9.3.Аналіз фінансової стабільності підприємства та ефективності використання його оборотних засобів

Аналізу підлягає фінансова стійкість підприємства, встановлюється тип фінансової стійкості. Для проведення такого аналізу в динаміці, в порівняльних періодах в основному визначаються дві групи показників, а саме  коефіцієнти капіталізації та покриття.

До коефіцієнтів капіталізації належать:

 Коефіцієнт незалежності (фінансової автономії) = власний капітал підприємства / джерела господарських засобів підприємства.

 Коефіцієнт залежності (визначається як зворотний коефіцієнту незалежності).

 Коефіцієнт маневреності власного капіталу = власні оборотні кошти підприємства / власний капітал підприємства.

 Коефіцієнт фінансового ризику = залучені кошти підприємства / власний капітал підприємства..

Групи коефіцієнтів покриття складають:

 Коефіцієнт покриття довгостроко­вих вкладень = довгострокові пасиви підприємства / довгострокові активи підприємства.

 Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел = власний капітал підприємства / власний капітал підприємства і його довгострокові зобов'язання.

 Коефіцієнт довгостроко­вого залучення позичкових коштів = довгострокові зобов’язання підприємства / власний капітал підприємства і його довгострокові зобов'язання.

Виходячи з аналізу наведених показників встановлюється тип фі­нансової стійкості підприємства:

 абсолютна фінансова стійкість, при якій виробничі запаси під­приємства покриваються власними оборотними коштами;

 нормальна фінансова стійкість (коли для покриття виробничих запасів підприємство, крім власних оборотних коштів, використовує довгострокові залучені);

 нестійкий фінансовий стан, при якому ще існує можливість прискорення оборотності виробничих запасів, але має місце брак нор­мальних джерел фінансування;

 кризовий фінансовий стан, при якому підприємство має позики, не погашені у визначені терміни, прострочену дебіторську та кредиторську заборгованість. Підприємство визначається майже банкрутом.

Баланс підприємства вважається абсолютно ліквідним, якщо:

 найбільш ліквідні активи > найбільш термінові зобов'язання;

 швидко реалізовані активи > короткострокові пасиви;

 повільно реалізовані активи > довгострокові пасиви;

 важко реалізовані активи > cont пасиви

Ліквідність балансу підприємства визначає рівень покриття пасивів його активами, термін перетворення яких у грошову наявність відповідає терміну погашення зобов'язань, тобто оборотні активи мають покрити короткострокові зобов'язання.

Ознаки ліквідності:

 наявність достатніх грошей на поточних рахунках банку;

 відсутність простроченої кредиторської заборгованості та по­зик, не погашених вчасно;

 безперебійність платежів у визначені терміни.

Оцінка ліквідності проводиться при забезпеченні наступних умов:

 активу властива реалізованість, тобто здатність перетворюватись у грошову наявність;

 пасиву властива вилученість, тобто здатність списати з балансу певну суму оплати;

 оцінка за умови зіставлення суми частин активу і пасиву одна­кових за термінами реалізованості і вилучення.

Визначається ліквідність елементів балансу, тобто здатність продати актив за певну ціну (здатність цінностей до забезпечення залучених кош-тів).

Спочатку аналізу підлягає використання залучених коштів, а потім і власних.

Ознаки погіршення ліквідності:

 прострочена кредиторська і дебіторська заборгованість;

 часті втрати у виробничому процесі;

 використання короткотермінових залучених коштів як джерел фінансування довгострокових вкладень;

 мале значення коефіцієнтів ліквідності;

 недостатня кількість вільних оборотних активів;

 значна зростаюча частка залучених коштів у загальній сумі джерел;

 невиконання зобов'язань перед кредиторами;

 наявність понаднормативних товарно-матеріальних цінностей;

 використання джерел фінансування на невигідних умовах; и) експлуатація застарілого обладнання;

 втрата контрагентів (партнерів по господарських зв'язках).