Практична робота 3

Тема: Розрахунок установки з люмінесцентними лампами за допомогою графіків лінійних ізолюкс.

Короткі теоретичні відомості.

Цей метод використовується тільки при розрахунку освітлення з люмінесцентними лампами.

В залежності від конкретних умов розрахунку люмінесцентного освітлення може бути застосований один з методів: точковий, коефіцієнта використання світлового потоку, питомої потужності. Ці методи можна використовувати при розрахунку освітлення, коли воно виконується окремими світильниками , співвідношення розмірів яких і відстаней до робочих поверхонь дозволяє вважати їх точковими, принципово не відрізняються від уже розглянутих.

Якщо світильники не можна вважати точковими, то їх розміщують в ряд, який представляє собою суцільну або з невеликими розривами світну лінію. Якщо довжина ряду світильників більша за половину розрахункової висоти приміщення ( ), то це світна лінія. Якщо відстань між світильниками менша за половину розрахункової висоти приміщення, то ця світна лінія – безперервна.

Рис. 3.1. До розрахунку освітленості, створюваної світною лінією, в розрахунковій точці Д

– довжина світної лінії, м;

P – відстань від розрахункової точки до проекції світної лінії на площину, м.

Розрахунок освітлення світних ліній виконують методом лінійних ізолюкс.

Графіки лінійних ізолюкс представляють собою, лінії побудовані в координатах і (Додаток 13) однакової умовної освітленості, створюваної світною лінією з густиною світлового потоку 1000 .

Методичні вказівки.

1. Вибір виду і системи освітлення, джерела світла, типу світильників, розрахункової висоти, відстані між світильниками в рядах і від стіни до першого і останнього рядів.

2. Знаходять довжину ряду світильників: ; (1)

де, – довжина приміщення, м;

– відстань крайніх світильників від стіни, м.

3. Визначають кількість рядів світильників: ; (2)

де, – ширина приміщення, м;

– відстань між рядами, м.

4. Підраховують значення і для кожного ряду. Причому розрахункову точку беруть в кінці ряду посередині між першим і другим: (див. Рис. 3.1)

, . (3)

5. Значення , і визначають так: = = = , а величини , і так: , , .

6. За значеннями і визначають відносну освітленість в розрахунковій точці Д від кожного ряду ламп, користуючись графіком лінійних ізолюкс. (Додаток 13)

7. Визначають сумарну освітленість в розрахунковій точці :

(4)

8. Визначають світловий потік світної лінії, який необхідний для забезпечення нормованої освітленості в розрахунковій точці Д за формулою:

; (5)

де, – коефіцієнт, який враховує дію віддалених світильників, приймається ;

– нормована освітленість, лк;

– розрахункова висота, м;

– довжина ряду світильників;

– сумарна відносна освітленість.

9. Кількість світильників в одному ряду: ; (6)

де, – світловий потік вибраної лампи, лм;

– кількість ламп у світильнику, штук;

– розрахунковий світловий потік, лм.

10. Загальна довжина світильників одного ряду: ; (7)

де, – довжина світильника, мм;

= 1325 мм.

11. Обчислюють загальну довжину проміжків між світильниками:

. (8)

12. Відстань між двома сусідніми світильниками: (9)

13. Загальна кількість світильників: . (10)

14. Потужність освітлювальної установки: (11)

15. Питома потужність: . (12)