10 __________________________________________ О. М. Кривуля

___ЧАСТИНАІ _______________

ІСТОРІЯФІЛОСОФІЇ

1. ЗАГАЛЬНІВІДОМОСТІПРОФІЛОСОФІЮ

1.1. Презентаціяфілософії

Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої

гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої квалі

фікації. Так є через те, що філософія з найдавніших часів

займала і досі займає поважне місце у духовній культурі всіх

народів і всіх часів. І завжди було так, що, відчуваючи потужну

силу філософії, кожен більшменш відомий діяч літератури

й мистецтва, науки і політики прагнув будь що оволодіти

філософськими ідеями свого часу. Та й не тільки свого, бо

в життєдіяльності людей, розвіяних у часі поколінь усе

пов’язано, так само як і в історії держав і народів. Адже все

перебуває у стані спадкоємності й наслідування. Філософські

думки, які поширені сьогодні і можуть комусь здаватись

абсолютною новиною, насправді щільно пов’язані з досягненнями

творчої думки минулих епох. Найбільш видатні філософські

ідеї, серед якого народу вони б не народилися, – то здобутки

всього людства, його духовні скарби, які зберігаються

століттями і приваблюють усіх, хто прагне до висот культури,

хоче дістати відповіді на питання про глибинні підстави

людського буття. Тому оволодіння філософськими ідеями, що

узагальнюють духовний досвід людства, здавна стало істотною

складовою частиною вищої освіти.

----------------------- Page 11-----------------------

Філософія______________________________________________ 11

Термін “філософія” грецького походження. Дослідники

приписують його перше вживання давньогрецькому філософу

й математику Піфагору, який вважав, що мудрецем може бути

тільки бог, а людина здатна бути лише філософом, тобто

“любителем мудрості” (саме так перекладається це грецьке

слово). Філософи – це ті, хто має нахил до мудрості, тяжіє до

неї. А мудреці завжди шанувалися серед людей. Здавна кожний

на власному досвіді переконувався, що осяяна мудрістю людина

відрізняється якоюсь підвищеною розсудливістю, знанням

чогось суттєвого, прихованого для більшості людей, і в своїх

судженнях щодо людських вчинків прагне правди, справед

ливості, поширення блага на землі.

Способів початкової презентації філософії зустрічається

багато як у навчальній, так і в спеціальній науковій літературі.

Можна, наприклад, розвивати далі думку про те, що філософія

є певного роду мудрість, що виявляє себе у аргументованих,

зважених на терезах істини та добра висловлюваннях, а також у

вчинках, які відповідають обґрунтованій позиції самого носія

мудрості. У такому випадку варто було б заглибитися у пошук

відмінностей між філософоммудрецем, неписьменним сивобо

родим селяниноммудрецем, віруючим схимникоммудрецем

і т. ін. Після становлення та розвитку сучасної науки,

почастішали спроби презентувати філософію через порівняння її

з наукою. Одні стверджували, що філософія, мандруючи віками

від примітивних форм до розвинених, просувається врешті

загальним поступом усіх наук, а її специфіка щодо предмету та

методів вивчення не більш відмінна від природознавства, аніж

історія або мовознавство. Інші скоріше наполягали на відмін

ностях філософії та природознавства, і ці зусилля частіше

спонукувались спробами розчинити її у природничих науках,

що зосереджувалось у гаслі “Кожна наука сама собі філософія”.

Поширеною залишається й традиція презентувати філосо

фію у якості певного виду світогляду. Світоглядом прийнято

називати систему загальних поглядів на світ і місце людини

у ньому, на відносини людини до тієї дійсності, що оточує її, та

до самої себе; це найбільш узагальнені погляди на сенс життя,

на цілі людської життєдіяльності. Тут ідеться, звичайно, не про

погляд у смислі зору, а про певний тип знання, що

відзначається цілісністю, більшою або меншою завершеністю,

а також віднесеністю до людини, до її інтересів і прагнень.

Попри деякі застереження щодо неправомірності обмеження

----------------------- Page 12-----------------------