Питання для контролю знань

1. Що таке «потенціал підприємства» ?

2. Що таке «виробничий потенціал» ?

3. У чому полягає особливість «ресурсного» підходу до розуміння сутності потенціалу підприємства і як це впливає на методику його оцінки?

4. Якими методами можна проводити діагностику потенціалу підприємства?

5. Які є форми діагностики потенціалу підприємства?

6. Які діагностичні завдання щодо потенціалу супроводжують обґрунтування поточних (тактичних) рішень на підприємстві?

7. Як саме потрібно діагностувати потенціал у процесі обґрун­тування стратегічних рішень?

8. У чому сутність поетапної діагностики потенціалу підприємства?

9. Що таке гнучкість виробничої системи і як її оцінюють?

10. У чому особливість кінематичної оцінки спроможності підприємства до розвитку і використання потенціалу?

Тема 7. Діагностика майна і ринкова ціна підприємства

7.1. Основні методологічні положення щодо оцінки вартості підприємства

За останні роки в Україні розпочалася теоретична і практична діяльність щодо оцінки підприємств, що заснована як на вітчизняному, так і на зарубіжному досвіді. Нажаль, вітчизняний досвід в цієї галузі зосереджений на використання тільки однієї методики – методики скорегованої балансової вартості активів. Зарубіжний досвід містить декілька десятків методик оцінки підприємств, які об’єднані в три основних підходи: майновий, доходний і порівняльний.

Поняття оцінки містіть два варіанта:

• оцінка – це науково обґрунтована думка експерта про вартість об’єкту, що оцінюється;

• оцінка – процес визначення вартості об’єкта.

Оцінка вартості діючого підприємства – це процес оцінки вартості підприємства як єдиного функціонуючого комплексу. Цей процес включає обґрунтовану оцінку основних фондів і оборотних засобів, матеріальних і нематеріальних активів, поточних і майбутніх доходів підприємства на певний період часу. Для того, щоб оцінка була достовірної і точної, необхідно притримуватися технології оцінки.

Технологія оцінки – це визначена Єдиними професійними стандартами оцінки послідовність процесу оцінки вартості підприємства, яка включає:

• визначення об’єкту, предмету, цілі та функції оцінки;

• розробка плану оцінки;

• визначення найкращого і найбільш ефективного використання підприємства, що оцінюється;

• збирання та аналіз необхідної інформації;

• оцінку вартості підприємства з використанням різних методик;

• співставлення вартостей, що отримані за різними методиками і встановлення найбільш імовірної вартості підприємства;

• складання звіту і висновків про оцінку вартості підприємства.

Принципи оцінки підприємства. Теоретичної базою оцінки підприємства є оціночні принципи, які сформульовані в результаті багаторічного досвіду роботи вітчизняних і зарубіжних експертів. Можливо групування цих принципів за чотирма категоріями:

• Принципи власника підприємства.

• Принципи, пов’язані з оцінкою землі, будівель, споруд та іншого майна, що входить в єдиний майновій комплекс.

• Принципи, пов’язані з зовнішнім ринковим середовищем.

• Принцип найкращого і найбільш ефективного використання майнового комплексу підприємства.

Зрозуміло, що при діагностиці діяльності і оцінці підприємства необхідно використовувати всі принципи з різним ступеням значущості, яка визначається конкретною ситуацією.

Принципи власника підприємства включають принципи корисності, заміщення і очікування.

Принцип корисності. Підприємство володіє вартістю тільки у випадку коли воно може бути корисним потенційному власнику в якості виробника певного типу продукції і отримання прибутку.

Принцип заміщення. Формула цього принципу – розумний покупець не заплатить за підприємство більш, ніж найменша ціна за інше підприємство з таким самим ступенем корисності. Це означає, що не має сенсу платити за діюче підприємство більше, чим коштує створення нового аналогічного підприємства в оптимальний термін. Експерт-оцінник, проводячи аналіз руху доходу конкретного підприємства, визначає максимальну його вартість виходячи з порівняння руху доходів від інших аналогічних підприємств, що характеризуються подібним ризиком і якістю продукції. Максимальна вартість підприємства визначається найменшою вартістю, за якою можливо придбання інше підприємство з аналогічною вартістю.

