94. Аналіз руху грошових потоків підприємства та стану його розрахункових відносин

Аналізується рух грошових коштів підприємства, його розрахункові відносини, зокрема дебіторська і кредиторська заборгованості.

Рух грошових коштів  це надходження грошей до підприємства і відтік від нього в результаті фінансово-господарської діяльності. Рух грошових коштів можна визначити як різницю між всіма одержаними і виплаченими підприємством грошовими коштами за певний звітний період.

Проведення аналізу руху грошових коштів підприємства в звіт­ному періоді дає можливість оцінити чисту зміну грошових коштів підприємства між початком і кінцем цього звітного періоду. З’ясовується, звідки одержані і на що використанні грошові кошти підприємства, достатність обсягу грошових коштів для здійснення опера­ційної, інвестиційної та фінансової діяльності, визначається рівень платоспроможності підприємства.

У ряді випадків прибуток підприємства ототожнюють з рухом грошових коштів, що є неправильним, оскільки прибуток визначається після відвантаження товару, а не надходження грошових коштів. Крім цього, в складі прибутку враховуються як монетарні, так і немонетарні форми одержання доходу в звітному періоді.

Витрати на виробництво продукції визначаються за фактом її реа-лізації, а не за оплатою цих витрат.

Рух грошових коштів підприємства відображається в однойменній формі фінансової звітності  «Рух грошових коштів підприємства». В цій формі фінансової звітності відображаються потоки грошових коштів від здійснення звичайної (операційної, інвестиційної, фінансової) та надзви-чайної діяльності.

Під операційною діяльністю слід розуміти виробничу діяльність з метою одержання прибутку. Найбільш поширеними джерелами надходження грошових коштів від операційної діяльності є виручка від реалізації, виконання робіт і надання послуг, погашення сум від дебіторської за-боргованості, одержані аванси від покупців.

У той же час підприємство несе затрати, пов'язані з операційною діяльністю. До них слід віднести затрати на виробництва продукції, здій-снення будівельних робіт, виконання послуг у сферах виробництва, тор-гівлі, сільського господарства, громадського харчування і транспорту, зв'язку, купівлі товарів у постачальників, виплати органам соціального страхування та бюджету.

Рух грошових коштів, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, перед-бачає надходження грошей від списання нерухомості, основних засобів, землі, продажу цінних паперів підприємства, одержан­ня відсотків від довгострокових фінансових вкладень. Здійснюючи інвестиційну діяльність, підприємство несе витрати на придбання активів, які використовуються в операційній діяльності, інвестиції в довгострокові фінансові вкладення.

Під рухом грошових коштів в зв'язку з фінансовою діяльністю слід розуміти діяльність підприємства, що пов'язана із здійсненням короткострокових фінансових інвестицій, випуском акцій короткотермінового характеру, вибуття раніше придбаних. Джерелами над­ходження таких грошових коштів є цільові інвестиційні надходження позики, надходження від емісії акцій. По своїй фінансовій діяль­ності підприємство несе затрати з погашення векселів, боргових зобов'язань кредиторам, виплати дивідендів за акціями акціонерам підприємства.

Аналіз звіту про рух грошових коштів підприємства дає можли­вість виявити незбалансованість використання грошових коштів, дже­рела його фінансових коштів, достатність фінансування, темпи змін статей балансу.

Форма № 3 фінансової звітності «Звіт про рух грошових коштів» підприємства може складатись за допомогою двох методів: прямого та опосередкованого. Суть першого методу полягає в тому, що при ньому аналізується рух грошових коштів за рахунками підприємства, підсу-мовується надходження і витрачання грошей з усіх видів діяльності і скла-дається баланс руху грошових коштів. При опосередкованому методі аналізуються статті балансу, форма № 2 фінансової звітності «Звіт про фінансові результати» з метою виявлення взаємозв'язку між чистим прибутком і зміною в активах підприємства. Застосування цього методу дає можливість відобразити взаємозв'язок між видами діяльності підпри-ємства, при цьому чистий прибуток збільшується на суми, що не є реальним вибуттям грошей, зокрема амортизаційних відрахувань.

Амортизаційні відрахування додаються, позаяк вони не є реаль­ним відсотком грошових коштів.

В подальшому доплюсовуються і вираховуються статті, які збі­льшують активи або скорочують пасиви. Статті, які збільшують па­сиви, додаються до чистого прибутку. Зокрема при здійсненні операційної діяльності збільшення суми оборотних активів означає витрачання грошових коштів на придбання активів або надання позики, що призведе до зростання дебіторської заборгованості. Збільшення сум короткострокових зобов'язань буде пов'язано з відстрочкою плати за позики, одержання авансів від покупців.

При здійсненні інвестиційної діяльності зміна сум матеріальних активів, зокрема їх збільшення, буде означати зменшення грошових коштів на інвестування, купівлю матеріальних активів.

Збільшення заборгованості при фінансовій діяльності буде визна­чатись збільшенням грошових коштів, додатковим залученням кредитів. За рахунок емісії акцій грошові кошти підприємства можуть збільшуватись, що в свою чергу призведе до збільшення його власного капіталу.

Аналізу підлягає стан дебіторської та кредиторської заборгованості.

Дебіторську заборгованість класифікують наступним чином:

а) дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

б) дебіторська заборгованість за розрахунками:

1) з бюджетом;

2) за виданими авансами;

3) з нарахованих доходів;

4) з внутрішніх розрахунків.

