Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
О. М. Кривуля.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5.33 Mб
Скачать

568 __________________________________________ О. М. Кривуля

хочуть пристосувати стару прадигму і, якщо це не вдається, то

справа йде до виникнення нових наукових теорій, які змінють

стару парадигму. Т. Кун вказує, що науковий розвиток є багато

в чому схожим на розвиток у інших областях людської діяль

ності, але має й свої відмінності: відносна нестача конкуруючих

шкіл у розвинутих науках, велика залежність наукової спільно

ти від унікальної аудиторії і вузького кола їх ідей, особлива

природа наукової освіти тощо. Книга Куна вже декілька

десятиліть спонукує всіх, хто не сторонній науки і не байдужий

до її стану в суспільстві і ролі в житті людей, замислюватись над

природою науки та особливостями її розвитку.

8.4. Цінностітаідеали

Цінності складають суттєву частину духовності людини.

Хоч побутове вживання слова «цінності» більше орієнтує на

світ коштовностей, однак, як філософське поняття, цінність

скоріше вказує на сферу духовності при певному збереженні

і попереднього аспекту. Першими звернули увагу на цінності

представники німецької філософії. І. Кант розрізнював відносні

й абсолютні цінності, зосереджував особливу увагу на ціннісно

му вимірі норм і цілей. Генріх Ріккерт взагалі поставив

проблему цінностей у центр будьякої філософії. Цей німецький

мислитель вважав, що філософія досліджує світ цінностей, які

створюють «цілком самостійне царство, що лежить по той бік

суб’єкта і об’єкта», це ідеальний, незалежний від людини

вічний світ. [56]

Фрідріх Ніцше теж звертався до цієї теми, заявивши про

необхідність «переоцінки всіх цінностей», перш за все хри

стиянських. Про цінності у їх ієрархічному співвідношенні

достатньо писав іще один німецький філософ, представник філо

софської антропології XX ст. Макс Шелер.

У ХХ столітті ця тема стала однією з найпоширеніших в

усьому духовному житті людства, не в останню чергу через такі

масштабні потрясіння як світові війни, революції, ідеологічне

протистояння соціальних систем часів «холодної війни». Нині

проблема цінностей теж зберігає свою актуальність, особливо в

суспільствах, які переживають економічні й політичні кризи,

або до певної міри втратили орієнтацію в складних міжнародних

стосунках. Якщо існують цінності, котрі поділяє більшість

людей, то тоді вони становляться важливим фактором інтеграції

конкретного суспільства або всього людства. І навпаки, хаос

----------------------- Page 569-----------------------

Філософія______________________________________________ 569

у світі цінностей побічно свідчить про кризу, яка важко відби

вається на повсякденному світосприйнятті окремих людей

і великих соціальних груп.

Визначити поняття цінності непросто. Дехто з авторів, які

писали на цю тему, починали зі смислів, котрі підказувала сама

мова. Російський філософ В. П. Тугарінов, який у свій час

першим серед радянських марксистів звернувся до проблеми

цінностей, визначав так це ключове поняття: «Цінності – це

предмети, явища та їх властивості, які потрібні людям...

у якості засобів задоволення їх потреб і інтересів, а також –

ідеї та спонуки у якості норми, цілі та ідеала». [57] Під час

тодішньої дискусії та і в теперішній літературі дехто схиляється

до визначення поняття цінності як значимості явищ у якості

орієнтирів людської діяльності. В. П. Тугарінов заперечував

цьому з огляду на те, що значимість може носити не тільки

позитивний, але й негативний відтінок, мова ж протестує проти

такого насилля, тому поняття цінностей слід пов’язувати

тільки з позитивною значимістю. Цей автор вважав, що поняття

цінності майже ідентичне поняттю блага. Неповне злиття

зумовлюється тим, що у понятті блага більше відображується

об’єктивна сторона, а у понятті цінності – суб’єктивна. Смисл

тут той, що благо – це щось гарне, корисне, а коли йдеться про

те ж саме з точки зору цінності, то підкреслюється те, що люди

благо цінують.

Сучасний російський автор Д.А. Леонтьєв, теж ідучи від тих

смислів, які підказує сама мова, вказав на два можливих

напрямки трактування «цінності». [58] Поперше, цінність

може вживатись у смислі приналежності такої якості (цінності)

якимось предметам, і тоді тут доречно буде вживати вираз

«значимість», що слугує витоком існування ціннісних суджень,

які спираються на оцінку предметів з точки зору вказаної

якості. Подруге, цінність може вживатись у смислі, за яким

самі об’єкти є цінностями. За першим варіантом поняття цін

ності не містить нічого нового порівняно з поняттями потреб та

інтересів, а за другим – воно відображує деяку особливу

реальність, яку не можна вивести з потреб (напр., норми, смисл

життя тощо). Цей же автор вказує на три форми, в яких існують

цінності: суспільні ідеали, предметновтілені цінності, особисті

сні цінності.

Здається, що у наведених прикладах аналізу поняття

цінностей є досить розумні міркування, які слід врахувати при

----------------------- Page 570-----------------------