Принцип очікування. В більшості випадків корисність підприємства пов’язана з очікуванням майбутніх прибутків. Для діючих підприємств, що мають доход, їхня вартість часто визначається сумою очікуваного прибутку, який може бути отриманий від використання майна підприємства, а також величиною грошових коштів у випадку його перепродажу. Оскільки грошові кошти приносять відсоток доходу та в зв’язку з тим, що відбуваються інфляційні процеси, сьогоднішня гривня має меншу вартість, чим гривня в майбутньому. Процес перерахунку майбутніх грошових одиниць в теперішні називається дисконтуванням.

Принципи, пов’язані з оцінкою землі, будівель, споруд та іншого майна, що складають єдиний майновий комплекс підприємства. Ця група включає таки принципи:

• залишкової продуктивності;

• принцип вкладу;

• принцип віддачі;

• принцип збалансованості підприємства;

• принцип оптимального розміру;

• принцип економічного роз’єднання і з’єднання майнових прав власності.

Принцип залишкової продуктивності земельної ділянки. Будь-який вид підприємницької діяльності, як правило, потребує наявності чотирьох факторів виробництва: праці, капіталу, управління і землі. Кожний з цих факторів має бути оплачений знову створеною вартістю, яка виникає у процесі цієї діяльності. Земля недвижна, а праця, капітал і управління „прив’язані” до неї. З початку оплачується три „пов’язаних” фактори виробництва, а потім власник землі із залишку прибутку отримує ренту (або податок на землю, або орендну плату). Таким чином земля має залишкову вартість (залишкову продуктивність), тобто компенсується у випадку, якщо є залишок після оплати відтворення всіх інших факторів виробництва.

Залишкова продуктивність визначається як чистий доход, віднесений до землі, після оплати затрат на працю, капітал і управління.

Принцип вкладу. Власник підприємства вирішив його продати. Експерт оцінив підприємство в 25 млн. грн. Для отримання максимальної ціни власник підприємства зробив ремонт приміщень і будівель. Вартість ремонту склала 500 тис. грн. Після цього вартість підприємства було оцінено в 29,5 млн. грн. Отже, ремонтні роботи на суму 500 тис. грн. додали до вартості підприємства 4,5 млн. грн.

Вклад – це той додаток до вартості підприємства, яке забезпечує збільшення його вартості в розмірі, що перевищує фактичні затрати. З іншого боку, вклад може бути негативним, у випадку коли фактичні затрати знижують вартість підприємства.

Принцип віддачі. Власник земельної ділянки, на якої розташовано підприємство, часто думає: наскільки інтенсивно варто розбудовувати земельну ділянку. Якщо побудувати цех, можна отримати певний прибуток, якщо другий цех – більший прибуток, якщо третій цех – ще більший. Але, побудував третій цех, власник зазначив, що отриманий від побудови третього цеху прибуток окупається в термін більший за нормативний. Це означає, що побудований третій цех виявився не ефективним.

Принцип віддачі розкриває явище при якому збільшення ресурсів до основних факторів виробництва приводить до зростаючих темпів чистого прибутку до певного моменту, після якого загальна віддача хоч і збільшується, але ж повільними темпами.

Принцип збалансованості (пропорційності) підприємства. Всі фактори виробництва на підприємстві мають бути збалансовані: відношення основного і допоміжного виробництв, основних і обслуговуючих працівників, апарату управління підприємством до виробничого персоналу тощо. Оптимальне співвідношення між факторами виробництва забезпечує отримання максимального прибутку. Отже, принцип збалансованості вказує, що будь-якому виду виробництва відповідає оптимальне сполучення факторів виробництва, при якому досягається максимальний прибуток.

Принцип оптимального розміру (масштабу). Цей принцип може бути віднесений до будь-якого фактору виробництва. Будь-який фактор повинен мати оптимальний розмір: саме підприємство (коли при оптимальної потужності підприємства власник отримує максимальний прибуток), або його окремі відділення, або земельна ділянка, на якої підприємство знаходиться.

Отже, оптимальний розмір – це оптимальний розмір окремих факторів виробництва (оптимальна потужність підприємства, або його окремих складових виробництв, або оптимальний розмір земельної ділянки), який забезпечує отримання максимального прибутку від діяльності підприємства у відповідності з ринковою кон’юнктурою в певному регіоні.

