Тема 1.2. : «Улаштування роздрібної

торговельної мережі»

План

Література:

В. В. Апопій «Організація торгівлі», Київ – 2005р., ст. 327 -334., 373-379.

Після вивченої теми студенти повинні:

Знати: види торговельних будівель, основні функціональні групи

приміщень, їх розташування, взаємозв'язок і відповідні вимоги торговельного процесу, вимоги до обладнання магазину, основні вимоги до розміщення торговельного залу, види проектів торговельних підприємств.

Питання для самоконтролю:

1. Які основні групи приміщень магазину і який між ними функціональний зв'язок?

2. Які вимоги ставляться до розміщення зони входу-виходу в магазині?

3. Які є види технологічних планувань торгових залів магазинів і коли вони застосовуються?

4. Що таке імідж магазину і чим він визначається?

5. Які показники характеризують ефективність використання торгової площі магазинів?

♠ Приміщення магазину ♠

Ефективність роботи торговельних підприємств, рівень культури обслуговування покупців безпосередньо залежить від улаштування і внутрішнього планування торговельних будівель .

За функціональним призначенням приміщення магазину поділяються на такі групи: 1) торговельні приміщення; 2) приміщення для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу; 3) підсобні приміщення; 4) адміністративно-побутові приміщення; 5) технічні приміщення.

Центральне місце в складі приміщень магазину мають торговельні приміщення. До них належать торговельний зал, приміщення для приймання і видачі попередніх замовлень, оформлення продажу товарів у кредит, кафетерій, бюро надання додаткових торговельних послуг тощо.

До приміщень для приймання, зберігання і підготовки товарів до продажу відносять розвантажувальні рампи, приміщення для приймання товарів, комори.

Підсобні приміщення використовують для зберігання і ремонту тари, контейнерів, інвентарю. У них розміщують експедиції для доставки товарів покупцям додому.

До адміністративно-побутових приміщень відносяться кабінет директора, конторські приміщення (бухгалтерія, плановий відділ, торговий відділ), кімната для приймання їжі і відпочинку, кімната особистої гігієни, туалети, душові, гардероб.

Технічні приміщення включають котельну, машинне відділення холодильних установок, вентиляційну, калориферну, електрощитові, телефонний комутатор, радіовузол, камери кондиціонування повітря

Склад і розміри приміщення магазинів та функціональний взаємозв'язок між ними залежить від типу підприємства, розміру його торговельного залу, ступеня підготовленості товарів до продажу, їх фізико-хімічних властивостей, термінів і методів продажу товарів.

♠ Розміщення приміщень магазину ♠

Розміщення приміщень має визначатись їх функціональним призначенням і особливостями торгово-технологічного процесу магазину.

При плануванні розміщення магазину торговельний зал зв’язують з приміщеннями для зберігання товарів і підготовки їх до продажу. При розміщенні продовольчого і непродовольчого магазинів у одній багатоповерховій будівлі торговельні зали продовольчого магазину слід розміщувати на першому поверсі, а непродовольчого – на вищих поверхах.

Приміщення для зберігання товарів розміщують відповідно до послідовності виконання торговельного-технологічного процесу, створюючи можливості максимальної механізації робіт з переміщення вантажів та забезпечуючи найкоротші шляхи до торговельного залу. Вхід у холодильні камери необхідно передбачати через тамбур або приміщення для підготовки товарів до продажу. Двері холодильних камер повинні відкриватися назовні.

Приміщення для розпакування, фасування, зберігання товарів мають розміщуватися згідно з послідовність виконуваних операцій і зв’язуватися між собою і торговельним залом транспортними коридорами. Їх розміщення в одну лінію дозволяє максимально механізувати роботи з переміщення вантажів.

Адміністративно-побутові і технічні приміщення треба розміщувати окрема від приміщень для підготовки товарів до продажу і зберігання, але вони повинні мати зручний зв’язок з іншими групами приміщень. Не допускається роботи проходи в ці групи приміщень через торговельні зали і приміщення для зберігання і підготовки товарів до продажу. Однотипні приміщення доцільно поєднувати в один блок.

♠ Імідж магазину ♠

Кожному магазину має бути притаманний свій власний, індивідуальний імідж. Формуванню у покупців приємного іміджу магазину сприяють вдале архітектурне вирішення фасаду будівлі, незвичайне, раціональне внутрішнє планування, привабливий інтер'єр та загальна доброзичлива атмосфера магазину.

