28 __________________________________________ О. М. Кривуля

графічними символами. По них колись ворожили щодо щасливих

і нещасливих подій, щодо вдач або бід, які очікують людину.

Основна ідея „Іцзин” полягає у протиставленні темного

і світлого начал, що позначаються у вигляді переривчастих

горизонтальних рисок [– –], які символізують темне начало

(інь яо), і цілих рисок [—], що символізують світле начало (ян яо).

Спочатку значки складалися з трьох рисок (триграм), символізу

вали відносини неба, землі і людини, і, будучи розташованими

у певному порядку, складали вісім триграм (ба гуа): цян, кунь,

чжень, сюнь, кань, лі, гень і дуй. Вони символізували вісім

проявів природи – небо, землю, грім, вітер, воду, вогонь, гори,

озера. Вісім триграм, які називають простими триграмами (дань

гуа), надалі шляхом подвоєння рядів перетворилися в 64

гексаграмы, котрих прийнято називати подвоєними триграмами

(чун гуа). У восьми триграмах нараховувалося 24 риски, а в 64

гексаграмах міститься 384 риски, які характеризують уже більш

складні і розмаїті зміни, і ці зміни дозволяють пророкувати

практично будьякі відносини у різних процесах.

Кожній гексаграмі відповідають три складові частини:

символ (сян), число (шу) і тлумачення (ци). Символ – це малюнок,

утворений шляхом комбінації рисок, що символізують темне

і світле начало. Число – зміна в гексаграмах, складених з розта

шованих шістьма рядами рисок, у результаті чого створюється

система чисел, що є законом при угадуванні змін, викликаних

темним і світлим началом. Під тлумаченням маються на увазі

тлумачення для кожної гексаграми і кожної риски.

У стародавності, аналізуючи символи, числа і тлумачення,

люди намагалися пророкувати прихід щасливих чи нещасливих

подій. Усі процеси у природі і суспільстві “Іцзин” розглядає як

результат взаємодії темного і світлого начал. Вісім триграм,

в основі яких лежать протиріччя між світлим і темним нача

лом, поступово у своєму розвитку стали характеризувати

чотири пари протиріч: між небом і землею, громом і вітром,

водою і вогнем, горами й озерами. Небо і земля – основне

джерело, що породило усе суще, а грім і вітер, вода і вогонь,

гори й озера – похідні від них.

У гексаграмах кількість протиріч збільшується до 32 пар,

наприклад, „щастя” і „нещастя”, „збиток” і „прибуток”, „кінець”

і „ще не кінець” і т. д., що відбиває суперечливі зв'язки між

гексаграмами, тому в просторіччі гексаграми називають лицьо

вими й оборотними.

----------------------- Page 29-----------------------

Філософія______________________________________________ 29

“Іцзин” включає також уявлення про взаємний потяг

і взаємне відчуження. Наприклад, гексаграма тань символізує

землю, що знаходиться над небом. Насправді, виходячи з дійс

ного розташування неба і землі, небо має бути над землею, і те, що

вони помінялися місцями, показує, що життєдайні сили світлого

начала (янци) повинні піднятися нагору, а життєдайні сили

темного начала (іньци) – опуститися вниз, у чому виявляється

взаємний потяг, залучення і перетворення. У тлумаченнях до

гексаграми тань про це говориться: «Мале піде, велике прийде»

(світлі життєдайні сили неба названі великими, темні життєдайні

сили землі названі малими), що показує тісну взаємодію темного

і світлого начал і символізує успішне завершення справ.

Серед 64 гексаграм 16 символізують світле, 16 – темне

і 32 – темносвітле начало. За винятком 8 гексаграм, верхня

і нижня частини яких однакові, інші гексаграми, що виражають

взаємний потяг і взаємне відчуження, в основному поділяються

нарівно. Це показує, що “Іцзин” розглядає взаємний потяг

і взаємне відчуження як дві відмітні риси і як дві основні форми

відносин між протиріччями.

Автори “Іцзин” не тільки використовували ці уявлення для

пояснення відносин між верхніми і нижніми частинами гекса

грам, але й поширили їх на відносини між окремими рисками, що

символізують темне і світле начало. Це ускладнило гексаграми,

у результаті чого у взаємному потязі з'явилося взаємне відчу

ження, а у взаємному відчуженні – взаємний потяг. Тому

в тлумаченнях для щасливих гексаграм містяться нещасливі

пророкування, а в тлумаченнях для гексаграм, що передвіщають

лихо, можна знайти слова, що передвіщають радість, причому

така гнучкість відкривала ворожкам широке поле діяльності.

“Іцзин” часто зв'язує щасливі гексаграми і щасливі риски зі

взаємним потягом, а нещасливі гексаграми і нещасливі риски –

із взаємним відчуженням темного і світлого начал.

Оскільки протиріччя у “Іцзин” поділяються на два типи,

що характеризуються взаємним потягом і взаємним відчужен

ням, відповідно до цього щасливі і нещасливі зміни також

розглядаються як дві перспективи і як два результати, до яких

приходять предмети у своєму розвитку і змінах.

З погляду давніх китайців, “Іцзин” була дивною, чарівною

системою, якої вистачало для вираження незліченної кількості

змін у Всесвіті.

----------------------- Page 30-----------------------