6.4. Оцінка ефективності виробничого потенціалу підприємства

Виробнича програма підрозділів основного виробництва є сукуп-ністю продукції певної номенклатури (конкретного виду), яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.

Для того, щоб оцінити відповідність виробничої програми (Оф) наявним на підприємстві потужностям (Пв) з виготовлення певного асортименту продукції, необхідно скористатися переліком відносних коефі-цієнтів.

Ступінь сформованості виробничої програми оцінюється за коефіцієнтом ви­користання виробничих потужностей підприємства (квп) за формулою (6.27):

частка одиниці. (6.27)

Для оцінки ефективності використання виробничого обладнання при виготов­ленні певного виду продукції необхідно обчислити коефіцієнт екстенсивного вико­ристання обладнання (k_ЕКС), коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (k_ІНТ), інтегральний коефіцієнт (k_ІНТЕГР) та резерв потужності (R_П) за формулами (6.28  6.31):

частка одиниці, (6.28)

частка одиниці, (6.29)

частка одиниці, (6.30)

частка одиниці, (6.31)

де Тк  календарний фонд робочого часу за рік, годин;

Т_Ф  фактичний час роботи обладнання протягом звітного періоду, годин;

Рф  фактична продуктивність одиниці обладнання, яке бере участь у ви­готовленні цільової продукції, натуральних одиниць на годину;

Рф  паспортна продуктивність одиниці обладнання, яке бере участь у ви­готовленні цільової продукції, натуральних одиниць на годину.

6.5. Оцінка витратності виробничої програми підприємства

Діагностика виробничого потенціалу підприємства передусім пов'я-зана з моніторингом наявної виробничої програми з метою її ресурсного обґрунтування відносно до виробничої потужності та потреб ринку в продукції, яка виготовляється підприємством. Великого значення в цьому зв'язку набуває обґрунтування забез­печеності виробничої програми трудовими і сировинними ресурсами.

Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для чого попередньо складають баланс робочого часу одного облікового працівника (табл. 6.1), виходячи з графіку його роботи, тобто розраховують ефективний фонд роботи одного облікового працівника (Теф).

Фонд оплати праці виробничих працівників (ФОП_пр) слід розраховувати за формулою (6.32):

,грн, (6.32)

де Т_СТ  годинна тарифна ставка за виконувану роботу, грн/годину;

Т_еф  річний ефективний фонд роботи працівника, годин;

_пр  відсоток премій та інших доплат, встановлений за якісне виконання плану, індивідуальні досягнення, творчий підхід до виконуваної роботи тощо, до тарифного заробітку працівника;

Ч_ПР  чисельність працівників певної кваліфікації, оплата праці яких здійснюється за однаковими тарифами за фактично відпрацьований час.

Фонд оплати праці керівників, спеціалістів і службовців (ФОП_к) розраховують за формулою (6.33):

,грн, (6.33)

де О  місячний оклад керівника, спеціаліста чи службовця, грн на місяць;

Тм  кількість відпрацьованих за рік місяців;

 відсоток премії до посадового окладу та інших доплат, встановлений за належне виконання своїх службових обов'язків.

Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства також включає оцінку ступеня витратності виробництва за показником собівартості виготовленої продукції. Розрахунки собівартості обсягу виробленої продукції та одиниці продукції здійснюються шляхом підсу-мовування всіх витрат, які виникають в ході виробництва та реалізації продукції, і заносяться до табл. 6.2.

Таблиця 6.2  Калькуляція виробничої собівартості

Найменування продукції___________________

Обсяг виробництва за рік (фактичний)________

Калькуляційна одиниця  1 натуральна одиниця

Калькуляційні статті	Ціна за одиницю ресурсів, грн.	Витрати
		На одиницю продукції			На річний обсяг виробництва
		у натуральному вимірю-ванні	Сума, грн	у натуральному вимірю-ванні		Сума, грн.
2	3	4	5	6		7
1. Сировина (за видами)
2. Основні матеріали (за зидами)
3. Допоміжні матеріали (за видами)
4. Напівфабрикати (за видами)
5. Зворотні відходи (відраховуються)
6. Разом за мінусом відходів (ст. 1+2 + 3 + 4-5)
7. Паливо
8. Електроенергія
9. Пара
10. Вода
11. Стисле повітря
12. Разом (ст. 7 + 8 + 9 + 10 + 11)
13. Заробітна плата основних вироб­ничих працівників
14. Відрахування від зарплати основних виробничих працівників
15. Витрати на підготовку та освоєння виробництва
16. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
17. Цехові витрати