♠ Дизайн магазину ♠

Під дизайном магазину слід розуміти його художнє вирішення, яке забезпечує формування естетичних і функціональних властивостей даного об'єкта. Основне завдання дизайну полягає в загостренні уваги покупців на товарах, якими торгує магазин. Тому в торговельному підприємстві має бути створений своєрідний єдиний комплекс «товари + зовнішній вигляд + інтер'єр».

♠ Зовнішнє оформлення магазину ♠

Естетичне оформлення будівлі магазину покликане відповідати двом вимогам: воно повинно гармонійно поєднуватися з навколишнім ландшафтом і забудовою і вигідно виділяти будівлю магазину на їх тлі. Виокремлення ж магазину серед конкурентів можна досягти незвичайним архітектурним рішенням або вибором відповідних будівельних матеріалів.

Будівництво магазину за індивідуальним проектом потребує більших витрат, але магазин відповідає вимогам даної конкретної фірми.

Збереження характерного вигляду магазину і виділення його серед інших магазинів-конкурентів досягаються також за допомогою створення фірмового стилю підприємства.

При влаштуванні фасадів будівель магазинів слід забезпечити можливості огляду торгового залу ззовні завдяки максимальному використання скла.

♠ Інтер'єр магазину ♠

Під інтер'єром магазину розуміють архітектурно й художньо його внутрішню частину. Щоб досягнути оптимальних умов для показу товарів потрібно вирішити такі завдання:

☻ створення оптимальних пропорцій приміщень, раціональної розстановки обладнання з урахуванням розміщення основних проходів, колон, сходів, ескалаторів;

☻ вдале розташування вітрин та рекламних засобів;

☻ оригінальна обробка стін, стелі, підлоги та колон;

☻ правильне використання кольору при оформленні приміщень;

☻ правильне освітлення торговельних залів магазинів джерелами загального та місцевого освітлення ;

☻ улаштування підвісних елементів з урахуванням архітектурного простору торгового залу.

У створенні інтер'єру особлива роль відводиться раціональному плановому рішенню торгового залу.

Декоративне оформлення сучасних магазинів дуже різноманітне – від простого стриманого стилю до використання сучасних найрізноманітніших декоративних матеріалів. Декоративне оформлення має відображати чи підкреслювати перевагу тих чи інших товарів в асортименті.

Світлові ефекти можуть не лише якісно показати товари ,але й приховати окремі недоліки дизайну магазину, створити певний настрій та відчуття які зміцнюють імідж магазину.

Для освітлення приміщень слід використовувати люмінесцентні лампи, які досить економні.

Усі компоненти зовнішнього і внутрішнього оформлення магазину повинні поєднуватися між собою і породжувати у покупця очікування зручних і приємних купівель.

♠ Вимоги до планування торговельних залів ♠

Головними приміщеннями магазинів є торговельні зали, де безпосереднього здійснюються реалізація товарів і обслуговування покупців. Їх розміри, форми і пропорції повинні забезпечувати оптимальні умови для здійснення завершальної фази торговельного-технологічного процесу. Тому влаштування і планування торговельних залів повинні відповідати таким вимогам:

• створювати покупцям максимальні зручності для придбання ними

товарів з мінімальними затратами часу;

• забезпечувати ефективне використання площі торговельного залу під

викладку товарів;

• забезпечувати персоналу магазину умови для здійснення контролю за

ходом реалізації товарів і збереженням товарно-матеріальних цінностей;

• створювати найкоротші шляхи руху товарів із приміщень для

приймання і підготовки товарів до продажу в торговельний зал.

Усю різноманітність торговельних залів можна звести до трьох планувальних схем: квадратної, фронтальної (витягнутої вздовж вулиці) і глибинної (витягнутої перпендикулярно до вулиці). Найзручнішими є торговельні зали прямокутної форми з відношенням сторін від 2:3 до 1:2, оскільки сильно витягнута форма торговельного залу створює труднощі при впровадженні самообслуговування, подовжуються шляхи потоків покупців, погіршується їх орієнтація магазині.

У технологічних плануваннях торговельного залу виокремлюються такі функціональні зони:

• входу і виходу;

• розташування і викладки товарів;

• проходи для пересування покупців;

• розрахункового вузла ( в магазинах самообслуговування );

• надання додаткових послуг.

♠ Зона входу-виходу ♠

Улаштування зони та виходу магазинів регламентуються в основному вимогами стандартів та галузевих норм будівництва підприємств роздрібної торгівлі. У практиці застосовується як відокремлене розміщення зон входу і виходу, так і їх суміщення в єдиній зоні входу-виходу. У невеликих за площею магазинах найбільш раціональним є поєднання зони входу-виходу, що дозволяє спростити організацію торгово-технологічного процесу в магазині, полегшує контроль і запобігає крадіжкам.

