
- •Передмова
- •Робота 1 Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Правила протипожежної безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Лабораторне устаткування. Техніка виконання лабораторних робіт
- •П равила зважування на технохімічних вагах
- •Визначення абсолютної та відносної похибки досліду
- •Експериментальна частина
- •Робота 2. Визначення молярної маси еквівалентів металу методом витіснення водню Теоретична частина.
- •Робота 2. Визначення молярної маси еквівалентів металу методом витіснення водню
- •Експериментальна частина. Метод, оснований на вимірюванні об’єму водню, який виділяється при взаємодії металу з кислотою.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 3 Визначення молярної маси карбон (IV) оксиду.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 4 Визначення кількісного складу хімічної сполуки. Встановлення її хімічної формули.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 5 Визначення ступеню чистоти карбіду кальцію.
- •Теоретична частина.
- •1 Розчинення твердих речовин
- •2 Фільтрування
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 6 Визначення теплового ефекту хімічної реакції.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Розрахунки
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 7 Кінетика хімічних реакцій.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Вплив природи реагуючих речовин на швидкість реакції.
- •Дослід 2. Вплив поверхні реагуючих речовин на швидкість гетерогенної реакції.
- •Дослід 3. Вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість гомогенної хімічної реакції.
- •Дослід 4. Вплив температури на швидкість реакції.
- •Дослід 5. Вплив каталізатора на швидкість реакції.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 8 Хімічна рівновага.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Вплив концентрації реагентів на хімічну рівновагу
- •Дослід 2. Зворотність зміщення хімічної рівноваги реакції перетворення хромат – йонів у дихромат – йони.
- •Дослід 3. Вплив температури на хімічну рівновагу.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 9 Приготування розчинів.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •1. Визначення густини розчину ареометром.
- •2 . Приготування розчину із твердої речовини та рідкого розчинника н2о.
- •3. Приготування розчину певної концентрації методом розбавлення.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 10 Визначення концентрації розчинної речовини методом титрування.
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 11 Визначення вмісту натрій хлориду в суміші
- •Експериментальна частина.
- •Контрольні запитання і задачі
- •Робота 12 Електролітична дисоціація. Властивості електролітів.
- •Теоретична частина.
- •Константа дисоціації матиме такий вигляд:
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Визначення електропровідності розчинів.
- •Дослід 2. Вплив концентрації розчину слабкого електроліту на його ступінь дисоціації.
- •Дослід 3. Зміна електропровідності при нейтралізації слабкої основи слабкою кислотою.
- •Дослід 4. Порівняння ступеня дисоціації кислот.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 13 Реакції у розчинах електролітів. Гідроліз солей.
- •Теоретична частина.
- •Йонний добуток води.
- •Індикатори
- •Гідроліз солей
- •Експериментальна частина Дослід 1. Йонні реакції, які протікають практично необоротно і до кінця.
- •Дослід 2. Забарвлення деяких індикаторів в різних середовищах
- •Дослід 3 Вплив однойменних йонів на дисоціацію слабкого електроліту.
- •Дослід 4. Гідроліз солей.
- •Контрольні питання і задачі
- •Приклади розв’язування задач:
- •Робота 14. Малорозчинні електроліти. Добуток розчинності
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Умови утворення осаду.
- •Дослід 2. Умови розчинення осадів.
- •Дослід 3. Розчинення осадів малорозчинних електролітів при хімічній взаємодії.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 15 Окисно-відновні реакції
- •Теоретична частина.
- •Метод електронного балансу.
- •Йонно-електронний метод
- •Дослід 5.
- •Дослід 6.
- •Контрольні питання і задачі.
- •Робота 16 Загальні уявлення про електрохімічні процеси. Гальванічні елементи
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина Дослід 1. Порівняння хімічної активності металів.
- •Дослід 2. Гальванічні елементи.
- •Дослід 3. Складання концентраційного гальванічного елемента.
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 17 Електроліз
- •Теоретична частина.
- •Приклади задач по електролізу водних розчинів солей.
- •Акумулятори
- •Контрольні питання і задачі
- •Робота 18 Корозія металів, захист від корозії
- •Теоретична частина.
- •Експериментальна частина. Дослід 1. Утворення гальванічних пар при хімічних процесах.
- •Дослід 2. Корозія внаслідок різного доступу кисню.
- •Дослід 3. Вплив йона Cl- на швидкість корозії.
