Семінарське заняття 2

Тема 2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи

Питання для усного опитування та дискусії

2.1. Особисті немайнові права, що забезпечують цілісність фізичної особи:

2.1.1. Право на життя.

2.1.1.1 Проблеми визначення моменту виникнення права на життя: «ембріональна» та «натусіальна» концепції. Встановлення моменту припинення права на життя: смерть юридична і смерть фактична (клінічна і біологічна).

2.1.1.2. Зміст права на життя. Проблема несвавільного позбавлення фізичної особи життя: смертна кара; самозахист, в тому числі необхідна оборона; самогубство; еутаназія.

2.1.2. Право на здоров’я.

2.1.2.1. Поняття «здоров’я» як особистого немайнового блага.

2.1.2.2. Зміст права на здоров’я. Право на надання медичної допомоги. Право на інформацію про стан свого здоров’я. Право на таємницю про стан здоров’я.

2.1.2.3. Права особи, яка перебуває на лікуванні у стаціонарному медичному закладі.

2.2. Особисті немайнові права, що забезпечують відтворюваність фізичних осіб (репродуктивні права):

2.2.1. право на репродуктивний вибір;

2.2.2. право на репродуктивне здоров’я;

2.2.3. право на інформацію про репродуктивні права;

2.2.4. право на таємницю здійснення та захисту репродуктивних прав.

Аудиторна письмова робота

Студенти розв’язують ситуативне завдання у письмовому вигляді при підготовці до семінарського заняття. У розв’язку має бути визначено коло правовідносин, якими регулюється та чи інша практична ситуація, відображено посилання на норму (норми) закону, які слід застосовувати при вирішенні задачі та мають міститися відповіді на усі поставлені питання.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: право на життя, момент виникнення права на життя, момент припинення права на життя, смерть як юридичний факт, право на здоров’я, здоров’я як особисте немайнове благо, репродуктивні права, репродуктивний вибір, репродуктивне здоров’я.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

Життя людини - є вищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України). Враховуючи це концептуальне конституційне положення ч. 1 ст. 281 ЦК України встановлює, що кожна людина має невід’ємне право на життя.

Можна визначити право на життя як особисте немайнове право фізичної особи щодо володіння власним життям та його використання незабороненим законом способом, а також захисту власного життя та життя інших осіб, в межах, що передбачені законодавством.

Згідно чинного законодавства під поняттям «здоров’я» слід розуміти стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.

Під правом на здоров’я як особистим немайновим правом слід розуміти суб’єктивне право фізичних осіб, що виникає щодо здоров’я як нематеріального блага та забезпечує володіння і використання даним благом, а також його правову охорону.

Репродуктивні права фізичної особи є комплексною сукупністю можливостей фізичної особи, що спрямовані на забезпечення репродуктивної функції людини щодо відтворення собі подібних.

До системи репродуктивних прав як особистих немайнових прав фізичної особи слід було б відносити: право на репродуктивний вибір; право на репродуктивне здоров’я.

Право на репродуктивний вибір включає в себе можливість фізичних осіб приймати рішення стосовно кількості дітей та часу їх народження в шлюбі чи поза ним, інтервали між їх народженням, а також інші повноваження, що пов’язані із плануванням сім’ї.

Під поняттям репродуктивне здоров’я певний стан організму фізичної особи, який визначається низкою кількісних та якісних показників і характеризує її здатність до репродуктивного відтворення.