Для облаштування зон входу і виходу застосовують різні варіанти конструкції дверей: з механічним приводом, з шарнірною підвіскою, розсувні двері; у деяких магазинах замість дверей пройми замінені повітряними завісами, тобто потоками повітря, спрямованими зверху вниз.

Розміщення зони залежить від методу продажу. При продажу товарів через прилавок вона розміщується посередині фасаду, при самообслуговуванні – з лівого боку фасаду.

У даній зоні в магазинах самообслуговування розміщуються камери зберігання, карнизи для покупок. Прилавок для зберігання речей покупців слід розміщувати між вхідним і вихідним потоками покупців. Зона входу за допомогою засобів інформації повинна орієнтувати покупців у магазині. Від торговельного залу зона відділяється турнікетами, декоративними решітками, вітринами.

♠ Зона викладки товарів ♠

Зона викладки товарів займає основну площу торговельного залу.

У магазинах, що застосовують продаж товарів через прилавок, товари викладаються на пристінному обладнанні, яке розміщується на робочих місцях продавців. Найбільш поширеним плануванням торговельного залу таких магазинів є лінійне розміщення робочих місць продавців. Залежно від ширини торговельного залу застосовуються різні варіанти лінійного планування.

У магазинах самообслуговування використовуються лінійне, острівне, боксове, виставкове і комбіноване планування торговельних залів.

При лінійному плануванні торговельних залів магазинів самообслуговування зона розміщення товарів і проходів покупців сплановані у вигляді паралельних ліній торговельного обладнання, розміщених перпендикулярно лінії вузла розрахунку. Це дає можливість організувати єдиний вузол розрахунку, покупцям вільно пересуватися по торговельному залу, створюючи єдину бригаду матеріально відповідальних осіб, ефективно використовувати торгову площу.

Важливим елементом планувань торговельних залів є раціональна спрямованість основних потоків покупців, яка досягається шляхом відповідного розміщення обладнання.

Тривала практика роботи магазинів доказала, що найбільш раціональним є планування торгового залу, коли покупці рухаються по колу проти годинникової стрілки, повертаючись до початкового пункту руху. Це зумовлено тим, що покупці відбирають товари в інвентарні корзини, взяті при вході, і повертають їх при виході з магазину. Тому цей напрям руху покупців треба використовувати таким чином, щоб усі товари були доступні для огляду і відбору, а потоки покупців за можливості не перетиналися. Однак не слід жорстко спрямовувати потоки покупців за визначеними маршрутами за допомогою запроваджу вальних решіток, декоративного обладнання тощо. Покупцям слід надати свободу у виборі маршрутів пересування в торговельному залі.

Маршрути руху покупців мають починатися в зоні найбільш інтенсивної торгівлі, де розміщені товари, що користуються найбільшим попитом. Ділянки індивідуального обслуговування доцільно розміщувати в глибині торговельного залу.

Боксове планування застосовують у магазинах, планування приміщень яких потребує розділу торговельного залу на окремі частини, або при використанні продажу товарів за зразками з індивідуальним обслуговуванням. Бокс являє собою ізольовану частину торговельного залу зі своїм вузлом розрахунку. Три сторони боксу закриті обладнанням, а в четвертій розташована зона виходу – входу і розрахунковий вузол. Воно менш ефективне, між лінійне планування, оскільки потребує більше персоналу, а також ускладнює технологічний процес.

Виставкове планування застосовується при продажу товарів за зразками. Зал поділяється на частини – демонстраційну, розрахункового вузла, зберігання і видачі товарів.

Вільне планування передбачає розставлення обладнання без певної геометричної форми відповідно до форми торговельного залу.

Для визначення ефективності розміщення обладнання на площі торговельного залу застосовуються такі показники:

♦ коефіцієнт заставної площі – відношення сумарної для встановлення обладнання до загальної площі торговельного залу;

♦ коефіцієнт демонстраційної площі – відношення сумарної демонстраційної площі обладнання до загальної площі торговельного залу.

У магазинах, які застосовують традиційний метод продажу товарів, коефіцієнт заставленої площі, як правило, не перевищує 0,1 – 0,15, тобто площа торговельного залу використовується неефективно. Значно ефективніше використовується площа торговельного залу в магазинах самообслуговування, де рекомендується коефіцієнт заставленої площі коливається в межах 0,27 – 0,33, а демонстраційної площі – 0,65 – 0,75.

Підвищення коефіцієнту заставленої і демонстраційної площі залежить від багатьох чинників, основними з яких є максимальне використання стін торговельного залу для встановлення обладнання, оскільки пристінне обладнання має значно більшу демонстраційну площу, ніж острівне.