в) довгострокова дебіторська заборгованість;

д) інша поточна дебі-торська заборгованість.

Проводиться групування дебіторської заборгованості за терміна­ми її утворення:

 до одного місяця;

 від одного місяця до двох місяців;

 від трьох до шести місяців;

 від шести місяців до одного року;

 більше одного року.

Дебіторську заборгованість поділяють на виправдану і невиправдану. Перша виникає внаслідок того, що терміни її погашення ще не надійшли, друга  внаслідок порушення термінів погашення. При проведенні аналізу дебіторської заборгованості особлива увага звертається на заборгованість за товари і послуги. Слід звернути увагу на дотримання термінів документобороту, своєчасність передачі в банківські установи розрахункових доку-ментів, факти виписок безтоварних платіжних вимог, причини, з яких товари перебувають на відповідальному зберіганні, ефективність застосування санкцій до неплат­ників.

Аналізу підлягає співвідношення дебіторської і кредиторської за­боргованості, а також в динаміці показники:

 Оборотність дебіторської заборгованості. Одз = Дебіторська заборгованість / Одноденний чистий дохід від реалізації. Показує середню кількість днів, необхідних для погашення дебіторської заборгованості.

 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (у разах). К_об.дз = Чистий дохід від реалізації / Середня дебіторська заборгованість. Визначає, скільки разів виникає і сплачується дебіторська заборгованість за період, що аналізується

 Тривалість оборотів дебіторської заборгованості (термін кредиту покупцям (днів). Тд.з = (Середньорічна дебіторська заборгованість / Чистий дохід від реалізації ) х 365. Характеризує, скільки в серед­ньому днів потрібно підприємству для отримання оплати за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).

При проведенні аналізу кредиторської заборгованості, яка поді­ляється на поточну, за довгостроковими зобов'язаннями, за розрахунками, за товари, роботи і послуги її, також класифікують за термінами утворення, а саме:

 до одного місяця;

 від одного до трьох місяців;

 від трьох до шести місяців;

 більше шести місяців.

Як і дебіторська заборгованість, вона поділяється на виправдану і невиправдану. До виправданої (допустимої) кредиторської заборго­ваності відноситься заборгованість постачальників за акцептовани­ми платіжними вимогами, непрострочена заборгованість до бюджету. Складовими неви-правданої кредиторської заборгованості є простро­чена заборгованість постачальникам, перед бюджетом за обов'язкові податки і платежі, не погашені у визначений термін позики, за оплатою праці.

Аналізуються в динаміці показники, що характеризують оборот і період погашення кредиторської заборгованості.

 Оборот кредиторської заборгованості (в разах)

О_кз =Сума закупівель / Кредиторська заборгованість = Сума закупівель : обсяг чистої реалізації - прибуток + залишок виробничих запасів на кінець періоду + товари - Елементи доданої вартості (витрати на робочу силу, амортизація .

 Середній період погашення кредиторської заборгованості

Т кред. заб. = (Середньорічна кредиторська заборгованість / Сума закупівель зарік ) × 365

Аналізу підлягають кредити і позики банку.

Потреба підприємства у кредитах залежить від:

 забезпеченості його власними оборотними коштами;

 обсягів господарської діяльності;

 ефективності використання власних і залучених в оборотах коштів.

Завданнями аналізу кредитів і позик є наступні:

виявлення своєчасності погашення кредитів і сплати відсот­ків за користування ними;

 виявлення причин утворення простроченої заборгованості;

виявлення ефективності використання кредитів;

 виявлення економічної обґрунтованості потреби у кредитах;

 розробка шляхів підвищення ефективності використання кре­дитів і позик.

Показниками ефективності використання кредитів і позик є наступні:

 Оборотність кредиту в днях = Середньорічна величина кредитів і позик / Одноденний оборот з реалізації. Характеризує час, за який сума кредиту зробить новий оборот.

 Фондовіддача кредиту = Оборот з реалізації / Середньорічна величина кредитів і позик. Відображає суму обороту, що припадає на 1 грн. середньорічної суми кредиту.

 Фондомісткість кредиту = Середньорічна величина кредитів і позик / Оборот з реалізації. Відображає суму середньої величини кредиту на 1 грн. обороту.

Для оцінки кредитоспроможності підприємства, тобто наявності у нього передумов для одержання кредиту і повернення його в строк, використовуються показники наведені в табл. 9.4.

Таблиця 9.4  Показники для оцінки кредитоспроможності підпри-ємства

Показник	Норма-тивне значення	Розрахункова формула
Коефіцієнт автономії (незалежності від позикового капіталу)	>0,5	Ке.н.=Власний капітал + Забезпечення наступних витрат і платежів / Валюта балансу
Коефіцієнт покриття балансу	>2	Кп.б.= Оборотні активи / Поточні зобов 'язання
Коефіцієнт залучення позичкових коштів	>0,5	Ке.н. = (Довгострокові зобов 'язання + Поточні зобов 'язання) / Валюта балансу
Коефіцієнт фінансування	> 1	Кф = Власний капітал + Забезпечення наступних витрат і платежів) / (Довгострокові зобов'язання + + Поточні зобов 'язання
Коефіцієнт фінансової напруги	<1	Кз = ( Довгострокові зобов'язання + Поточні зобов'язання) / (Власний капітал + Забезпечення наступних витрат і платежів)