Практична робота 12

Тема: Розрахунок освітлювальних проводок.

Короткі теоретичні відомості.

Правильний вибір і розрахунок освітлювальних проводок має велике значення. Від довговічності і надійності електропроводок залежить безперебійність роботи електроспоживачів, безпека людей і тварин.

Вид електропроводки, марку та спосіб прокладання проводу, шнура або кабелю вибирають залежно від призначення, умов оточуючого середовища, характеристики та режиму роботи електроприймачів, вимог техніки безпеки та протипожежних правил тощо.

У сільськогосподарських електроустановках здебільшого використовують проводи і кабелі з алюмінієвими жилами перерізом 2,5 та вище. При цьому, як правило, треба застосовувати такі види проводів, які не потребують стальних труб. Електропроводку в стальних трубах застосовують лише тоді, коли за умовами зовнішнього середовища інша проводка недопустима або недоцільна.

У сухих приміщеннях відкриту електропроводку виконують незахищеними проводами, прокладених на ізоляторах, кліцах, у трубах (ізоляційних з металевою оболонкою, стальних) коробах, лотках, гнучких рукавах, а також кабелями, захищеними і спеціальними проводами. Прихованому проводку виконують незахищеними проводами у трубах (ізоляційних, ізоляційних з металевою оболонкою, стальних) гнучких коробах, замкнутих каналах будівельних конструкцій будівель, а також спеціальними проводами.

У приміщеннях, де багато пилу, відкриті електропроводки виконують незахищеними проводами на ізоляторах, в трубах (ізоляційних з металевою оболонкою, стальних, ПХВ-трубах) коробах, а також кабелями і захищеними проводами. Прихованому проводку виконують незахищеними проводами у трубах (ізоляційних, ізоляційних з металевою оболонкою, стальних), а також спеціальними проводами.

У вологих приміщеннях відкриту електропроводку виконують незахищеними проводами прокладеними на ізоляторах і роликах для вологих місць, у стальних трубах, а також кабелями. Приховану проводку – незахищеними проводами в ізоляційних вологостійких та стальних трубах.

У пожежонебезпечних і вибухонебезпечних приміщеннях усіх класів, як правило, застосовують захищену від механічного пошкодження електропроводку. Рекомендується виконувати її зовні приміщень з вводом всередину на найкоротшій відстані відгалужень для приєднання електроприймачів.

Для живлення мобільних споживачів використовують гнучкі спеціальні кабелі КРПТ і КРТС. При виборі виду електропроводки, марки та способу прокладання провідників необхідно користуватися додатком 37.

Вибір місця вводу і установка освітлювальних щитків.

Освітлювальні щитки розміщують поблизу основного робочого входу в приміщення, по можливості в центрі електричного навантаження, в місцях зручних для обслуговування і з сприятливими умовами навколишнього середовища, недоступних для випадкових пошкоджень. Електроживлення робочого технологічного освітлення здійснюється від спільного з силовим навантаженням вводу, тому, що лінія, яка живить об'єкт забезпечить відхилення напруги на вводі в межах допустимих величин – від +5% до 2,5%.

Компоновка освітлювальної мережі.

Після розміщення освітлювальних щитків всі світильники діляться на групи, кратні 3. При цьому враховується:

• Кожна групова лінія, як правило, повинна мати на фазу не більше ніж 20 ламп розжарювання, а також ламп типів ДРЛ, ДРІ, ДНаТ. До цієї кількості також входять штепсельні розетки.

• Для групових ліній, які живлять світлові карнизи, стелі тощо з лампами розжарювання, а також світильники з люмінесцентними лампами потужністю до 80 Вт рекомендується приєднувати до 60 ламп на фазу; для ліній, які живлять світильники з люмінесцентними лампами потужністю до 40 Вт включно – до 75 ламп на фазу, потужністю 20 Вт включно – до 100 ламп на фазу.

• На початку кожної групової лінії, слід установлювати апарати захисту у всіх фазних провідниках. Установлювати апарати захисту в PEN і PE провідниках забороняється.

• Розрахунковий струм групової лінії не повинен бути більшим ніж 25 А.

• Світильники чергового освітлення об'єднують в окремі самостійні групи і живляться вони від групового щитка.

• На плані приміщення поряд з світильниками наносяться освітлювальні щитки, вимикачі, штепсельні розетки; після цього світильники й розетки виділені в групи об'єднуються в групові лінії й складають їх розрахункові схеми.

• У схемах вказують довжини дільниць від щитка до розгалуження і між лампами, а також потужність ламп.

Потужність групових ліній визначають за формулою:

; (1)

де, , , – потужність ламп об’єднаних у групу, Вт;

, , – кількість ламп однакової потужності.

Для освітлювальних проводок з лампами розжарювання розрахунковий струм визначають за такими формулами:

- для однофазного відгалуження: (2)

- для двофазного відгалуження: (3)

- для трифазного відгалуження: (4)

де, – фазна напруга;

= 200 В.

Якщо до освітлювальної проводки під’єднані світильники з люмінесцентними лампами, то розрахунковий струм визначають за такими виразами:

- для однофазної лінії: ; (5)

- для двофазної лінії: ; (6)

- для однофазної лінії: . (7)

Якщо до освітлювальної проводки під’єднані лампи типів ДРЛ, ДРІ то у формулах 5, 6, 7 замість коефіцієнта 1,25 підставляють 1,12. Значення коефіцієнта потужності беруть 0,9.

Площу поперечного перерізу струмоведучих жил проводу або кабелю в кожному випадку треба вибирати так, щоб тривало допустимий для нього за нагріванням струм навантаження був не меншим за максимальний тривалий робочий струм групової лінії: . (8)

Вибраний за нагрівом провід або кабель необхідно перевірити на відповідність його перерізу апарату захисту за умовою: ; (9)

де, – кратність допустимого тривалого струму провідника по відношенню до номінального струму або струму спрацювання захисного аппарата; беруть з додатку 47;

– значення струму автоматичного вимикача, А.

За величиною струму (який визначений за однією з формул 2-7) з додатку 40 вибирають площу перерізу вибраного провода (кабелю) , для якого травило допустимий струм буде дорівнювати .

За величиною струму вибирають номінальний струм автоматичного вимикача за величиною, якого вибирають площу перерізу провода (кабелю) .

Визначивши площу перерізу провода (кабелю) за двома умовами, вибирають більшу. При цьому потрібно врахувати, що ПУЕ-2006 дозволяє при виборі площі перерізу за другою умовою приймати найближчий менший переріз.

Для освітлювальної електромережі вибраний переріз провода (кабелю) перевіряють на допустиму втрату напруги. При цьому слід виконати умову:

(10)

де, – розрахункова втрата напруги, %;

– допустима втрата напруги, %.

Розрахункову втрату напруги визначають за формулою:

; (11)

де, – момент навантаження , який визначають за схемою (рис. 12.1);

– площа перерізу провода чи кабелю, ;

– коефіцієнт, що залежить від матеріалу, роду струму, системи напруг. Значення величини беруть з додатку 41.

. (12)

. (13)

Рис. 12.1. Розрахункові схеми до визначення М.

. (14)

Підставивши у формулі 12, визначені величини визначають і порівнюють з .

53