Продовження таблиці 6.2

18. Цехова собівартість Разом за мінусом відходів (ст. 6 + 12 + 13 + 14 + 15 + 16 + 17)
19. Загальновиробничі витрати
20. Виробнича собівартість Разом за мінусом відходів і попутної продукції (ст. 18 + 19)

Для того щоб знайти загальні витрати на основну сировину та матеріали, напівфабрикати, паливо та енергію в собівартості продукції (Ссм), необхідно скористатися формулою (6.34):

грн., (6.34)

де Н_смі  норми витрат сировини (матеріалів) на виробництво одиниці продукції;

Ц_смі  Ціна одиниці сировини (матеріалів), грн. за одиницю;

Q_ф  обсяг вироблюваної продукції в натуральних одиницях, тобто виробнича програма підприємства.

Методика розрахунку матеріальних витрат та витрат на оплату праці основ­них та допоміжних працівників наведена вище. Для розрахунку статті «Відрахування від заробітної плати основних виробничих праців-ників» необхідно обчислили всі передбачені чинним законодавством виплати до соціальних фондів.

Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» містить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформлення нормативів праці, норм витрат сировини і матеріалів, на коригування технічної документації при переході на масове виробництво.

Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» вклю-чає заробітну плату допоміжного, чергового та ремонтного персоналу підприємства з відрахуваннями в соціальні фонди; амортизаційні відра-хування за встановленими чинним законодавством нормами до серед-ньорічної вартості основного виробничого обладнання, транспортних засобів та цінного інструменту (тобто II, III та IV груп основних виробничих фондів); витрати на поточний ремонт виробничого обладнання (II, III та IV груп основних виробничих фондів).

При розрахунку статті «Цехові витрати» підсумовують витрати на заробітну плату керівників, спеціалістів та службовців з відрахуваннями у відповідні соціальні фонди; амортизаційні відрахування від вартості будівель і споруд (тобто І групи основних виробничих фондів підпри-ємства); витрати на ремонт будівель і споруд, а також витрати на охорону праці всіх категорій працівників підприємства.

Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції.

До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи; витрати на охорону навколишнього середовища, геологорозвідувальні роботи; витрати на стандар-тизацію і сертифікацію продукції тощо.

Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утворює виробничу собівартість виготовленої продукції.

На підставі внесеної до табл. 6.2 інформації здійснюються аналітичні розрахунки головних витратних показників роботи підприємства:

а) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-змінних витрат (С_УЗ) у собівартості продукції за формулою (6.35):

, грн., (6.35)

де В_зі  змінні витрати на виробництво продукції, які залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До них відносять витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі, паливо, електроенергію, пару, воду, стисле повітря тощо, заробітну плату основних виробничих працівників з відрахуваннями в соціальні фонди (якщо їх праця оплачується за встановленими відрядними розцінками).

б) наводиться перелік та обчислюється сума умовно-постійних витрат (С_уп) у собівартості продукції за формулою (6.36):

грн., (6.36)

де Вп  умовно-постійні витрати у собівартості продукції, які не залежать від зміни обсягів виробництва продукції. До них відносять заробіт-ну плату керівників, спеціалістів, службовців з відрахуваннями в соціальні фонди, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати.

За результатами обчислених витрат необхідно віднайти питому вагу умовно-постійних та умовно-змінних витрат за формулами (6.37  6.38):

(6.37)

(6.38)

де С_заг— виробнича собівартість виготовленої продукції, грн.

На основі обчислених показників робиться висновок щодо матері-алоємності (М_є), енергоємності (Е_є), зарплатоємності (ЗП_Є), амортизаційної ємності (А_є) до­сліджуваного виробництва за формулами (6.39  6.42):

(6.39)

(6.40)

(6.41)

(6.42)

де  сукупні витрати на сировину, матеріали, напівфаб-рикати, комплектуючі тощо, необхідні для виготовлення продукції;

С_е  витрати на енергію при виробництві продукції;

А (І, II, III, IV) - амортизаційні відрахування за встановленими нормами амортизації для різних груп основних виробничих фондів підприємства;

ФОП_пр, ФОП_к  річний фонд оплати праці виробничих праців-ників та керівного персоналу відповідно.