146 __________________________________________ О. М. Кривуля

8. Петрарка Ф. Канцоньере. Моя тайна. Книга писем о делах

повседневных. Старческие письма. – М.: РОСАД, 1997. – 736 с.

9. Роттердамський Е. Похвала глупоті. Домашні бесіди. – К.: Основи,

2001. – 320 с.

10. Роттердамский Э. Философские произведения. – М.: Наука, 1986. –

703 с.

11. Сочинения итальянских гуманистов епохи Возрождения (XV век). –

М.: Издво МГУ, 1985.– 381 с.

Навчальна

1. Горфункель А. Х. Философия епохи Возрождения. – М.: Высшая

школа, 1980. – 371 с.

2. Рассел Б. Історія західної філософії. – К.: Основи, 2001. – 760 с.

3. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших

дней. Том 2. Средневековье (Часть 4). – СПб.: ТОО ТК «Петрополис»,

1995. – С. 212 –322.

Додаткова

1. Баткин Л. М. Итальянские гуманисты: стиль жизни, стиль мишления. –

М.: Наука, 1978. – 199 с.

2. Баткин Л. М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуаль

ности. – М.: Наука, 1989. – 272 с.

3. Бёрлин И. Оригинальность Макиавелли // Человек, 2001, №№35.

4. Брагина Л. М. Итальянский гуманизм. Этические учения 1415 в. –

М.: Высшая школа, 1977. – 253 с.

5. Буркхардт Я. Культура Возрождения в Италии. Опыт исследования. –

М.: Юристъ, 1996. – 591 с.

6. Гарен Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М.: Прогресс,

1986. – 394 с.

Примітки

1. Джованни Пико делла Мирандола Речь о достоинстве человека //

Эстетика Ренессанса: Антология. В 2х т. Т.1. – М.: Искусство, 1981. –

С. 250.

2. Кузанский Н. Об ученом незнании // Кузанский Н. Сочинения в 2х

томах. Т 1. – М.: Мысль, 1979. – С. 173.

3. Цит. за: Геггель. Лекци по истории философии. Книга третья. М. –

Л.: Соцэкгиз, 1935. – С. 173.

4. Эразм Роттердамский. Похвала Глупости. – М.: Государственное

издательство художественной литературы, 1960. – С. 55.

5. Там само. – С. 29.

6. Макиавелли Н. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия. –

СПб.: Азбукаклассика, 2006. – С. 96,97, 127.

7. Там само. – С. 130.

----------------------- Page 147-----------------------

Філософія______________________________________________ 147

_____ 7. ФІЛОСОФІЯНОВОГОЧАСУ _____

7.1. Формуванняновоїпарадигмифілософуванняу XVII ст.

XVII ст. відкриває нову епоху у розвитку філософії.

Незважаючи на те, що хвилі Ренесансу ще продовжували

поширюватись Європою, не можна було не помітити й народ

ження нового в житті континенту. Відбулися перші буржуазні

революції у Нідерландах (1609) та у Англії (1688). Саме у ці

країни перемістився центр економічного життя. Ремісницьке

виробництво перетворювалось у мануфактурне, розквітла

торгівля, особливо та, що пов’язана з морем, зникають феодаль

ні відносини. Поряд зі старими класами з’являються й нові:

робітничий клас та буржуазія.

Складався переворот і в духовному та культурному житті.

Він виявився зокрема у зростанні об’єктивної потреби в розвитку

природознавства. Промислове виробництво вимагало подаль

шого розвитку науки, особливо у її прикладному аспекті. Наука

все більше постає як безпосередня виробнича сила. «Knowledge

itself is power» («знання саме по собі є силою») – вислів, який

приписується першому мислителю доби Нового часу Ф. Бекону,

яскраво виражає усвідомлення такої ролі науки. Тому на стан

науки в суспільстві все більше звертають увагу державні діячі,

вона стає предметом державної політики. Та й самі науковці

усвідомлюють своє значення в суспільстві, що виявилось

у виникненні нових форм організації дослідницької діяльності –

академії наук, різноманітні наукові співтовариства. XVII ст.

було часом діяльності таких видатних учених як Г. Галілей,

І. Ньютон, Р. Бойль, Й. Кеплер, Х. Гюйгенс, а також періодом

великих географічних відкриттів, політичного й економічного

засвоєння нових земель.

Врештірешт виявилось, що на відміну від середньовіччя,

яке орієнтувалось на вирішення питань у їх теологічній формі,

і на відміну від Відродження, яке зосереджувалось на мораль

ному й художньоестетичному зображенню людини, Новий час

орієнтується переважно на природознавство. „Переважно” тому,

що за цим стоїть загальне прагнення адекватно відтворити

дійсність, бажано щоб якісно нове пізнання спиралось на розум

та практичний досвід.

----------------------- Page 148-----------------------