Практична робота 7

Тема: Розрахунок і вибір установок для опромінення рослин в теплицях.

Короткі теоретичні відомості.

Вирощування таких цінних овочів, як помідори, огірки та інші в осінньо-зимово-весняний період, можливо тільки в умовах терлиць.

В осінньо-зимовий період, коли рівень природної опроміненості в теплицях недостатній для нормального розвитку рослин, використовують опромінювальні установки з допомогою яких розв’язуються наступні задачі:

1) вирощування ранньої розсади;

2) продовження світлового дня при вирощуванні овочів;

3) вирощування зеленої підкормки для тварин і птиці;

4) вирощування квіткових культур;

5) прискорене отримання результатів селекційної роботи.

Встановлено, що рівень опроміненості, необхідний для нормального розвитку рослин, що вирощуються в теплицях, повинен бути не менше 6-8 тисяч люкс, який в десятки разів перевищує нормовані освітленості в звичайних освітлювальних установках. Тому опромінювальні установки енергозатратні.

Взагалі в опромінювальних установках можуть бути використані будь-які типи ламп, випромінювання яких знаходиться в межах від 300 до 750 лм, але ефективність їх буде неоднаковою. Промисловість випускає різні типи ламп, що використовуються для опромінення рослин у теплицях.

За конструктивними принципами опромінювальні установки можна поділити на стаціонарні та рухомі.

В стаціонарних установках використовуються лампи порівняно великої одиничної потужності. Такі установки дешевші в експлуатації, але вони потребують значно більшої встановленої потужності, ніж при використанні рухомих установок.

При використанні газорозрядних ламп низького тиску установки більш ефективні, але необхідно враховувати, що замість однієї газорозрядної лампи високого тиску, потужністю 1000 Вт необхідно ставити 20-30 ламп низького тиску, що ускладнює експлуатацію установок.

Рухомі установки дозволяють при інших рівних умовах не менше ніж у 2 рази зменшити установлену потужність для опромінення рослин, на однаковій площі при тих же витратах електроенергії. Тому що одна установка по черзі може працювати на двох і більше дільницях, опромінюючи рослини в різні періоди доби. Конструкції таких установок складніші ніж стаціонарних. В цих установках можна використовувати газорозрядні лампи, як низького так і високого тиску.

Перспективним напрямком є підвищення частоти живлення газорозрядних ламп і використання енергозберігаючих ламп.

До опромінювальних установок, що використовуються в теплицях, ставляться такі специфічні вимоги:

- спектральний склад енергії випромінювання повинен бути сприятливим для здійснення процесу фотосинтезу і не містити випромінювань, які негативно діють на розвиток рослин;

- опроміненість повинна рівномірно розподілятися по поверхні рослини і бути достатньою для протікання основних процесів у розвитку рослин і формуванні врожаю;

- установка не повинна перегрівати рослини і заважати догляду за ними;

- застосування опромінювальних установок повинно бути рентабельним;

- будова і експлуатація установок повинні задовольняти вимогам, які пред’являються до електроустановок, працювати в приміщеннях з особливою небезпекою ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу.

При розрахунках опромінення в теплицях вирішуються такі питання: вибір типу опромінювачів, питомої потужності, число опромінювачів, час їх роботи та витрати електроенергії за період вегетації рослин.

Для опромінення рослин в теплицях використовуються уніфіковані опромінювальні установки, технічні дані яких наведені в додатку 16.

До складу цих установок входять потужні високоінтенсивні джерела випромінювання, значно ефективніші за традиційні лампи типу ДРЛФ в опромінювачах ОТ400. Наприклад, трифазна галогенна лампа ДМ4-6000 еквівалентна 35 лампам ДРЛФ-400. Застосування таких лапм забезпечує симетричне завантаження фаз мережі, зменшує в три рази масу ПРА.

Методика розрахунку.

1. Тип теплиці: блочна, ангарна.

2. Призначення теплиці: розсадна, овочева.

3. Зона розташування теплиці (Сумська область – зона 3).

4. Вибирають тип опромінювальної установки. (Додаток 16)

5. Приймають тип лампи для опромінювача. (Додаток 17)