Питання для контролю знань

1. Які основні цілі та особливості зовнішньої фінансової діагностики?

2. Які основні принципи формування фінансової звітності згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку?

3. Яке місце займає вертикальний, горизонтальний та коефіцієнтний аналіз у рамках фінансової діагностики?

4. Який порядок розрахунку коефіцієнтів фінансової діагностики?

5. Які завдання можна вирішити за допомогою фінансової діаг-ностики?

6. Які існують прийоми фінансової діагностики?

7. Який механізм діагностики ліквідності підприємства?

8. Який механізм діагностики фінансової стійкості підприємства?

9. Що таке банкрутство і які його ознаки?

10. 10.Які існують показники ділової активності, дайте їх коротку характеристику?

Лекція 10. Діагностика економічної безпеки підприємства

10.1. Характеристика економічної безпеки підприємства

Різноманіття здійснюваних бізнес-процесів сучасними підпри-ємствами у жор­стких конкурентних умовах, розробка ними різних нововведень для залучення якомога більшого числа клієнтів у прагненні отримання якнайвищих прибутків дик­тує необхідність упровадження структур і систем безпеки.

Завданням будь-якого суб'єкта господарювання є самореалізація, розширене самовідтворення. Самореалізація підприємства відбувається з результаті його взаємодії з факторами зовнішнього середовища, у ході здійснення конкретної дія­льності. Сам суб'єкт господарювання виступає в цьому процесі як активна сторона. Він прагне опанувати передумовами своєї самореалізації для можливості здійс­нення контролю, що, власне, і створює безпеку його діяльності. Це означає, що безпека не є станом захищеності інтересів суб'єкта господарювання, вона створює контро-льовані ним передумови функціонування.

Безпека, таким чином, є специфічною сукупністю умов діяльності. Знаходитися в безпеці  означає знаходитися в безпечних умовах, контро-льованих підприємством в процесі своєї діяльності (у процесі само-реалізації).

Забезпечення безпеки підприємства є процесом створення сприятливих умов його діяльності, процесом оволодіння необхідними передумовами власного існування, процесом створення умов реалізації його інтересів, досягнення поставлених цілей, в основі яких лежать його цінності. Отже, безпечними є такі умови, за яких суб’єкти господарювання зберігають і відтворюють свої цінності. Забезпечення безпеки як процесу оволодіння передумовами функціонування є одночасно процесом реалізації волі суб’єкта як здатності контролювати умови власного існування. Якщо застосовувати поняття безпека в контексті безпеки діяльності підприємства, то характеристика її складових елементів залежить від класифікації здійснюваних ним видів діяльності. Переходячи до категорії економічної діяльності підприємства, слід визначити, що основними передумовами його функціонування є ресурси, потрібні для задоволення потреби в само-реалізації (виживанні, існуванні та розвитку), а також наявність конкурентного середовища. Зважаючи на те, що ресурси є обмеженими, а потреби необмежено зростають у зв'язку з розвитком і самореалізацією еко-номічного суб'єкта, повністю задовольнити ці потреби неможливо. Наяв-ність конкурента, який має власні життєво важливі інтереси і відповідні їм потреби, ускладнює ситуацію через його прагнення використовувати і контролювати ті ж самі ресурси. При наявності сторонніх ресурсів потреби кількох суб’єктів перетинаються в процесі їх економічної діяльності, і виникає конфлікт відносно до прав на ресурси, тобто з'являється конку-ренція. Таким чином, безпека одного суб'єкта залежить від безпеки іншого суб'єкта.

Отже, можна констатувати, що загрози виникають через конфлікт інтересів з приводу володіння чи контролю за використанням ресурсів. Тобто для того, щоб підприємству забезпечити власну безпеку необхідно усвідомити прагнення конкурентів  джерел загроз, їх інтересів, потреб у ресурсах, а також наявності, кількості та якості ресурсів, контрольованих ними чи наявних на ринку.

