Гострі артрити:
Етіологія: одномоментні травми (удар), видалення зуба, розгризання горіхів, тонзилектомія, крик під час пологів (A.A. Лімберг, 1959 році відзначає, що у 1/3 хворих з пошкодженням ВНЩС причиною захворювання було накладання щипців під час пологів); Ріттер (в 1958 році) відмічає нічне скреготання зубами, сильне стискання щелеп при виконанні важких робіт, не нормальне положення голови під час сну, наявність високої коронки або пломби, надмірна дія ортодонтичної апаратури. Сінглейс (1959 рік) спостерігав гострі артрити у льотчиків і водолазів із-за сильного стискання мунштука кисневого балону. Багато авторів велике значення* придають професійним і спортивним травмам.
Клініка: Початок гострий. Скарги на постійні самовільні болі в одному "або двох суглобах, посилюється при рухах н/щ; біль іррадіює в вухо, висок, голову; обмежену рухомість н/щ, почуття розпирання в ураженій ділянці. При огляді припухлість (запальний інфільтрат) біля суглобових тканин і гіперемія шкіри попереду козелка вуха. Відкривання рота обмежене до 0,3-0,5 см між різцями -антагоністами. Гострий серозний артрит протікає на фоні. субфібрильної температури. При гострому гнійному артриті запальні симптоми виражені яскравіше. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, болючі, температура тіла 38°С і більше; лейкоцитоз, збільшена ШОЕ. Гострим артритам інфекційного походження передують грип або ангіна, отит, періостит щелеп (частіше в/щ), гайморит або інший інфекційний процес.
У хворих з ревматичним артритом патологічний процес локалізується частіше у двох суглобах ВНЩС, ревмопроби позитивні (сіалова, дифініл- амінова та ін), а зі сторони серця ревмокардит та інші ураження. У хворих з .ревматої дцим артритом процес локалізується частіше в одному ВНЩС, але одночасно втягнуті в процес інші суглоби (колінний, плечевий, та ін.). Зі сторони серця змін (крім вікових) немає. Ревматичні і ревматоїдні гострі артрити розвиваються внаслідок поширення інфекції гематогенним шляхом, але частіше як продовження захворювання (отит, остеомієліт щелепи, флегмона білявушної ділянки, паротит, мастоідіт). У дітей найчастіше артрит виникає на' фоні гнійного запалення середнього вуха. Артрит може виникати також на фоні хронічної інфекції в організмі (одонтогенний хроніосепсис, ревматичний поліартрит: гострий і хронічний).
Діагностика та диф. Діагностика: на основі характерної клініки, даних рентгенографії. На рентгенограмі в гострій фазі захворювання видно
нерівномірне звуження суглобової щілини, нерівність контурів поверхонь які з'єднуються.
Слід диференціювати гострий артрит від гострого отиту, остеомієліту гілки н/щ, невралгії трійчастого нерва. Для гострого отиту характерно виділення гною із зовнішнього слухового проходу. При гострому остеомієліті більш виражені загальні симптоми, лихоманка, значна інфільтрація, а потім розвиток остеофлегмон в білявушцожувальній ділянці, криловиднонижньощелеповому просторі та інших ділянках. При невралгії функція ВНЩС не порушена.
Лікування: гострих артритів (травматичних і не травматичних спрямоване на якнайшвидше розсмоктування крові та ексудату, для цього поряд з тимчасовою (на 2-3 дні) іммобілізацією суглоба (пращевидна пов'язка і міжзубна прокладка) слід 1-2 рази в порожнину суглобу ввести суміш: (2 мл 25 новокаїну, Імл гідрокортизону, 200000 ОД пеніциліну) перерва між ін'єкціями 2-3 дні. Гідрокортизон має фібринолітичну дію і сприяє розсмоктуванню фібрину крові та ексудату; новокаїн - знеболює, пеніцилін - попереджує розвиток інфекції, що потрапила в суглоб, гематогенним шляхом. Протипоказами до введення гідрокортизону є: хвороби печінки і нирок, серцева недостатність, вагітність. Одночасно призначають компрес з ронідазою. Одну чайну ложку порошку ронідази всипати на вологу марлеву серветку з 4-5 шарів, положити її на ділянку суглоба і зафіксувати на ніч пов'язкою. Компреси приймати 15 днів кожний день. Ронідаза проникає в білясуглобові тканини, сприяє розпаду гіалурової кислоти - склеюючої речовини сполучної тканини, тобто збільшує проникність тканин.