64 __________________________________________ О. М. Кривуля

античної філософії був її постійний зв’язок з вченнями про

природу, і деякий час погляди філософів стосовно природи навіть

відіграють вирішальну роль і тому їх часто називали

фізіологами.1 Як для історії давньогрецької науки, так і для

філософії є характерною чисельність протонаукових гіпотез і

типів філософських вчень. Чим це можна пояснити?

Дехто пояснює це тим, що греки, маючи великі пізнавальні

потреби, могли задовольнити їх тільки шляхом спостереження та

аналогією і гіпотезою, що теж спирались на спостереження.

Оскільки експериментальні методи ще були відсутні, то

різноманітні гіпотези, що висувались для пояснення причин

явищ, були рівноважними. Для філософії ж численність гіпотез

означала багатоманітність типів філософського тлумачення світу.

Однак можна дати й інше пояснення. Феномен старогрець

кої думки мав характер вибуху, наслідки якого відчуваються

досі. Цьому світовому явищу сприяли дві взаємопов’язані події:

виникнення полісу і народження раціоналістичного мислення.

Численність полісів дає численність типів філософії. Поліси –

це незалежні містадержави, що склалися у Греції періоду

становлення філософії. Щоразу індивідуальний і відносно

відособлений полісний устрій вимагав своїх окремих законів

і старогрецька думка з самого початку була заклопотана

пошуком об’єктивних підстав тих законів. У цей же час, вумовах

становлення ранніх форм демократії слово (логос) ставало

важливим інструментом політичного життя. Через це сталися

зміни і в самій архітектурі міст, сформувалась нова структура

соціального простору з центром на міській площі (агора), де

проходили політичні дебати. „Софія, – зазначає французький

дослідник Ж.П. Вернан, – має своїм предметом не загальний

світ природи, а світ людей. Які є елементи цього світу,

якими є протидіючі сили, як встановити між ними

гармонію і порядок, як об’єднати їх, аби стан конфлікту

змінився станом порядку у місті, – ось коло питань, що

цікавить її.” [1] Чому, в такому разі, греки все ж таки

звертаються і до природи? Можливо тому, що вони шукали

незалежні від людей, об’єктивні підстави для встановлення

правильного політичного устрою, та, вважали, що немов закон,

який управляє світом природи і світом людей – один.

Різноманітність типів філософських вчень, що виникали

в Греції, зробили античну філософію школою, певною лаборато

1 Від грец. φύσις– природа + λόγος – вчення.

----------------------- Page 65-----------------------

Філософія______________________________________________ 65

рією філософського мислення для всіх наступних часів. Розвиток

вчень ішов шляхом боротьби поглядів. Греки взагалі любили

боротьбу, змагання (агон) не лише у прилюдних спортивних іграх

(Олімпійські ігри почалися у Греції з 776 р. до н. е.), у суперництві

драматургів, музикантів, але і у філософії. Суперечки філософів

теж викликали у публіки велику зацікавленість.

Виникла антична філософія спочатку на околицях грецького

світу – Мала Азія (міста Мілет, Ефес), Південна Італія (Сицилія,

Елея), а потім у Аттиці (Афіни). У розвитку античної філософії

прийнято виділяти такі періоди: досократівський, період антич

ної філософської класики, період еллінізму, неоплатонічний.

4.2. Онтологічнапроблематикаудосократівськийперіод

розвиткуантичноїфілософії

До афінського філософа Сократа антична думка була

здебільшого космоцентричною, спрямовувалась на космологію,

тобто пояснення світу в цілому. Серед онтологічних питань

частіш за все порушувались такі: як поєднані численне й єдине,

як співвідносяться мінливість речей і їх усталеність, що

є першою причиною (началом) всього сущого, або “Що є все?”.

Питання про можливості й умови пізнання, тобто про все те, що

прийнято називати гносеологією, в цей час ще активно не

ставляться. Перші філософські школи, що виникли у Греції,

саме й переймалися вказаними онтологічними питаннями

і були дуже різноманітними. Розглянемо їх коротко.

Мілетська школа

У Іонії, де знаходилось місто Мілет, корені культури були

дуже глибокими. Вже у II тисячолітті до н. е. тут мав місце

високий рівень розвитку техніки й мистецтва, відзначався

значний вплив Єгипту, Ассирії та Вавилону. У Мікенську епоху

відбулася колонізація Малої Азії. Розвивалися мореплавство

й торгівля. Середземне море стало відомим аж до Гібралтару.

Спілкування з багатьма народами, з їх звичаями, релігіями,

знаннями виявляло умовність, відносність усіх людських

переказів та релігій, відкривало шлях до вільних досліджень та

до раціоналістичної критики. Усе це сприяло урізноманітненню

суспільного життя, розкладаються його старі форми, виникають

нові. Виникає й потреба у законодавстві, котре забезпечило

б міцний державний устрій. Серед відомих видів античних

мистецтв з’являється вище – мистецтво політики, яким

----------------------- Page 66-----------------------