3.3. Оцінка інтенсивності конкуренції

Вимір рівня інтенсивності конкуренції на досліджуваному ринку спрямовано на оцінку ступеня протидії конкурентів у боротьбі за ринкові ніші. Для такої оцінки в маркетингу звичайно користаються показником, що відбиває рівень концентрації виробництва в галузі. Він дозволяє оцінити монополізацію ринку і є величиною, зворотної інтенсивності конкуренції. Для розрахунку використовується показник концентрації (Concentration Ratio):

, (3.1)

де CR₄ – показник концентрації;

OPi  обсяг реалізації продукції i-ro підприємства;

ОР  загальний обсяг реалізації продукції відповідного асортименту;

OP₁ = max {OPi}, для всіх i = 1 ÷ n ;

ОР₂ = max {OPi / OP₁}, для всіх i = l ÷ (n-l);

ОР₃ = max {OPi / OP₁ x OP₂}, для всіх i =1 ÷ (n-2);

ОР₄ = max {OPi / ОР₁ x ОР₂ x ОР₃}, для всіх i = 1÷ (n-3);

n  загальна кількість підприємств, що реалізують дану продукцію.

Показник концентрації являє собою відносну частку чотирьох найбільш великих компаній на досліджуваному ринку. В даний час коефіцієнти концентрації розраховуються і відслідковуються національною статистикою США і Франції для 4, 8, 20, 50, 100 провідних компаній ринку. В Німеччині, Англії і Канаді - для 3, 6, 10. Із середини 80-х років минулого століття показник концентрації (CR₄) став використовуватися й у країнах Східної Європи, зокрема в Угорщині і Польщі. Із середини 90-х років  у Росії.

Істотним недоліком показника концентрації є «нечутливість» до різних варіантів розподілу часток між конкурентами. Наприклад, CR₄ буде однаковим і дорівнювати 0,8 у двох зовсім різних ринкових ситуаціях:

• одне підприємство контролює 77% ринку, а інші 23 підприємства по 1%;

• п'ять рівно міцних підприємств володіють 20%-мі частками ринку.

Оцінка розподілу ринкових часток за допомогою суми квадратів ринкових часток конкурентів  індексу Херфиндала (Herfindahl Index) дозволяє частково усунути цей недолік:

, (3.2)

де I_h  індекс Херфиндала (0< I_h ≤ 1);

Ч_i  частка ринку i-ro підприємства в загальному обсязі реалізації конкретної продукції.

Індекс Херфиндала збільшується при зростанні концентрації в галузі і досягає одиниці при чистій монополії; якщо у галузі (на ринку) діють 100 підприємств із рівними частками, I_h = 0,01.

Враховувати ранг підприємств дозволяє розрахунок індексу Розенблюта (І_R), що визначається з використанням порядкового номера підприємства, отриманого на основі ранжування частки ринку від максимуму до мінімуму (I):

, (3.3)

Якщо при оцінці розподілу часток необхідно «зважити» ринкові частки не на основі їхніх рангів, а за допомогою натуральних логарифмів, розраховується показник ентропії (е):

(3.4)

При відсутності фактичних даних для розрахунків оцінка інтенсивності конкуренції, що враховує розподіл ринкових часток, може бути здійснена на основі якісної інформації.

Практика бізнесу свідчить, що існує деяка критична пропорція часток двох незалежних конкурентів, коли прагнення до зміни даної пропорції загасає. Звичайно цю пропорцію визначають як 2:1 і більш. І, навпроти, відсутність великої різниці значень ринкових часток істотно підвищує активність підприємств у боротьбі за конкурентні переваги. Більш слабкі намагаються атакувати найближчих конкурентів, що незначно перевершують їх за ступенем домінування на ринку. У свою чергу більш могутні суб’єкти ринку прагнуть затвердити свою позицію, що також вимагає певних зусиль.

Найбільша конкурентна активність спостерігається при рівності часток. У цьому випадку при рівноміцності конкурентів (Ч_i = Ч_j), їхні стратегії часто ідентичні, що є ознакою хитливого, конфліктного стану на ринку.

Таким чином, при відсутності явних лідерів і аутсайдерів, коли ринок конкретної продукції, представлений конкурентами, що володіють рівними частками ринку (за інших рівних умов), інтенсивність конкуренції максимальна.

Разом з оцінкою місткості ринку, даними про ринкові частки і їхній факторний аналіз, оцінка інтенсивності конкуренції формує загальний висновок про проблеми економічного зростання на досліджуваному ринку і окреслює сфери пошуку причин і умов створення конкурентних переваг.