562 __________________________________________ О. М. Кривуля

наукового пізнання втілюються в певні форми. Варто нагадати,

що метод (грець. μέθοδος ) – це спосіб дії, сукупність заходів для

досягнення певної мети, вирішення проблем або задач. Методо

логією називають або множину методів, або, в іншому разі,

науку про методи пізнання як спеціальний розділ гносеології.

Для кращого висвітлення взаємозв’язку різних методів і форм

наукового пізнання, зв’язку способів дослідження і способів

організації отриманого знання доцільно виділити два рівня

наукового пізнання – емпіричний і теоретичний. До емпірич

ного рівня відносяться такі форми і методи, які безпосередньо

пов’язані з науковою практикою, з тими видами діяльності

в науці, завдяки яким накопичується, групується й узагаль

нюється науковий матеріал. Серед них – наукове спостере

ження, експеримент, наукові факти та способи їх обробки. До

теоретичного рівня відносяться такі методи пізнавальної

діяльності, а також способи організації знання та всі форми

його втілення, які пов’язані зі створенням наукової теорії. Тут

слід вказати на саму теорію, наукові закони, ідеї, гіпотези,

логічні засоби тощо. У реальному житті науки обидва рівні,

безперечно, взаємопов’язані. Розглянемо деякі основні методи

і форми наукового пізнання обох рівнів.

Спостереження. Це важливий пізнавальний процес емпірич

ного рівня. Спостереження – цілеспрямоване сприйняття

об’єкта, що здійснюється безпосередньо, або за допомогою

приладів. Не слід переносити наші буденні уявлення про спосте

реження на наукові. За наукове спостереження вважається

тільки таке, що підпорядковане вирішенню наукової проблеми,

воно дає фактичний матеріал, який дозволяє підкріпити або

спростувати якунебудь гіпотезу та зібрати дані для нових

теоретичних узагальнень. Цілеспрямованість спостереження,

його організованість та планомірність свідчать про активність

суб’єкта пізнання. Специфікою наукового спостереження є те,

що суб’єкт фактично не втручається в сам хід об’єктивного

процесу, а в деяких науках навіть прагне бути непомітним

(етологія, соціальна психологія, соціологія). Оскільки спосте

реження є нашою чуттєвою діяльністю, то воно має природно

обмежені можливості. Так, людина може сприймати електро

магнітні коливання у якості зорових відчуттів тільки у діапазоні

390–750 мілімікронів, а механічні коливання у якості звуку

тільки в частотному діапазоні від 20 до 20 тисяч герців. Частина

цих труднощів знімається приладами й інструментами. Існують

----------------------- Page 563-----------------------

Філософія______________________________________________ 563

приладипідсилювачі (мікроскоп, телескоп) і приладизамісники

(магнітометр). У зв’язку з застосуванням приладів і подальшим

їх широким використанням у сучасній науці деякі дослідники

поставили під сумнів результати наукових спостережень,

буцімто прилад, взаємодіючи з об’єктом, дає суб’єктові спотворе

ну картину дійсного стану речей. Такі побоювання безумовно

мають об’єктивні підстави, та вчені враховують їх у кінцевих

висновках шляхом введення певних поправок, корекцій та

практичних перевірок.

Експеримент, на відміну від спостереження, є активним

втручанням суб’єкта у процеси зовнішнього світу з метою

пізнання. Він є цілеспрямованим впливом на об’єкт шляхом

його вилучення, ізоляції від випадкових обставин і таких, що

приховують його власну природу. Під час експерименту дося

гаються такі цілі: об’єкт пізнання ізолюється, багаторазово

відтворюється хід процесу у строго фіксованих умовах, плано

мірно варіюються умови з метою отримання певного результату.

Класифікують експерименти за видами наук (фізичний, біологі

чний, соціальний тощо), виділяють також польовий і лаборатор

ний, прямий і модельний. У сучасній науці набув надзвичайного

поширення модельний експеримент. Для розуміння його суті

важливе значення має поняття моделі. У спеціальній літературі

дається таке визначення моделі: модель (від фр. modele –

зразок) це існуюча реально або в думці система, яка, відтво

рюючи об’єкт дослідження, здатна заміщати його так, що її

вивчення дає дослідникові нову інформацію про цей об’єкт. [54]

Побудова моделі і наступне її дослідження думкою або шляхом

реального експерименту називається моделюванням.

Безпосередньою метою наукового спостереження і експери

менту є накопичення наукових фактів. Термін «факт» (від лат.

factum – зроблене, дія, вчинок) вживається у двох значеннях:

або як певна подія, явище; або як емпіричне висловлювання чи

речення для опису події, що стала результатом пізнання.

Маючи на увазі скоріше перше значення, але враховуючи

й друге, можна сказати, що факт – це такі події, явища,

процеси, які попали до сфери наукового пізнання і зафіксовані

шляхом спостереження або експерименту. У науці факти

оформляються з допомогою мови. Наукові теорії спираються не

на окремі факти, а на їх систему, тому факти потребують оброб

ки, вивчення. До методів дослідження і обробки фактів належать

аналіз, синтез, систематизація (як процес їх групування,

----------------------- Page 564-----------------------