- •Дослід 4. Анодне і катодне покриття.
- •Контрольні питання і задачі
- •Додатки
- •1. Стандартизовані назви хімічних елементів і простих речовин
- •2. Назви деяких кислот
- •3. Розчинність кислот, основ і солей у воді
- •4. Тиск насиченої водяної пари (рн2о) при різних температурах
- •5. Відносні густини та масова частка (w) розчиненого NaCl при 20°c
- •6. Відносні густини розчинів сульфатної кислоти
- •7. Відносні густини розчинів хлоридної кислоти
- •8. Добуток розчинності малорозчинних речовин у воді при 25 0с
- •9. Стандартні електродні потенціали (e0) металів (ряд напруг)
- •10. Періодична система елементів д.І.Менделєєва
Константа дисоціації матиме такий вигляд:
Чим менше значення Кд, тим слабкішим є електроліт і навпаки, чим більша Кд, тим краще дисоціює речовина. Величина Кд не залежить від концентрації електроліту, а залежить тільки від природи електроліту і розчинника та від температури.
Взаємозв’язок між величинами α і Кд для розбавлених слабких електролітів відомий під назвою закону розбавлення Оствальда. Математичний вираз його для електролітів, які розпадаються на один катіон та один аніон має вигляд:
якщо
α → 0, то Кд
= См
α2,
де Кд – константа дисоціації;
α – ступінь електролітичної дисоціації;
См – молярна концентрація електроліту.
У не дуже розбавлених розчинах сильних електролітів треба враховувати не концентрацію йонів, а їх активність.
Активність йонів – це ефективна умовна концентрація
а = γС,
де а – активність йонів;
γ - коефіцієнт активності.
Приклади електролітичної дисоціації для електролітів різних класів:
сильних кислот H2SO4 → 2H+ + SO42-
HCl → H+ + Cl-
сильних основ KOH → K+ + OH-
Ca(OH)2 → Ca2+ + 2OH-
середніх солей Na2SO4 2Na+ + SO42-
кислих солей Ca(HCO3)2 Ca2+ + 2HCO3-
KH2PO4 K+ + H2PO4-
основних солей Al(OH)2Cl Al(OH)2+ + Cl-
(CuOH)2SO4 2(CuOH)+ + SO42-
Середні і слабкі електроліти (кислоти) і слабкі основи дисоціюють ступінчасто, наприклад:
H3PO4
H+
+
Н2PO4-
H2PO4-
H+
+
НPO42-
HPO42-
H+
+
PO43-
Експериментальна частина. Дослід 1. Визначення електропровідності розчинів.
Для якісного вивчення електропровідності розчинів використовують установку (рис.12), яка складається з хімічної склянки (1) ємністю 250 мл, ебонітової кришки (3) для закріплення електродів, двох вугільних електродів (2), на які надіті гумові трубки, що щільно затуляють верхню частину електродів, так щоб відкритою залишалась однакова площа у обох електродів, дротяних провідників, амперметру.
Використовуючи установку (рис.12) визначте електропровідність наступних розчинів: дистильованої і водопровідної води, 1н розчинів HCl, H2SO4, CH3COOH, NaOH, NH4OH, NaCl, KNO3, Na2SO4, цукру, глюкози, гліцерину, спирту.
Д
осліджуваний
розчин налийте в склянку до нижньої
мітки і занурте в нього електроди.
Ввімкніть вилку електродів в електромережу
(U=36В) і відмітьте показання амперметру.
Після вимірювання розчин перелийте в той самий посуд, звідки його наливали. Перед кожним наступним вимірюванням промийте електроди водопровідною та дистильованою водою і висушіть їх фільтрувальним папером.
Будьте обережні! Не торкайтеся руками електродів при включеній установці. Заміну розчинів в склянці для вимірювання електропровідності проводьте лише після відключення установки від електромережі.
Результати спостережень запишіть у табл.11. Розчини згрупуйте по силі струму. Сильні електроліти, ті у котрих Ι ≈ 0,5А, слабкі - Ι ≈ 0,05А.
Таблиця 11
-
Сильні електроліти, І А
Слабкі електроліти, І А
Неелектроліти, І А
Складіть рівняння електролітичної дисоціації для усіх досліджених електролітів.
Зробіть висновок, які по природі речовини відносяться до сильних, а які до слабких.