160 __________________________________________ О. М. Кривуля

ідею розділення влади : законодавча – влада парламенту,

виконавча – влада суду та армії, федеративна (вона опікується

відносинами з іншими країнами) – влада короля та його

міністрів. Фактично це є концепція конституційної монархії.

Як ідеолог класового компромісу, Локк став одним з фундаторів

лібералізму в Англії.

7.4. Метафізикатараціоналістичнагносеологія

Б. СпінозиіГ. Лейбніца

Якщо від Ф.Бекона у добу Нового часу розвивався емпіризм,

найбільш поширений у Англії, то на континенті від Р. Декарта

ішов розвиток раціоналізму. До найбільш видатних мислителів

цього напрямку належать Спіноза і Лейбніц.

Бенедикт (Барух) Спіноза (1632–1677) народився у Амстер

дамі в родині єврейського купця. Протягом декількох років

навчався в релігійному училищі при єврейській общині

(синагозі), та його батько звідти забрав для допомоги у справах

торгівлі. Але Спінозу більше приваблювала наука та філософія.

Допитливий розум і критичне ставлення до Біблії призвели до

розриву з общиною, а у 1656 році сталось прилюдне „велике

відлучення” його від общини. Після цього Спіноза покинув

Амстердам, мешкав декілька років на селі, засвоїв шліфування

лінз, щоб здобути засоби до існування. У 1669 р. переїхав до

Гааги. Через рік анонімно видав „Богословськополітичний

трактат”, однак авторство було викрите і почалось пересліду

вання Спінози як ворога релігії і атеїста. У 1675 р. він закінчив

роботу над своїм головним твором „Етика”, який так і не зміг за

життя опублікувати. Помер Спіноза 21 лютого 1677 р. У грудні

того ж року друзі видали його „Посмертні твори”, які були

одразу ж заборонені. Пройшло близько 150 років до часу

наступного видання. Зупинимось тут на двох творах Спінози –

„Етика” і „Політичний трактат”.

„Етика” – основний твір Спінози, у якому в систематизо

ваній формі викладено те, що він у деяких інших творах

називав „нашою філософією”. Цей твір відрізняється абсолютно

незвичним способом викладення („геометричним порядком

доведення”), який може шокувати сучасного читача. Визначення

змінюються аксіомами й постулатами, теоремами й лемами, до

них приєднуються доведення, королларії (додатки, висновки) та

схолії (примітки, пояснення до тексту), теореми розділені на

частини і мають строгу нумерацію, яку автор весь час

----------------------- Page 161-----------------------

Філософія______________________________________________ 161

використовує для відсилки читача до попередніх положень.

Чому він використав такий метод? Причин мабуть було багато,

і головна серед них та, що Спінозі треба було віднайти спосіб

безпосереднього звернення до розуму читача, обминувши

емоційну, образнометафоричну сторону спілкування, яка часто

ускладнює розуміння основного тексту.

Є підстави вважати, що Спіноза розглядав „Етику” засобом

„філософської терапії”, цілющим підручником мислення

й життя, коли читання виліковує розум, залучає до істини

і спрямовує на правильні вчинки. Складається враження, що

„Етика” – це сповіщення авторського розуму, що вже пройшов

школу виучки істиною, читацькому розуму, який тількино

ступив на шлях істини. У ідеалі обидва розуми повинні

співпасти: один – щасливо спустошений, другий – натхненно

наповнений. Як досвідчений наставник, Спіноза інколи стримує

можливий відхід читача від логіки викладу, просить терпляче

продовжити разом шлях до кінця, коли сумніви розвіються, а

тимчасові, сторонні асоціації й питання, що виникають одразу

при читанні, втратять актуальність, відпадуть.

До цього пояснення спінозівського способу викладення слід

додати ще одне. У передмові до третьої частини „Етики” автор

пише, що комусь здасться дивним його намір досліджувати

людські пороки й дурості геометричним способом і ввести строгі

доведення у область сумнівних речей. Однак він переконаний,

що закони природи, за якими все відбувається, скрізь і завжди

ті ж самі, а отже й спосіб пізнання природи речей повинен бути

один і той же. Тому й підсумовує Спіноза: „Я буду розглядати

людські дії й потяги так само, як би йшлося про лінії,

поверхні й тіла” [8].

Слід прийняти до відома це пояснення, але те „як би”

свідчить і про певну міру умовності, яку слід враховувати,

бажаючи з’ясувати мотиви вибору незвичного способу викладу.

У системі спінозівскої філософії, яка побудована у формі

послідовних доведень, значне місце займають визначення ви

хідних понять. Найважливіші серед них – субстанція, атрибу

ти і модуси.

Субстанція (лат. substantia – сутність; першооснова) – одне

з найбільш давніх філософських понять, воно має свою довгу

й складну долю як до Спінози, так і після нього. У „Етиці”

наводиться не досить чітке визначення „субстанції” через

надзвичайну абстрактність цієї категорії, щось близько до

----------------------- Page 162-----------------------