520 __________________________________________ О. М. Кривуля

фаз відкриває можливість формування базисних чеснот, які не

втрачаються, а складаються, накопичуючись одна за одною:

Надія, Сила волі, Цілеспрямованість, Компетентність, Вір

ність, Любов, Турбота, Мудрість. Усі виділені чесноти Еріксон

називає базисними тому, що «без їх відновлення від покоління

до покоління всі інші, більш мінливі системи людських

цінностей, втрачають смисл і релевантність (тут у смислі

«актуальність» – О.К.)». [43]

Скільки ж років продовжується кожна фаза? Це питання

можна залишити відкритим, оскільки мають місце коливання

в залежності від біологічних і соціальних відмінностей. Тим

більше що, як вказував французький історик Марк Блок (1886–

1944), «межі між поколіннями то звужуються, то розши

рюються, в залежності від більш або менш швидкого темпу

соціального руху».[44] Варто підкреслити головне: реалізувати

себе як живу людську істоту – це значить пройти всі фази

життя. Кожна з них має свою цінність. З іншого боку, всі вони

можуть бути уявлені певними етапними майданчиками, на

яких, до речі, можливі затримки або дострокові сходження.

Можна зустріти дорослих людей, що своєю поведінкою, низьким

рівнем відповідальності нагадують підлітка, вони застряли на

півдорозі до соціальної дорослості. Є й такі, що до старості

зберегли багато чого з юнацтва. В народі часто вживають до

когонебудь з дітей іронічний вираз – «старикує», а до когось із

старих – «змалився», коли один поводить себе як старий,

а інший – як мала дитина.

Приділяв увагу питанню поколінь і іспанський філософ

Х. ОртегаіГассет [45] Він вважав, що у будьякий момент історії

діють представники трьох поколінь (молоді, зрілі й старі), які

охоплюють віки від 16–18 до 60–65 років. Громадське життя

кожного покоління продовжується близько 30 років. Цей період

можна поділити на дві частини. Протягом приблизно 15 років

нове покоління прагне до поширення своїх ідей, прихильностей,

думок. Їх стандарти починають переважати в наступні 15 років.

Якщо трапляється, що ідеї старшого покоління мають екстре

містський характер, то нового – антиекстремістський (він вияв

ляється як прагнення до реставрації минулого). ОртегаіГассет

порівнював покоління з караваном, у якому ми добровільно

рухаємось уперед. Кризи у суспільстві трапляються тоді, коли

надто швидко зростає дистанція між поколіннями. Але й тут

доречно зауважити, що низка соціальних криз, які можуть

----------------------- Page 521-----------------------

Філософія______________________________________________ 521

зрушити природну ритміку зміни поколінь, має свою межу:

частота соціальних змін повинна десь наближатись до частоти

природної зміни поколінь.

Американська дослідниця Маргарет Мід (1901–1978) зверну

ла увагу на те, що типи культур можна виділяти в залежності

від зв’язків між поколіннями. Спираючись на цю ідею, вона

виділила такі культури:

1) постфігуративні – коли діти вчаться перш за все у своїх

попередників;

2) кофігуративні – коли діти і дорослі вчаться у своїх

однолітків;

3) префігуративні – коли дорослі вчаться також і в своїх

дітей.

До постфігуративних культур М. Мід віднесла так звані

примітивні суспільства, а також релігійні або ідеологічні анкла

ви. В них старі подають молодим зразки життя. Кофігуративні

культури, на її думку, нетривкі, епізодичні, вони складаються

в часи соціальноекономічних криз. Маючи на увазі динамізм

сучасного життя і можливі з цього факту дискусії відносно

переваг того чи іншого покоління, М. Мід моделює такий діалог

поколінь: «Ще зовсім недавно старші могли говорити:

«Послухай, я був молодим, а ти ніколи не був старим». Але

сьогодні їм можуть відповісти: «Ти ніколи не був молодим

у світі, в якому молодий я, і ніколи ним не будеш». [46]

Генераційний вимір суспільного життя має багатий спектр.

Звернемо увагу хоч би на деякі його сторони.

А) Покоління і право. У суспільстві може скластися певний

диктат одного покоління над іншим (напр., геронтократія, тобто

влада старих). Великий польський педагог Януш Корчак (1878–

194?), котрий загинув у фашистському концтаборі, відмовив

шись покинути своїх вихованцівдітей, яких туди відправляли,

сформулював «Велику хартію вольностей» для дітей, де

проголошував право дитини на сьогоднішній день, право дитини

бути тим, чим вона є.1

У зв’язку з цим тут може бути розвинута

думка про правову рівність поколінь, про правовий захист усіх

тих поколінь, які прийнято відрізняти в даному суспільстві.

Слушною є й думка про співставлення права покоління і права

1 Хоч і з запізненням, але ідеї Я. Корчака були підтримані міжнародною

спільнотою. У 1959 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав

дитини, а у 1989 р. нею була прийнята Конвенція про права дитини, яка

визначила повний спектр громадянських, економічних, соціальних і політичних

прав дітей і яка була ратифікована Україною у 1991 р.

----------------------- Page 522-----------------------