Практична робота 2

Тема: Розрахунок освітлення приміщення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Короткі теоретичні відомості.

1.1. Цей метод застосовується при розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь в закритих приміщеннях, в яких відсутні істотні затінювачі і враховує освітленість на робочій поверхні прямим і відбитим світловим потоком.

Основною розрахунковою формулою є: ; (1)

де, – розрахунковий потік, лм;

– нормована освітленість, лк;

– площа приміщення, ;

– коефіцієнт запасу;

– коефіцієнт нерівномірності;

– кількість світильників, штук;

– коефіцієнт використання світлового потоку.

За величиною світлового потоку вибирається стандартна лампа. За світловим потоком вибраної стандартної лампи визначається фактична освітленість і її відхилення від нормованої. Значення фактичної освітленості повинно задовольняти умову: .

Методичні вказівки.

1.2. За призначенням будівлі (а саме за характером роботи, що виконуються в приміщенні) вибирають вид і систему освітлення. (Див. Методичні рекомендації до виконання практичної роботи 1, пункти 1.3, 1.4)

1.3. Вид джерела світла вибирають у відповідності до пункту 1.5. (МР ПР1)

1.4. Вибір світильників.

Світильник складається з світлотехнічної арматури, призначеної для перерозподілу світлового потоку лампи, для її кріплення і підключення до системи живлення та для захисту лампи від механічних пошкоджень та ізоляції її від навколишнього середовища.

Тип світильника вибирають залежно від потрібного світлорозподілу, висоти приміщення, умов мікроклімату в приміщенні. Приміщення для утримання тварин відносяться до приміщень з вологим і хімічно-активним середовищем, тому сюди світильники вибирають за ступенем захисту ІР54, ІР53. При виборі світильників слід враховувати також їх економічність, пожежну та електричну безпечність. Для освітлення приміщення беруть такий тип світильника, який рекомендований для застосування у сільськогосподарських виробничих приміщеннях. (Див. додаток 10)

При розміщенні світильників враховують архітектурні особливості приміщення, розташування вікон, будівельних конструкцій, технологічного обладнання. Світильники з точковими джерелами розміщують у вершинах квадратів або прямокутників чи у шаховому порядку. Світильники з люмінесцентними лампами рекомендується встановлювати суцільними або переривчастими рядами.

Число світильників у приміщенні визначається з умови найкращої відносної відстані між ними за відомими розмірами приміщення: довжиною, шириною, розрахунковою висотою.

1.5. Розрахункова висота визначається за формулою:

(2)

де, – розрахункова висота, м;

– висота приміщення, м;

– відстань від стелі до світлового центру світильника (висота звисання), м;

– рівень робочої поверхні над підлогою, м. Приймається у корівниках, телятниках, свинарниках, пташниках на рівні підлоги, адміністративних і побутових приміщеннях – 0,8-1 м, електрощитових – 0,9-1,2 м, допоміжних приміщеннях 0-0,1 м.

Рис. 2.1. Схема для розрахунку .

Якщо світильники підвішують на висоті м, то висота звисання = – , а розрахункова висота

1.6. Для прийнятого типу світильника за кривою сили світла (КСС) приймають значення найвигіднішої відносної відстані між світильниками і визначають розрахункову відстань між світильниками :

; (3)

де, – відстань між світильниками, м;

– найвигідніша відносна відстань.

Найбільш вигідні значення відносної відстані світильників з типовими кривими КСС наведені в таблиці 1.

Таблиця 2.1. Рекомендовані для світильників

Тип КСС	Значення
Концентрована (К)	0,7 0,8
Глибока (Г)	0,9 1,1
Косинусна (Д)	1,4 1,8
Напівширока (Л)	1,4 1,6
Рівномірна (М)	2,0 2,5

1.7. Для приміщень в яких біля стін розміщені робочі місця, відстань від крайніх світильників до стін приймають , а для приміщень в яких біля стін робочих місць немає .

1.8. Визначають кількість світильників у приміщенні у відповідності до виразів:

1.8.1. Кількість рядів світильників: ; (4)

де, – ширина приміщення, м;

– розрахункова відстань між світильниками, м;

– береться ціле число.

1.8.2. Відстань від крайніх світильників до стін: . (5)

1.8.3. Розрахункова відстань між рядами: . (6)

1.8.4. Розрахункова відстань між світильниками в ряду: . (7)

1.8.5. Кількість світильників у ряду: ; (8)

1.8.6. Загальна кількість світильників: . (9)

2. Коефіцієнт використання світлового потоку є експериментально визначеним параметром, який залежить від світлорозподілу світильника, геометричних розмірів приміщення (характеризується індексом приміщення) і відбивальної здатності поверхонь приміщення (стелі, стін і підлоги, тобто , і ).

2.1. Для визначення величин коефіцієнта використання світлового потоку, наведених у додатках 11-14, необхідно розрахувати індекс приміщення за формулою: ; (10)

де, і – розміри приміщення, м;

– розрахункова висота, м;

та вибрати з додатку 9 значення коефіцієнтів відбивання стелі, стін і підлоги ( , і ).

3. У розрахункову формулу (1) введений коефіцієнт нерівномірності , що визначає відношення середньої освітленості до мінімальної.

Розрахунок без цього коефіцієнта був би виконаний не на мінімальну освітленість, як того вимагають норми, а на середню. З введенням у розрахунок поправочного коефіцієнта усувається зазначена невідповідність.

Для світильників, розміщення яких близьке до найвигіднішого, коефіцієнт знаходиться в межах .

4. Відповідно до вибраних з додатків джерела світла, типу світильника, коефіцієнтів відбивання стін, стелі, підлоги, індексу приміщення вибирають значення коефіцієнта використання. (Додаток 11)

5. Нормована освітленість вибирається з додатку 7.

6. Коефіцієнт запасу знаходиться в додатку 8.

7. Усі одержані дані підставляють у формулу (1) і визначають розрахунковий світловий потік лампи.

8. За розрахунковим потоком з додатків 2-4 вибирають лампу, світловий потік якої найбільше відповідає розрахунковому.

9. Оскільки нормована освітленість у приміщення, як правило, не відповідає розрахунковому світловому потоку, то визначається фактична освітленість , яку забезпечить світловий потік вибраної лампи: ; (11)

де, – нормована освітленість, лк;

– світловий потік вибраної лампи, лм;

– розрахунковий світловий потік, лм.

10. Для сільськогосподарських приміщень допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої в межах .

11. Відхилення фактичного значення освітленості від нормованого:

. (12)

Якщо відхилення освітленості знаходиться в допустимих межах, розрахунок виконаний правильно. Тоді записуються паспортні дані світильника і лампи. (Додатки 2-4 і 10)

12. Після цього визначають питому потужність освітлювальної установки за формулою: , ; (13)

де, – потужність лампи, Вт;

– кількість ламп, штук;

– площа приміщення, .