Принцип економічного роз’єднання і з’єднання майнових прав власності. Система майнових прав України, що передбачена Цивільним кодексом, дозволяє роз’єднати і продавати окремі майнові права на власність, в тому числі й на підприємство. Кожне окреме майнове право можна представити як складову єдиного пакету.

Принцип економічного роз’єднання і з’єднання майнових прав власності вказує: майнові права необхідно роз’єднувати і з’єднувати таким чином, щоб збільшити загальну вартість підприємства.

Принципи, пов’язані з зовнішнім ринковим середовищем. До групи цих принципів належать: принцип залежності, принцип відповідності, принцип попиту та пропозиції, принцип конкуренції і принцип зміни.

Принцип залежності вказує: вартість підприємства залежить від багатьох факторів. Зрозуміло, що вартість великого виробничого підприємства залежить не тільки від характеру економічного середовища на території біля самого підприємства, найближчого регіону, де воно знаходиться, але й від національного менталітету, а також від міжнародних зв’язків. Ця залежність визначається зв’язками, які, в свою чергу, вимірюються затратами або часу, або грошових коштів, або інших одиниць виміру. Наприклад, часто потужні промислові підприємства розміщуються в районах, що розташовані біля міста. Щоб добратися з міста до роботи, працівникам необхідно витрачати багато часу і енергії. Від цього зменшується продуктивність праці. Будівництво ж швидкісної колії трамваю зменшить затрати часу і енергії працівників. Таким чином, посередньо забезпечується підвищення продуктивності праці, а, відповідно, вартість самого підприємства.

Принцип залежності проявляється також в тому, що саме підприємство впливає на вартість оточуючих об’єктів нерухомості та інших підприємств в даному регіоні.

Принцип відповідності. Будь-яке підприємство повинно відповідати ринковим та містобудівним стандартам, що встановлені в даному регіоні. Проекти підприємств мають бути відповідними загальноприйнятим традиціям використання земельних ділянок. Тобто, відповідність (з позицій майнової оцінки підприємства) – це поняття, яке відображає, в якому ступіні саме підприємство, його архітектура і вплив на оточуюче середовище відповідають цьому зовнішньому природному середовищу і потребам ринку.

Принцип пропозиції і попиту. На вартість підприємства здійснює великій вплив співвідношення попиту та пропозиції: якщо попит перевищує пропозицію, ціни зростають, якщо пропозиція перевищує попит, ціни зніжуються. Ціни стабільні за умовою, коли попит відповідає пропозиції.

Принцип конкуренції. Капітал рухається туди, де є великі прибутки, тому, де отримуються надмірний прибуток, прагнуть проникнути нові конкуренти. Конкуренція збільшується в тих галузях економіки, де очікується зростання прибутку. Підвищення ступеню конкуренції приводить до зростання пропозиції і зниженню суми прибутку (якщо збільшується попит).

Принцип зміни. Ситуація на ринку постійно змінюється. Одні підприємства появляються, другі перепрофілюються, змінюють продукцію або закриваються. Змінюються економічні, соціальні, технічні, політичні фактори, що впливають на вартість підприємства. Поява нової, більш прогресивної технології виробництва може стрімко підвищити вартість підприємства.

Життєвий цикл підприємства містить стадії народження, зростання, стабілізації і занепаду. Від того, в якої стадії циклу знаходиться підприємство або його оточуюче середовище (район, місто, галузь), залежить його вартість.

Принцип зміни вказує: вартість підприємства постійно змінюється під впливом зміни внутрішніх та зовнішніх факторів. В зв’язку з тим експерти проводять оцінку вартості підприємства на конкретну дату.

Принцип найкращого і найбільш ефективного використання підприємства є основним в оцінки вартості підприємства. Він визначає вибір факторів, що впливають на вартість підприємства. Принцип найкращого і найбільш ефективного використання підприємства – це розумне і найбільш ефективне використання підприємства, яке забезпечить йому найвищу поточну вартість на дату оцінки, тобто використання, що обирається з прийнятних альтернативних варіантів і приводить до найвищої вартості земельної ділянки, на якої знаходиться підприємство. Цей принцип – є загальним для всіх інших принципів оцінки вартості: корисності, заміщення, очікування, залишкової продуктивності, вкладу, віддачі, збалансованості, оптимального розміру, економічного розподілу, залежності, відповідності попиту та пропозиції, конкуренції та зміни.