Семінарське заняття 3

Тема 2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.

Тема 3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

Питання для усного опитування та дискусії

3.1. Особисті немайнові права, що забезпечують відособленість фізичних осіб:

3.1.1. Право на свободу природного існування: поняття, зміст, гарантії.

3.1.2. Право на особисту недоторканість. Особиста недоторканість як особисте немайнове благо: фізична (тілесна, соматична) недоторканість; психічна недоторканість; моральна недоторканість. Зміст права на особисту недоторканість. Право на донорство. Актуальні проблеми трансплантації в Україні.

3.1.3. Право на особисту безпеку: поняття, зміст, гарантії.

3.1.4. Право на особисту гідність: поняття, зміст, гарантії.

3.2. Особисті немайнові права, що забезпечують індивідуалізацію фізичних осіб у суспільстві:

3.2.1. Право на ім’я фізичної особи. Право на присвоєння імені фізичній особі. Право на професійне (творче) ім’я.

3.2.2. Право на спеціалізований цифровий код чи інший нелітеральний шифр фізичної особи. Право фізичної особи на підпис. Право на особистий герб.

3.2.3. Право на індивідуальність фізичної особи. Право на зображення та голос.

3.3. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальний статус фізичних осіб у суспільстві:

3.3.1. Право на честь.

3.3.2. Право на репутацію.

Аудиторна письмова робота

Студенти розв’язують ситуативне завдання у письмовому вигляді при підготовці до семінарського заняття. У розв’язку має бути визначено коло правовідносин, якими регулюється та чи інша практична ситуація, відображено посилання на норму (норми) закону, які слід застосовувати при вирішенні задачі та мають міститися відповіді на усі поставлені питання.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: право на свободу природного існування, право на особисту недоторканість, право на особисту безпеку, право на особисту гідність, право на ім’я, право фізичної особи на підпис, право на зображення та голос, право на честь, право на репутацію.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Право на свободу не слід розглядати, як закріплену законом вседозволеність. Воно, як вже зазначалось, також має передбачені законом межі, оскільки неконтрольована свобода людини може перерости у свавілля. І тому, право на свободу в окремих випадках може бути обмеженим на законних підставах.

Право на особисту недоторканість фізичної особи є цивільним суб’єктивним особистим немайновим правом, яке спрямоване на забезпечення недоторканості фізичної (тілесної), психічної та моральної цілісності фізичної особи і включає в себе можливість використовувати своє тіло та його частини, у межах, що встановлені законодавством, надавати дозвіл чи забороняти втручання з боку інших осіб у процес формування власної душевної організації та системи моральних цінностей і устоїв, а також вимагати від усіх та кожного не порушувати цієї цілісності фізичної особи як єдиного біопсихосоціального організму та використовувати заходи захисту уразі такого порушення.

Під правом на особисту безпеку (безпеку природного існування) фізичної особи необхідно розуміти особисте немайнове прав фізичної особи, яке спрямоване на визнання за нею особистої безпеки як особистого немайнового блага, можливість використання нею цієї безпеки на власний розсуд, в межах, що прямо встановлені чинним законодавством, а також вимагати від інших утримуватись від порушення своєї особистої безпеки, а у випадку порушення чи загрози такого порушення - припинити вказані дії та відновити особисту безпеку цієї фізичної особи.

Право на особисту гідність слід розуміти як особисте немайнове право фізичної особи на власну цінність як біопсихосоціальної істоти, на визнання цієї цінності, на вимогу ставлення до себе як до вищої соціальної цінності, а також на захист від поводження та покарання, що принижує людську гідність.

Під правом на ім’я фізичної особи слід розуміти особисте не-майнове право щодо володіння іменем, його зміни та використання, з метою набуття цивільних прав та створення цивільних обов’язків, здійснення цих прав та виконання вказаних обов’язків, а також право вимагати від інших осіб не порушувати право на ім’я у будь-який спосіб, а у випадку порушення, оспорення або невизнання цього права — вимагати його захисту.

Під поняттям «індивідуальність», як об’єкта вказаного права, слід розуміти особисте немайнове благо фізичної особи, яке складає собою сукупність фізичних та психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної особистості, що відрізняють її від інших.

Під правом на честь фізичної особи слід розуміти особисте немайнове право фізичної особи на об’єктивну, повну та своєчасну оцінку її та її діянь (поведінки) щодо дотримання морально-етичних та правових норм з боку суспільства, певної соціальної групи та окремих фізичних осіб, на формування цієї оцінки, її зміну та інше використання, а також вимагати захисту цього пра ва у випадку його порушення, невизнання чи оспорення.

Під поняттям право на репутацію фізичної особи потрібно розуміти особисте немайнове право на об’єктивну, повну та своєчасну її оцінку як фахівця у будь-якій сфері професійної чи іншої суспільно-корисної діяльності, її діянь (поведінки) з боку суспільства, певної соціальної групи та окремих фізичних осіб, на формування цієї оцінки, її зміну та інше використання, а також вимагати захисту цього права у випадку його порушення, невизнання чи оспорення.