82 __________________________________________ О. М. Кривуля

зворотному шляху Олександр сказав своїм супутникам, які

шуткували й підсміювались над філософом: “Якби я не був

Олександром, я хотів би бути Діогеном”.[25] Прославився

Діоген спокійною послідовністю, з якою здійснював розвинутий

ним ідеал поведінки.

Засновником кіренської (від міста Кірена, грецької колонії

у Африці) школи був Арістіп, який вважав, що метою життя

людини є насолода, благо – у отриманні задоволення, а щастя

досягається шляхом свідомо спрямованої до цієї мети пове

дінки. Філософія є практичною наукою, вона веде людину до

щастя. Він також вчив, що кожен з людей знаходиться у полоні

своїх внутрішніх відчуттів як громадяни оточеного ворогами

міста. Мудрість полягає у тому, щоб, користуватись усіма

благами життя, оберігатись попасти повністю у полон своїх

відчуттів і пристрастей, не дати довести себе до страждань через

надмірне потурання потягу до насолоди.

Однак кращим сократівським учнем і засновником по

справжньому великої сократичної школи, якщо не сказати, ве

личної, став Платон. Народився Платон у Афінах у 428 р. до н. е.

Його батька звали Арістон, а матір Періктіона, яка вела свій рід

від знаменитого Солона, одного з семи перших грецьких

мудреців. Це був старий аристократичний рід з багатьма

зв’язками й достатком. Тому Платон отримав гарне виховання.

Вже з ранніх літ він виявив блискучі здібності і батьки не

шкодували коштів на розвиток і освіту обдарованої дитини.

Платон складав вірші, займався живописом і боротьбою. За

міцний склад тіла одержав ім’я „Платон” (широкий), з яким

він і увійшов у історію, хоч його справжнє ім’я – Арістокл.

У епоху Платона політичне становище в Афінах було доволі

складним. Він був свідком труднощів і олігархічного, і демокра

тичного правління, аристократичне правління змінилось тира

нією, тому Платон весь час мріяв про докорінні реформи

політичного й громадського устрою. Його похмурий погляд на

стан політичних справ веде до висновку, що доки правителі не

стануть філософами, або філософи не стануть правителями,

нещастям держави не буде кінця.

Коли Платону виповнилось 20 років, він послухав одну

з бесід Сократа і став його незмінним слухачем протягом

8 років, аж до смерті вчителя. Крім спілкування з Сократом,

Платон звертався до представників других шкіл (прихильників

Геракліта і Піфагора). Однак вплив Сократа був найбільш

----------------------- Page 83-----------------------

Філософія______________________________________________ 83

сильним. Переказують, що Платон згодом дякував богів за те,

що вони зробили його людиною, а не твариною, чоловіком, а не

жінкою, елліном, а не варваром, та головне за те, що вони дали

йому змогу жити при Сократі. Після смерті Сократа для

Платона почалися довгі роки мандрувань. За 12 років він

побував у Єгипті, на Сицилії, інших місцях. Після повернення

до Афін Платон поселився в Академії. Це був, як повідомляє

Діоген Лаертський, гімнасій (комплекс архітектурних споруд

та майданчиків для гімнастичних вправ, відпочинку і духов

ного спілкування) у гаю за міськими мурами. Він одержав свою

назву від імені міфологічного афінського героя Гекадема (за

іншою транскрипцією – Академа).[26] Саме тут і починається

викладацька діяльність Платона. Його Академія проіснувала

майже 900 років і була закрита імператором Юстиніаном у

529 році, як і всі інші навчальні заклади, що йшли від язичниць

кої традиції. Тут зберігались усі перекази про Платона,

переписувались і зберігались твори засновника. Той період

життя Платона, який пов’язаний з Академією, присвячений

цілковито науковій діяльності. Школа знаходилась у самому

будинку Платона. Викладання проходило зазвичай у формі

приватних бесід, хоча були й загальні лекції та курси, напр.,

з риторики, геометрії, естетики і т. д. Двічі призупиняв Платон

свою викладацьку діяльність (у 368 і 361 роках) для поїздок до

м. Сіракузи, де, як йому здавалось, складались політичні умови

для втілення в життя його ідеалів державного устрою. Але

обидві поїздки завершились невдало. Решту життя Платон

прожив безвиїзно в Афінах і помер у 347 році, проживши 81 рік.

Від Платона до нас дійшло 37 діалогів і 13 листів. Усі ці

твори відбивають основні етапи творчості автора. У перший,

сократівський період, Платон ще знаходиться під значним

впливом Сократа і тут в його творах ще немає власних ідей.

У діалогах йдеться про істинне і неістинне знання, про

доброчесність. Усе в дусі Сократа: ніхто за природою не є злим,

доброчесність визначаеться знанням, мета філософії –

викривати уявне знання і досягати істинного.

Після смерті Сократа, Платон продовжував зберігати

сократівський підхід до філософії, вважаючи, що філософія – це

життєдіяльність, мета якої полягає у пізнанні та засвоєнні

вищого блага, а без істинного знання не може бути й істинної

діяльності. Таке істинне філософське знання не має характеру

догматичного вчення, яке можна просто вивчити й засвоїти на

----------------------- Page 84-----------------------