Організація введення-виведення.
Введення-виведення зв’язано з обміном інформацією між оперативною пам’яттю і зовнішніми носіями інформації.
Стандартний файл введення має ім’я INPUT, виведення ¾ OUTPUT. Ці імена передаються у вигляді параметрів у заголовку програми. Як правило, програм без виведення не буває, тому найпростіша конструкція заголовка програми має вигляд:
PROGRAM < ім’я> (OUTPUT)
Завдання вихідних даних, над якими повинні виконуватися перетворення в програмі, можна організувати різними способами:
У розділі констант задаються відповідні значення. При цьому тип констант автоматично визначається за змістом правої частини.
Наприклад :
CONST A= 2.5; X= 7.3; K=-17.5; ...
Змінювати значення констант у програмі не можна !
У розділі змінних описуються змінні А, Х, К, а в розділі операторів їм привласнюються відповідні значення.
VAR A, X, K : REAL;
BEGIN
A:=2.5; X:=7.3; K:= -17.5;...
У цьому випадку можливості варіювання значеннями параметрів розширюються, тому, що в програмі можна організувати їхню зміну, однак набір параметрів буде статичним.
3. У заголовку програми задається ім’я стандартного файлу ¾ INPUT, а в розділі операторів використовуються оператори введення READ або READLN . Ці оператори дозволяють виконати програми з різними наборами вихідних даних. На відміну від оператора READ оператор READLN після введення зазначених в операторі даних здійснює перехід до наступного рядка.
Для введення шуканих даних в мові Турбо Паскаль використовуються стандартні оператори Read або Readln. Ці оператори використовуються для читання даних, що набирають на клавіатурі і привласнення їх змінним. Кожен з цих операторів може мати будь-яке число параметрів, записуваних в круглих дужках. Параметрами можуть бути тільки імена змінних, які відділяються один від одного комами.
Відмінності у використанні операторів Read і Readln полягає в тому, що при виконанні оператору Read кожне значення, що вводиться, прочитується підряд з одного і того ж рядка, а оператор Readln теж прочитує задану кількість значень, що вводяться, з одного рядка, але ігнорує значення, що залишилися на цьому рядку, і переходить до нового рядка.
Приклад :
Read (7,18); Read (3) ─ список 7 18 3; але
Readln (7,18), Readln (3) ─ список 7 18 3.
Оператор Readln без параметрів реалізує пропуск рядка при введенні даних. Він використовується для припинення програми до натиснення клавіші Enter.
Виведення даних. Виведення результатів програми в мові Турбо Паскаль здійснюється двома стандартними операторами Write і Writeln. Кожний з операторів може мати будь-яке ціле число параметрів, записуваних в круглих дужках після ключового слова. Параметри в списку відділяються один від одного комами. Відмінність роботи цих операторів полягає в наступному : після виведення даних оператора Writeln переводить курсор на наступний рядок, внаслідок чого наступний вивід відбувається на новому рядку. Оператор Write залишає курсор на тому ж рядку.
При зверненні до операторів Write або Writeln їм передається список аргументів. Аргументи записуються в круглих дужках після імені оператора і відділяються один від одного комами. Аргументи, що передаються операторам виведення, можуть бути будь-якого простого типу (цілого, речового, символьного або логічного). Рядки символів, укладені, в апострофи виводяться без змін. Якщо як аргумент передається змінна, то буде виведено її значення. При цьому можна задати ширину поля виводу, вказавши її величину через двокрапку після аргументу. Для дійсних чисел можна також вказати кількість цифр, що виводяться, після десяткової крапки.
Введення в мові Turbo Pas може бути тільки безформатний. Можна вводити дані тільки цілого, речового або символьного типів. Роздільником між числами служить пропуск або кінець рядка. Роздільник між символами, між числом і символом не потрібний.
Можна вводити дані всіх чотирьох стандартних типів (для булевского типу вводиться константа TRUE або FALSE.
Загальний вигляд операторів виведення :
WRITE (A, B) ;
WRITELN (C);
Оператор виведення забезпечує завершення друку поточного рядка. Наступний оператор починає друкувати з нового рядка.
Всі числа друкуються на одному рядку. Під кожне число відводиться стандартна кількість позицій. Якщо кількість зазначених позицій недостатньо, то відбувається автоматичне збільшення поля до необхідних розмірів.
Організація виведення речових чисел відрізняється від виведення цілих чисел тим, що у випадку завдання загальної кількості позицій під виведену величину можна задати і кількість позицій після коми. Якщо в операторі виведення вказується загальне число позицій і не вказується кількість позицій після коми, то числа виводяться в експонентній формі. Якщо в операторі виведення не вказується довжина поля, то під кожне число відводиться стандартна довжина поля і числа друкуються в експонентній формі. При виведенні значень булевского типу на друк виводиться TRUE або FALSE.