •П равила зважування на технохімічних вагах
- •Визначення абсолютної та відносної похибки досліду
- •Експериментальна частина
- •Робота 2. Визначення молярної маси еквівалентів металу методом витіснення водню Теоретична частина.
- •Робота 2. Визначення молярної маси еквівалентів металу методом витіснення водню
- •Експериментальна частина. Метод, оснований на вимірюванні об’єму водню, який виділяється при взаємодії металу з кислотою.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 3 Визначення молярної маси карбон (IV) оксиду.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 4 Визначення кількісного складу хімічної сполуки. Встановлення її хімічної формули.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 5 Визначення ступеню чистоти карбіду кальцію.
- •Теоретична частина.
- •1 Розчинення твердих речовин
- •2 Фільтрування
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 6 Визначення теплового ефекту хімічної реакції.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 7 Кінетика хімічних реакцій.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Вплив природи реагуючих речовин на швидкість реакції.
- •Дослід 2. Вплив поверхні реагуючих речовин на швидкість гетерогенної реакції.
- •Дослід 3. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість гомогенної хімічної реакції.
- •Дослід 4. Вплив температури на швидкість реакції.
- •Дослід 5. Вплив каталізатора на швидкість реакції.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 8 Хімічна рівновага.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Вплив концентрації реагентів на хімічну рівновагу
- •Дослід 2. Зворотність зміщення хімічної рівноваги реакції перетворення хромат – йонів у дихромат – йони.
- •Дослід 3. Вплив температури на хімічну рівновагу.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 9 Приготування розчинів.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •1. Визначення густини розчину ареометром.
- •2 . Приготування розчину із твердої речовини та рідкого розчинника н2о.
- •3. Приготування розчину певної концентрації методом розбавлення.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 10 Визначення концентрації розчинної речовини методом титрування.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 11 Визначення вмісту натрій хлориду в суміші
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні запитання і задачі
- •Робота 12 Електролітична дисоціація. Властивості електролітів.
- •Теоретична частина.
- •Константа дисоціації матиме такий вигляд:
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Визначення електропровідності розчинів.
- •Дослід 2. Вплив концентрації розчину слабкого електроліту на його ступінь дисоціації.
- •Дослід 3. Зміна електропровідності при нейтралізації слабкої основи слабкою кислотою.
- •Дослід 4. Порівняння ступеня дисоціації кислот.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 13 Реакції у розчинах електролітів. Гідроліз солей.
- •Теоретична частина.
- •Йонний добуток води.
- •Індикатори
- •Гідроліз солей
- •Експериментальна частина Дослід 1. Йонні реакції, які протікають практично необоротно і до кінця.
- •Дослід 2. Забарвлення деяких індикаторів в різних середовищах
- •Дослід 3 Вплив однойменних йонів на дисоціацію слабкого електроліту.
- •Дослід 4. Гідроліз солей.
- •Контрольні питання і задачі
- •Приклади розв’язування задач:
- •Робота 14. Малорозчинні електроліти. Добуток розчинності
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Умови утворення осаду.
- •Дослід 2. Умови розчинення осадів.
- •Дослід 3. Розчинення осадів малорозчинних електролітів при хімічній взаємодії.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 15 Окисно-відновні реакції
- •Теоретична частина.
- •Метод електронного балансу.
- •Йонно-електронний метод
- •Дослід 5.
- •Дослід 6.
- •Контрольні питання і задачі.
- •Робота 16 Загальні уявлення про електрохімічні процеси. Гальванічні елементи
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина Дослід 1. Порівняння хімічної активності металів.
- •Дослід 2. Гальванічні елементи.
- •Дослід 3. Складання концентраційного гальванічного елемента.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 17 Електроліз
- •Теоретична частина.
- •Приклади задач по електролізу водних розчинів солей.
- •Акумулятори
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 18 Корозія металів, захист від корозії
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Утворення гальванічних пар при хімічних процесах.
- •Дослід 2. Корозія внаслідок різного доступу кисню.
- •Дослід 3. Вплив йона Cl- на швидкість корозії.
- •Дослід 4. Анодне і катодне покриття.
- •Контрольні питання і задачі
- •Додатки
- •1. Стандартизовані назви хімічних елементів і простих речовин
- •2. Назви деяких кислот
- •3. Розчинність кислот, основ і солей у воді
- •4. Тиск насиченої водяної пари (рн2о) при різних температурах
- •5. Відносні густини та масова частка (w) розчиненого NaCl при 20°c
- •6. Відносні густини розчинів сульфатної кислоти
- •7. Відносні густини розчинів хлоридної кислоти
- •8. Добуток розчинності малорозчинних речовин у воді при 25 0с
- •9. Стандартні електродні потенціали (e0) металів (ряд напруг)
- •10. Періодична система елементів д.І.Менделєєва
Робота 3 Визначення молярної маси карбон (IV) оксиду.
