52 __________________________________________ О. М. Кривуля

найбільше пов’язана з натурфілософською традицією Упанішад.

Згідно Канади, світ виникає із взаємодії вічних і ніким не

створених атомів (вони називаються ану (слово походить від

санскритського ан, що значить “окремий”, “тонкий”, “найдріб

ніший”). Атоми неподільні, мають сферичну форму, не

змінюються з часом, не можуть бути ні створені, ні зруйновані.

Є чотири різновидності атомів зі своїми властивостями, які

відповідають чотирьом матеріальним субстанціям: земля, вода,

повітря, світло. Атоми землі мають запах, колір, смак, важкість,

доступність дотику. Атоми інших субстанцій мають не увесь

набір цих якостей, напр., світло має тільки колір і доступність

дотику. Самі по собі атоми пасивні і їх початкова рухливість

забезпечена була невидимою силою (адрішта, що в перекладі

й значить “невидиме”, “приховане”, прикладом дії адрішти

називався магнетизм), після чого вони почали з’єднуватись,

утворюючи субстанції.

Вчення Канади налічує дев’ять субстанцій: земля, вода,

повітря, вогонь, час, простір, ефір, душа і розум. Сполучення

атомів цих субстанцій складає світ. Увесь чуттєво доступний

світ управляється особливим загальним моральним законом

(дхарма), він же обумовлює і правильну поведінку людини

у житті. Дотримування правил, що випливають з вселенського

закону, дозволяє людині досягти пристойного місця у житті.

Однак це місце не є чимось стабільним, постійним, адже навіть

світова душа (Брахма) не має постійного спокою. Тому людині

належить весь час удосконалюватись, прагнучи до істинного

знання. Фізичний світ теж не є чимось застиглим і вічним, вічні

лише атоми. Процес утворення світу і наступного його

руйнування повторюється циклічно.

У гносеологічних питаннях вайшешика багато у чому

примикає до школи н’яя.

Н’яя

Перше систематичне викладення вчення цієї школи у книзі

“Н’яясутра” належить Готамі, час життя якого європейські

індологи відносять до II–IV ст. н. е., а індійські вчені до

Iго тисячоліття до н. е. Представники школи переважну увагу

приділяли проблемам логіки і гносеології (слово “н’яя” значить

“правило міркування”, “логічний висновок”, “логіка” взагалі).

Готама вважав, що зовнішній світ є реальним і відкритим

для пізнання через відчуття, які далі синтезуються розумом за

----------------------- Page 53-----------------------

Філософія______________________________________________ 53

законами логіки. Розглядаючи проблему логічного висновку

н’яїки обґрунтували п’ятичленний силогізм (як відомо,

у класика європейської логіки Арістотеля силогізм є тричлен

ним). У першому судженні силогізму констатується певний

емпіричний факт, у другому дається підстава, що дозволяє

вважати цей факт безсумнівним, у третьому дається якесь

загальне положення, окремим випадком якого є наш факт,

четвертий член силогізму неначе відтворює другий, але не

індуктивно, а дедуктивно, як наслідок з проголошеного вище

правила, п’ятий член співпадає з першим, але уже у вигляді

доведеного результату. Класичним прикладом такого силогізму

є наступне:

1. На горі вогонь,

2. Тому що на горі дим.

3. Де дим, там вогонь.

4. На горі дим,

5. Отже, на горі вогонь.

Або інший приклад:

1.Рам є смертним,

2. Тому що він людина.

3. Усі люди смертні, наприклад, Сократ, Кант, Гегель.

4.Рам теж людина,

5. Отже, він є смертним.

Логічні помилки н’яїки пов’язували з наведеною тут формою

силогізму і налічували п’ять типів помилок. Перший тип є нас

лідком неправильного формулювання третього члена силогізму

через помилкові узагальнення окремих фактів. Другий пов’яза

ний з суперечливістю формулювання того ж таки третього члена.

Третій тип має місце тоді, коли третій член силогізму може бути

спростований іншим, краще обґрунтованим. Четвертий тип

зустрічається у разі, коли безпідставною є залежність між другим

і першим членом. П’ятий виникає тоді, коли третій член може

бути спростований шляхом певного емпіричного сприйняття.

З наведеного видно, що н’яя прагнула досить ґрунтовно підійти

до вирішення проблем логіки й гносеології.

Міманса

Назва школи походить від санскритського слова у значенні

“проникнення”, “дослідження”, “дискусія”. Засновником

вважається Джайміні, якому приписують твір “Мімансасутра”,

що складається із 2500 коротких висловлювань. Час життя

----------------------- Page 54-----------------------