502 __________________________________________ О. М. Кривуля

Наукові ж здобутки з проблеми походження людей з’явились не

раніше, ніж в науку проникла ідея розвитку, прогресу,

послідовної якісної зміни рослинного й тваринного світу на

Землі. Підготовча робота до наукової постановки питання про

антропогенез була проведена англійським біологом Ч. Дарвіном

(1809–1882), який довів, що біологічна еволюція на основі

природного відбору поступово підвела ще тваринних предків

людей до виникнення праці як способу взаємодії з природним

середовищем, і це стало надалі головним фактором подальшої

еволюції. Пізніше на цій ідеї досить виразно наголосив

Ф. Енгельс, робота якого «Роль праці у процесі перетворення

мавпи в людину» була вперше опублікована у 1896 році, тобто

вже після смерті автора. В ній Енгельс стверджував таке: «Спо

чатку праця, а далі і разом з нею членороздільна мова стали

двома найголовнішими стимулами, під впливом яких мозок

мавпи поступово перетворився в людський мозок…». [18]

З тих пір, як були оприлюднені ці думки, «трудова»

гіпотеза антропосоціогенезу стала найбільш поширеною

й краще обґрунтованою за інші. Численні відомі на сьогодні

знахідки викопних істот і супроводжуючих їх знарядь, які вони

використовували, дали змогу приблизно відтворити процес

еволюції від найдавніших предків людини до людини сучасного

типу (див. таблицю).[19]

Час появи та

Розмір мозку

Викопні істоти існування 3

(в см )

(у роках)

Australopithecus

5 млн. – 1млн. 450

(австралопітек)

Homo habilis (людина

уміла; дехто з учених

2,5 млн. – 1,5 млн. 800

відносить його до

австралопітекових)

Homo erectus (людина,

1,6 млн. – 200 тис. 880 – 1100

що ходить прямо)

Homo sapiens

neanderthalensis 200 тис. – 30 тис. 1500

(неандерталець)

Homo sapiens sapiens

100 тис. 1350 – 1600

(людина сучасного типу)

----------------------- Page 503-----------------------

Філософія______________________________________________ 503

Звичайно, появі перших гомінідів (австралопітек) переду

вали інші тваринні предки, що стояли на більш низькому рівні

розвитку. На безпосередньо долюдській фазі, яка почалася

приблизно 25 млн. років тому (епоха міоцену), відбулося виді

лення двох стовбурів еволюції, один з яких вів до появи

гомінідів, а другий до сучасних людиноподібних мавп. Тобто,

як стверджує більшість учених, мавпи, котрі поступово еволю

ціонували у сучасну людину, зовсім не ті, з яких ми маємо

знайомих нам сьогодні горил, шимпанзе, гібонів і орангутангів.1

Прибічники «трудової» гіпотези вважають, що подальші

фізіологічні зміни гомінідів відбувались переважно під впливом

пристосування не до зовнішніх природних умов, а до трудового

процесу.

Поряд з становленням людини ішов і процес формування

соціального життя, якому теж передували ще чисто тваринні

форми «соціальної» організації. Етологи, тобто ті, що вивчають

поведінку тварин, дають багатий матеріал, особливо стосовно

приматів, для висновків щодо загальних поведінкових елементів,

з яких могли розвинутись, переформувавшись на основі куль

тури, найбільш давні способи уже власне людського суспільного

життя. [21] Використавши за модель стосунків між членами

спільноти у ранніх гомінідів спільноту шимпанзе, можна

виділити таку важливу особливість, як тенденцію до створення

квазізамкнених груп, заснованих на взаємному антагонізмі

дорослих самців і при повній свободі пересування дорослих

самок з групи в групу, що корелює з такою ознакою стародавніх

людських спільнот, як обмін жінками між групами. Можливо,

що давня людина не винайшла цей обмін, а лише продовжила

вже готову практику, перетворивши обмін у систему й підко

ривши її певним правилам, схожим на різні заборони інцесту

(кровозмішування) та узаконені системи родинних зв’язків. Що

стосується виникнення систем комунікації з допомогою мови,

яка суттєво переформувала зв’язки тваринного типу в людські,

то сучасні вищі примати мову не використовують, однак

експерименти показують, що шимпанзе здатні робити симво

лічні знаки руками, маніпулювати схожими предметами різної

форми й кольору, а це може свідчити про наявність деякої, хоч і

1 Дехто з генетиків вважає, що не двоногі форми пішли від четвероногих,

а навпаки, людиноподібні мавпи – предки шимпанзе й горили – були нащадками

двоногих гомінідів, зокрема афарського (Ефіопія) австралопітека, від якого веде

свій рід і людина. [20]

----------------------- Page 504-----------------------