Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.07 Mб
Скачать

Практична робота 5

Тема: Розрахунок освітлювальної установки точковим методом.

Короткі теоретичні відомості.

На відміну від розрахунку освітлення точковим методом з допомогою просторових ізолюкс, цей метод придатний для розрахунку освітлення не тільки з лампами розжарювання, а й з всіма типами газорозрядних ламп.

Основні теоретичні відомості про точковий метод розрахунку такі самі як і з допомогою графіка просторових ізолюкс, за винятком останніх двох абзаців. (Див. методичні вказівки до виконання практичної роботи 4)

Методика розрахунку.

1. Вибір виду і системи освітлення, джерела світла, типу світильника, визначення розрахункової висоти, відстані між рядами та між світильниками в рядах, нормованої освітленості й коефіцієнта запасу виконується за методикою наведеною в методичних вказівках до виконання другої практичної роботи.

2. На плані приміщення розміщуються світильники та вказуються відстані між рядами і світильниками в рядах.

Рис. 5.1. Схема розміщення світильників.

3. На плані приміщення визначається контрольна точка Д. Як видно з рис. 5.1, ця точка утворилася на перетині діагоналей прямокутника. Для цієї точки Д вичислюється освітленість від кожного з чотирьох ближніх світильників за формулою: ; (1)

де, – горизонтальна освітленість у точці Д, лк;

– сила світла від світильника в напрямку до контрольної точки, кд;

– кут між віссю симетрії світильника та напрямком до контрольної точки, град;

– коефіцієнт запасу;

– розрахункова висота, м.

4. Визначення відстані від горизонтальної проекції світильників на робочу поверхню до контрольної точки Д.

; (2)

де, – відстань між рядами світильників;

– відстань між світильниками в ряду.

Рис. 5.2. Визначення кута .

5. Щоб знайти величину кута (рис. 5.2) потрібно визначити тангенс кута падіння світлового потоку від світильника в контрольну точку Д:

; (3)

6. За знайденим тангенсом визначаються величини кута та .

7. Знаходять силу світла за формулою: ; (4)

де, – сила світильника з умовною лампою 1000 лм. (Додаток 14)

8. Якщо контрольна точка Д освітлюється декількома світильниками, то визначається освітленість в ній від кожного світильника за формулою:

; (5)

9. Приймається нормована освітленість та коефіцієнт запасу . (Додатки 7-8)

10. Відповідність фактичної освітленості нормованій за допустимим відхиленням освітленості: . (6)

Допустиме відхилення знаходиться в межах .

11. Питома потужність: . (7)

12. Записується тип світильника і тип лампи, що забезпечать нормовану освітленість.

Практична робота 6

Тема: Розрахунок освітлення методом питомої потужності і за прямими нормативами.

Короткі теоретичні відомості.

Методом питомої потужності є спрощена формула розрахунку методу коефіцієнта використання світлового потоку.

Питома потужність освітлювальної установки визначається за формулою:

; (1)

де, – потужність освітлювальної установки, Вт;

– площа приміщення, що освітлюється, .

Значення потрібної питомої потужності для забезпечення заданого рівня освітленості залежить від типу і потужності ламп, типу світильників, від характеристики приміщення та коефіцієнту запасу. На основі аналізу впливу цих факторів на величину складені таблиці значень освітлювальних установок, виконаних на базі стандартних світильників з різними джерелами світла.

В цих таблицях значення потрібної наведені в залежності від рівня нормованої освітленості, площі приміщення, що освітлюється та розрахункової висоти підвішування світильників при найбільш ймовірному поєднанні коефіцієнтів відбивання стелею, стінами, підлогою і відповідним коефіцієнтом запасу. Відносні відстані між світильниками приймаються близькими до стандартних.

Таблиці питомої потужності не враховують форми приміщення і досить точні при умові . При користуванні таблицями для подовжених приміщень (коридори) питому потужність приймають для умовної площі і це значення відносять до всієї площі приміщення.

Цей метод розрахунку потужності ламп найпростіший. Він дає цілком задовільний результат при розрахунку загального рівномірного освітлення, але його не можна використовувати для розрахунку локального освітлення, визначення освітленості на негоризонтальних площинах, а також у випадках, коли для окремих ділянок або робочих місць частина світильників буде закрита виробничим обладнанням.

Методика розрахунку.

1. За призначенням і характеристикою приміщення вибирають тип світильника і тип ламп. (Додатки 2, 10)

2. Визначають тип кривої сили світла світильника і найбільш вигідну відстань між світильниками. (Додаток 10)

3. Обчислюють розрахункову висоту: ; (1)

де, – висота приміщення, м;

– висота робочої поверхні, м.

4. Визначають відстань між світильниками і рядами світильників:

. (2)

5. Відстань від крайніх світильників до стін: . (3)

6. Кількість рядів: . (4)

7. Кількість світильників у ряду: . (5)

8. Загальна кількість світильників: . (6)

9. Приймається коефіцієнт запасу (Додаток 8) і коефіцієнт нерівномірності .

10. За характеристикою відбивання поверхонь визначаються коефіцієнти відбивання стелею , стінами і підлогою . (Додаток 9)

11. Нормована освітленість знаходиться в додатку 7.

12. Визначається співвідношення довжини і ширини приміщення. Якщо вона менше або дорівнює 2,5, то тоді площу приміщення обчислюють так: , а якщо вона менше 2,5, то площу визначають за формулою: .

13. Значення питомої потужності беруть з додатку 15.

14. Потужність лампи визначають за формулою: ; (7)

де, – питома потужність, ; (Додаток 15)

– площа приміщення, ;

– число світильників.

15. За визначеною потужністю лампи вибирають стандартну лампу. (Додатки 2, 3)

16. Записують паспортні дані світильника і лампи.

17. Розташовують світильники на плані приміщення.

Розрахунок освітлення приміщення за прямими нормативами.

Короткі теоретичні відомості.

При розрахунку освітлення в сільськогосподарських приміщеннях, в яких встановлюється один світильник, недоцільно використовувати метод коефіцієнта світлового потоку або точковий метод. В цих випадках розрахунок освітлення зводиться до вибору потужності ламп з таблиці 6.1 за відомими площею приміщення і нормативною освітленістю. Цей метод називається розрахунком за прямими нормативами.

Таблиця 6.1. Потужність лампи (Вт).

Нормована освітленість , лк

5

10

20

30

50

75

2

15

25

60

75

100

-

4

25

40

60

100

150

-

6

25

40

75

100

150

200

8

25

60

100

150

200

200

10

44

60

100

150

200

300

Методика розрахунку.

1. За характеристикою приміщення вибирають тип світильника.

2. За розмірами приміщення визначають його площу: . (8)

3. За характером виконуваних робіт вибирають нормовану освітленість. (Додаток 7)

4. За таблицею 6.1 вибирають потужність лампи розжарювання і записують технічні дані світильника і лампи.