♠ Вузол розрахунку ♠

Одним з найважливіших елементів процесу продажу товарів є розрахунок з покупцями за товари, який здійснюється у вузлі розрахунку. Основним завданням при цьому є забезпечення високої швидкості розрахунку й ефективність обліку і контролю за забезпеченням товарно – матеріальних цінностей у торгівельному залі. Експериментально доказано, що в черзі біля вузла розрахунку люди починають нервувати вже через 15 секунд. Через хвилину чи дві покупці починають вже розмірковувати, чи не піти їм ще куди-небудь за потрібним товаром. Якщо покупці бачать великі черги біля кас, то вони, як правило, залишають магазин.

Вузол розрахунку розміщують так, щоб не виникали зустрічні і перехресні потоки покупців і щоб, прямуючи до виходу, покупці неодмінно проходили біля однієї з кабін

Касові кабіни рекомендують встановлювати в одну лінію по прямій, можна також встановлювати їх східцями. Кабіни встановлюють таким чином, щоб касир був повернутий обличчям до покупця, що виходять з залу. Відстань між касовими кабінами – 0,6 м. при цьому покупці повинні проходити ліворуч від контролера – касира.

Ефект – це результат, наслідок певних причин або дій. Здатність приносити певний ефект, забезпечувати ту чи іншу результативність процесу або діяльності заведено називати ефективністю.

У сфері економічної діяльності людей, до якої належать і торговельна діяльність, ефективність може виявлятись у різних формах, зокрема у формах економічного та соціального ефекту.

Для оцінки ефективності діяльності підприємств роздрібної торгівлі традиційно застосовують комплекс показників, які з урахуванням різних видів отримування ефекту заведено об’єднувати у групи: соціальних показників; економічних показників; техніко-технологічних показників.

Система основних показників ефективності діяльності підприємств роздрібної торгівлі
Соціальні загальні витрати часу на одну купівлю; витрати часу на пошук товарів у торговельному залі витрати часу на огляд і вибір товарів; витрати часу на консультування покупців; витрати часу на розрахунок за покупку; коефіцієнт завершеності покупок; кількість додаткових послуг, які надаються покупцям, тощо.	Економічні прибуток; рентабельність; обсяги та рівень валових доходів; обсяги роздрібного товарообігу; товарообіг на 1 м2 торгової площі; продуктивність праці (товарообіг на одного продавця, працівника торгового залу або магазину); оборотність товарів (у днях товарообіг) тощо.	Техніко – технологічні частка площі торгового залу магазину в загальній площі магазину; частка товарних запасів, розташованих у торговому залі, в загальних запасах товарів; вартість товарних запасів, розташованих на 1м2 площі торгового залу; розміри заставленої та демонстраційної площі; коефіцієнт заставленої та демонстраційної площі; коефіцієнт місткості обладнання тощо.

Економічні показники також значною мірою характеризують загальну результативність торговельної діяльності підприємства роздрібної торгівлі (обсяги і рівень прибутку підприємства, рівень валових доходів або витрат підприємства тощо), хоча деякі з показників цієї групи можуть визначатися з «прив’язкою» до потужності, тобто торгової площі магазину.

Група техніко-технологічних показників ефективності характеризується найбільш тісним зв’язком із розмірами, структурою та варіантами організації використання торговельної площі магазину.

Для оцінки ефективності використання торгових площ магазинів можуть застосовуватися такі економічні показники, як пропускна спроможність магазину, обсяги роздрібного товарообігу в розрахунку на 1м² торгової площі, розмір прибутку на 1м² торгової площі, а також термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Пропускна спроможність магазину визначається як кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду.

Результативність роботи магазинів характеризується насамперед показниками обсягів роздрібного товарообігу та прибутку торговельного підприємства; ці самі показники, віднесені до одиниці площі магазину, дозволяють проводити порівняльний аналіз ефективності різних магазинів з подібним товарним профілем або ж ефективність застосування різних методів продажу товарів у тому самому магазині протягом різних періодів часу.

Серед комплексу техніко-технологічних показників ефективності найчастіше застосовуються показники, які характеризують розміри окремих елементів загальної площі магазину та структуру площ магазину.

Одним з показників, які характеризують ефективність роботи магазину і можуть використовуватися під час аналізу ефективності використання торгових площ, є рівень механізації торгово-технологічних процесів.

Із загального різноманіття застосовуваних у торговельній практиці показників для характеристики ефективності використання торгової площі магазину можуть застосовуватися як прямі, так і не прямі показники.