428 __________________________________________ О. М. Кривуля

і тому все своє життя, яке складається з дистанцій, вона б хотіла

огородити нормативним бар’єром.

Захист від посягань на простір власної безпеки – це тільки

уникнення влади іншого над собою. Але в природі живої істоти

є й зворотній момент: для харчування і врештірешт для

виживання вона потребує влади як контролю над іншим.

Ілюструючи свої думки стосовно влади та відмінності влади від

насильства, Е. Канетті вдається до такого наочного прикладу.

Кішка, що впіймала мишу, скоріш за все знищить її, здійснивши

насильство. Але якщо насильство дозволить собі забаритися,

воно стає владою. Бавлячись з мишею, кішка дає їй можливість

пометушитися, відчути надію на спасіння, однак зберігає

простір влади, тобто сферу свого ретельного контролю над

поведінкою жертви. «Все це, – підсумовує автор, – простір,

надію, контроль і намір знищення, – можна назвати

справжнім тілом влади чи просто владою». [7] Отже, владна

ситуація за своїм походженням складається з таких базових

елементів як дбання про особисту безпеку та про здобування

засобів життя і їх споживання, а влада є пануванням і контролем

одних над свідомістю і поведінкою інших.

Владу часто співвідносять з «силою», «насильством»,

«примусом», «пануванням». У спеціальній літературі і в мовній

практиці різних народів склались свої традиції слововживання

групи термінів, що відносяться до феномену влади1. Не дивля

чись на те, що «влада» сполучується з «силою», ці поняття не

співпадають. З силою пов’язується застосування фізичного

впливу, однак хоч у певному смислі влада завжди спирається на

силу, вона може здійснюватись і без її застосування.

Виходячи з підстав, на яких ґрунтується влада, виділяють

[8]такі її різновиди.

Примусова влада. Ця влада є найбільш значною та поши

реною і спирається на загрозу застосування сили. Вона може

бути як легітимною (від лат. lēgitimus – узгоджений з законом;

законний; правомірний), так і нелегітимною. До першої слід

відносити тільки таку владу, яка добровільно приймається

більшістю підлеглих, без спонукання до послуху шляхом погроз,

1 У німецькій мові слово «Macht» одночасно означає «влада» і «сила» і

походить, як вказував Е. Канетті, від готського кореня «magen» (vermцgen), що

означає «мати змогу». Англійське «power» одними зі значень теж має «владу» й

«силу». Українською мовою ми інколи також вживаємо слово «сила» в значенні

«змога», наприклад, «бути в силі».

----------------------- Page 429-----------------------

Філософія______________________________________________ 429

утиску тощо. Індивіди сприймають таку владу виправданою, хоч

шляхи й підстави виправдування і мотивація підкорення авто

ритету влади можуть бути різними. Саме таким критеріям

відповідає державна влада, котра на підставі загальновизнаної

правомірності (законності) може принагідно застосовувати силу.

До другої можна віднести владу озброєного грабіжника, що

примушує жертву віддати свого гаманця. Примусовість і в першо

му і в другому випадках не означає, що люди завжди покірливо

поводять себе у напрямку тиску, насправді у них є можливість

вибору: не підкоритись силі навіть з ризиком втрати свободи або

й життя.

Психологічна влада. Вона зустрічається там, де людина

вимушена діяти в заданому напрямку під психологічним впли

вом, часто неусвідомлюваним («влада навіювання»). Наприклад,

«влада реклами», яка впливає на вибір товарів потенційними

покупцями; «влада засобів масової інформації» при їх моно

полізації, що зумовлює запрограмовану поведінку електорату під

час виборів, або одностайність схвалення політичної лінії правля

чої групи, коли формується так звана «громадська думка». При

ефективному функціонуванні «психологічної влади» індивіди

підпадають під процедуру «промивання мозку» і частіш за все не

мають ніякої можливості вибору своєї поведінки, як у випадку

примусової влади. Звичайно, що психологічна влада не може

супроводжуватись погрозами сили або підтекстом запровадження

санкцій у разі непослуху.

Економічна влада. ЇЇ основою є обмін товарами й послугами

за взаємною осмисленою згодою. Індивіди приймають умови

взаємообміну, підкоряються їм з огляду на особисту вигоду.

Абстрактна ринкова стихія задовольняє всіх своєю анонімністю,

деперсоніфікованістю. Однак відомо, що при обміні вихідні

позиції його учасників можуть бути далеко нерівними, і тоді

одні групи або індивіди мають змогу диктувати умови обміну

іншим, ставлячи їх у невигідне становище і тим самим

здобуваючи ту саму економічну владу. Звичайно, сучасні

держави можуть суттєво впливати на економічні умови життя

суспільства, і в такому разі вже не можна говорити про обмін як

єдину підставу економічної влади. Продовжуючи цю думку

далі, можна стверджувати, що в житті сьогоднішніх суспільств

усі типи влади поєднані, але їх корисно виділити хоч би для

того, щоб вміти враховувати вагомість того чи іншого компо

ненту у загальному владному механізмі.

----------------------- Page 430-----------------------