Тема 13. Транспортні засоби українців.

(2 години)

Мета заняття: з’ясувати роль транспорту в житті українського народу; простежити процес формування основних водних артерій та сухопутних шляхів; охарактеризувати основні види водного та сухопутного транспорту; визначити основні торгівельні шляхи та їх зміну в історичній ретроспективі

План заняття:

1. Мережа транспортних сухопутних шляхів та водних артерій України. Основні етапи їх формування.

2. Основні види водного транспорту українців.

3. Характеристика сухопутного транспорту українців. Сезонний транспорт.

Розглядаючи перше питання потрібно простежити основні етапи формування мережі сухопутних шляхів та транспортних артерій на етнічній українській території. Важливо відзначити їхні зміни в порівнянні з періодом середньовіччя та нової історії. Потрібно охарактеризувати торгівельні шляхи та їхні зміщення у ході історичного розвитку та територіальних змін. Слід також охарактеризувати основні водні артерії в минулому і сьогоденні. Розглядаючи ці аспекти, в наступних питаннях пропонується визначитися з основними видами гужового (мажа, ридван, ґринджоли) та водного (барка, баркас, човен, чайка) транспорту, простеживши його сезонну та територіальну специфіку.

Пропоновані теми для написання рефератів:

1.Торгівельний шлях «із варяг у греки» в історії українського народу.

2.Особливості гужового та водного транспорту етнографічних груп України (бойки, лемки, гуцули): спільні та відмінні риси.

3.Характеристика транспортних сухопутних шляхів в Україні в період середньовіччя.

Рекомендована література:

а) основна

Глушко М. Традиційний транспорт українців // Радянська школа. – 1990. – №7.

Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження /Відп. ред. Ю.Гошко. – К., 1983.

Етнографія Києва і Київщини. Традиції і сучасність. – К.: Либідь, 1986.

Етнографія України / Під ред. С.Макарчука. – Львів: Світ, 1994. – 520с.

Киричів Р. Етнографічне дослідження Бойківщини. – К.: Наукова думка, 1978.

Культура і побут населення України.: Навч. посіб./ В.І.Наулко, Л.Ф.Артюх, В.Ф.Горленко. – К.: Либідь, 1991. – 232с.

Приходько М. Сухопутный транспорт на Украине // Народна творчість і етнографія. – 1975. – № 5.

Супруненко В. Ми – українці: енциклопедія українознавства. – Дніпропетровськ,: ВАТ «Дніпрокнига», 1999. – Кн..1. – 412с.; Кн.2. – 144с.

Українська етнографія. Курс лекцій / Під ред А.Пономарьова. – К.: Либідь, 1994.

Українці: історико-етнографічна монографія у двох книгах. – Опішне: Українське народознавство, 1999. – Кн.1. – 527с.

б) додаткова

Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. – К.: Наукова думка, 1987.

Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Т І ,ІІ. – Мюнхен, 1958.

Лозко Г. Українське народознавство. Вид. 2-е, допов. – К.: АртЕк, 2004. – 470с.

Макарчук С., Турій О. Український етнос (історичний розвиток). – Львів, 1990.

Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник /А.П. Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В. Косміна. – К.: Либідь, 1993. – 256с.