3. Зміст семінарських занять

Змістовий модуль 1.

Поняття та види особистих немайнових прав фізичних осіб

Семінарське заняття 1

Тема 1. Загальнотеоретичні проблеми особистих немайнових прав фізичних осіб

Питання для усного опитування та дискусії

1.1. Поняття та характерні ознаки особистих немайнових правовідносин.

1.2. Особисте немайнове право та особистий немайновий інтерес як дві форми реалізації дозволеної поведінки в приватноправовій сфері.

1.3. Ознаки особистих немайнових прав фізичних осіб як суб’єктивних цивільних прав: особистісність, немайновість, об’єкт, цілеспрямування.

1.4. Моністична та плюралістична концепції щодо особистих немайнових прав фізичних осіб.

1.5. Система особистих немайнових прав фізичних осіб: загальні (універсальні) особисті немайнові права фізичних осіб; спеціальні (окремі) особисті немайнові права фізичних осіб.

1.6. Зміст особистих немайнових прав фізичних осіб.

1.7. Здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб.

Аудиторна письмова робота

Студенти розв’язують ситуативне завдання у письмовому вигляді при підготовці до семінарського заняття. У розв’язку має бути визначено коло правовідносин, якими регулюється та чи інша практична ситуація, відображено посилання на норму (норми) закону, які слід застосовувати при вирішенні задачі та мають міститися відповіді на усі поставлені питання.

Методичні вказівки

Ключовими термінами, на розумінні яких базується засвоєння навчального матеріалу теми, є: особа, фізична особа, особисті немайнові права, предмет цивільного права, особисті немайнові правовідносини, особистий немайновий інтерес, концепції особистих немайнових прав, особисте немайнове благо, види особистих немайнових прав, система особистих немайнових прав, зміст особистих немайнових прав, здійснення особистих немайнових прав.

З метою глибокого засвоєння навчального матеріалу при самостійному вивченні теми студенту варто особливу увагу зосередити на таких аспектах:

У ст. 1 ЦК України, зокрема, встановлюється, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Особисті немайнові відносини слід розглядати як первинні, самостійні та рівні за значенням у структурі предмета цивільного права.

Особисті немайнові відносини як вид суспільних відносин, що складаються з приводу закріплення за їх учасниками особистих немайнових благ та їх використання і є первинними, самостійними і рівними в структурі предмета цивільного права, ґрунтуються на засадах юридичної рівності їх учасників, їх вільного волевиявлення, спрямовані на забезпечення приватного немайнового інтересу їх учасників, позбавлені майново-грошового змісту, а також характеризуються абсолютним характером.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У ст. 269 ЦК України виділяє такі ознаки особистих немайнових прав: 1) належність кожній фізичній особі; 2) моментом виникнення є її народження чи інший юридичний факт, що вказаний в законі; 3) відсутність економічного змісту; 4) тісний зв’язок з фізичною особою; 5) неможливість відмови від цих прав, а також неможливість позбавлення цих прав; 6) володіння цими правами фізична особа здійснює довічно.

До характерних ознак цієї категорії прав слід віднести: 1) особистісність; 2) немайновість; 3) об’єктом цих прав виступає особисте немайнове чи інше нематеріальне благо; 4) цілеспрямування на задоволення фізичних (біологічних), духовних, моральних, культурних чи соціальних потреб.

Під системою особистих немайнових прав фізичних осіб слід розуміти обумовлене біологічними, соціальними, духовними, культурними, економічними, політичними та іншими чинниками поєднання особистих немайнових прав фізичної особи у погоджене, впорядковане і єдине ціле та одночасний їх поділ на відповідні внутрішньо диференційовані складові, що наділені самі по собі відносною самостійністю та автономністю функціонування.

Особисте немайнове право, як і будь-яке суб’єктивне цивільне право має тричленну будову і складається із сукупності правомочностей на власні дії (позитивний зміст), правомочностей на дії інших осіб (негативний зміст) та правомочностей вимагати захисту цього суб’єктивного цивільного права у випадках, що визначені законом.