Мета роботи – ознайомлення студентів з методами визначення молярних мас газів.
Теоретична частина.
Молярна маса – це маса одного моля речовини.
Моль - це кількість речовини, в якій міститься стільки молекул, атомів, йонів, електронів, або інших структурних одиниць, скільки атомів міститься у 0,012 кг ізотопу 12С.
Молекулярна маса речовини (Мr) – це число, яке показує у скільки разів маса молекули даної речовини більша 1/12 маси атома ізотопу 12С.
Моль будь-якої речовини в газовому стані або у вигляді пари за нормальних умов (р=101,3 кПа або 760 мм.рт.ст.; Т=273К або 00С) займає об'єм 22,4 л. Цей об'єм називається молярним об'ємом газу (Vm). Для приведення об'єму газу до нормальних умов користуються газовим законом Бойля-Маріотта і Гей-Люссака.
Вираз для одного моля будь-якого газу є стала величина. Ця стала величина називається універсальною газовою константою і позначається R. Її числове значення і розмірність залежать від вибору одиниць при підрахунку. Підставляючи газову константу у приведене рівняння, одержують рівняння Менделєєва-Клапейрона:
PV = RT – для одного моля газу
PV = nRT – для n молів газу
або
– загальний вигляд рівняння
Менделєєва-Клапейрона,
де P – тиск, Па
V – об'єм, м3
m – маса газу, кг
M – молярна маса, кг/моль
R – 8,314 Дж/моль · К
T – температура, К.
Існує три методи обчислення молярних мас газів.
1. За допомогою рівняння Менделєєва-Клапейрона, якщо відома маса газу і всі умови його існування: тиск, об'єм і температура.
2. За законом Авогадро.
Знаючи об'єм газу при будь-яких тиску і температурі, можна вирахувати об'єм V0 за нормальних умов, а потім вирахувати молярну масу, використавши для цього молярний об'єм Vm газу і склавши відповідну пропорцію.
3.
За допомогою відносної густини газу
Якщо відома абсолютна густина газу ρ, тобто маса 1л його за нормальних умов, то величину молярної, а значить і молекулярної маси можна визначити за формулою:
M=22,4 · ρ (г/моль); Mr = M(по числу);
Відносною густиною першого газу за другим (позначається буквою ) називають відношення густини цих газів:
де ρх – густина першого газу;
ρу – густина другого газу.
Це відношення можна замінити відношенням мас газів, які містяться в однакових об’ємах при однаковій температурі:
де mx – маса першого газу;
mу – маса другого газу;
В однакових об'ємах газів за однакових умов міститься однакове число молекул, а значить, і молів газів. Відношення мас однакових об'ємів газів дорівнює відношенню їхніх молярних мас:
де Mx – молярна маса першого газу;
Mу – молярна маса другого газу;
З останнього відношення виходить:
Молярна маса газу дорівнює його густині по відношенню до іншого газу, помноженій на молярну масу останнього.
Молярна маса є важливою константою чистої речовини.
Експериментальна частина.
Карбон (IV) оксид добувають в апараті Кіппа (рис. 8) дією на мармур соляною кислотою. Для промивання і осушування газ пропускають через промивні склянки з розчином натрій гідрогенкарбонату і концентрованої сульфатної кислоти.
С
уху
колбу закрийте корком і склографом,
відмітьте на шийці колби рівень, до
якого доходить корок, на технохімічних
вагах зважте з точністю до 0,01 г суху
колбу з повітрям, закрийте коркам до
позначки (m1).
Опустіть в колбу до дна газовідвідну
трубку та відкривши кран апарату Кіппа
повільно пропускайте CO2
протягом 7-8 хв. Закрийте колбу корком
до позначки і зважте її (m2).
Знову пропустіть CO2
протягом 3-4 хв., а потім зважте (m3).
Якщо результати цих двох зважувань
однакові або відрізняються не більш
ніж на 0,01 г, то наповнення колби слід
вважити закінченим. В іншому випадку
повторіть наповнення і досягніть сталого
результату зважування.
Визначте температуру по кімнатному термометру і тиск – по барометру. Для визначення об’єму газу необхідно налити в колбу до позначки воду кімнатної температури, потім перелити її в мірний циліндр і виміряти об'єм води. Об'єм води дорівнює об'єму газу.
Результати досліджень запишіть в табл. 2
Таблиця 2
Маса колби з повітрям і корком, г |
Маса колби з CO2 і корком, г |
Об'єм газу, мл |
Температура, оС |
Тиск p, кПа |
m1 = |
m1 = M2 = |
V = |
toC = |
|