За ринкових умов господарювання вирішального значення набуває економічна безпека всіх суб'єктів підприємницької та інших видів діяльності. Для того щоб підприємству успішно функціонувати на ринку, йому необхідно:

 мати достатню кількість постійної клієнтури, яка бажає співпрацювати з підприємством на довгостроковій основі;

 володіти високою конкурентоспроможністю і значними конкурентними перевагами на ринку;

 мати перспективи на ринку;

 налагодити управлінські, виробничо-господарські, техніко-техно-логічні та інші процеси усередині підприємства;

 підібрати кваліфікований і добре вмотивований персонал;

 забезпечити відсутність проблем з владними державними структурами.

Кожне підприємство унікальне, і у кожного керівника є власне представлення про його процвітання. Крім цього, є бажання, щоб фінансовий стан підприємства був стійким, і воно мало перспективи розвитку на ринку. Принаймні, будь-які зміни зовнішнього середовища не повинні суттєво вплинути і докорінно змінити діяль­ність підприємства, привівши його до банкрутства. Саме такий стан підприємства відповідає «прийнятній економічній безпеці».

Отже, економічна безпека підприємства - це такий стан корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації, технології, техніки, устаткування, інших майнових прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного соціального і науково-технічного розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам.

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки обумовлена наявним для кожного суб'єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування та досягнення поставлених цілей. Рівень еко-номічної безпеки за­лежить від того, наскільки ефективно керівництво підприємства спроможне уник­нути можливих загроз і ліквідувати наслідки окремих негативних впливів зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути:

 свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб'єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств-конкурентів);

 збіг обставин (стан фінансової кон'юнктури на ринку, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).

Залежно від передумов функціонування підприємства на ринку негативні впливи на економічну безпеку можуть мати об'єктивний і суб’єктивний характер.

Об'єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають проти волі конкретного підприємства або його окремих працівників.

Суб'єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передусім керівників і функціональних менеджерів).

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тому, щоб гаран­тувати його стабільне та максимально ефективне функціонування, а також висо­кий потенціал розвитку в перспективі.

До основних функціональних завдань економічної безпеки відносять:

 забезпечення високої ефективності роботи, фінансової стійкості та неза­лежності підприємства;

 забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурен­тоспроможності технічного потенціалу підприємства;

 досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством;

 досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та ефективне викорис­тання його інтелектуального потенціалу;

 мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-госпо-дарської діяльності на стан навколишнього середовища;

 ефективна організація безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів;

 якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства;

 забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досяг­нення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та його функціональних відділів.

Економічна безпека як системне поняття передбачає формування певних структуроутворюючих елементів і загальної схеми її організації.

Загальна схема процесу організації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно чи одночасно:

 формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації, технології, устаткування та інших майнових прав);

 стратегічне прогнозування та планування економічної безпеки за функціо­нальними складовими;

 стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

 тактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

 тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

 оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства;

 здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

 загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

До структуроутворюючих елементів економічної безпеки підпри-ємства відносяться такі складові, як:

 фінансова (досягнення найбільш ефективного використання наявних кор­поративних ресурсів);

 інтелектуальна (збереження і розвиток інтелектуального потенціалу);

 кадрова (ефективне управління персоналом);

 техніко-технологічна (відповідність застосовуваних технологій сучасним вимогам виробництва);

 політико-правова (всебічне правове забезпечення діяльності підприємства відповідно до норм чинного законодавства);

 інформаційна (ефективне інформативно-аналітичне забезпечення госпо­дарської діяльності підприємства);

 екологічна (дотримання чинних екологічних норм і стандартів);

 силова (забезпечення фізичної безпеки персоналу та майна підприємства).

Тільки за умов здійснення в повному обсязі зазначених вище дій (заходів) за вказаними структуроутворюючими елементами можна буде досягти належного рів­ня економічної безпеки підприємства.