Тестові завдання третього рівня складності

1 Розрахуйте в штуках на одного працівника середню денну продуктивність праці бригади з шістьох майстрів, що виробляють дерев’яні віконні рам, якщо в перший день вони виробили 24 рами, на другий день продуктивність зросла на 25%, а на третій – на 60%.

А) 7; Б) 8; В) 5; Г) 9; Д) немає вірної відповіді.

2 Розрахуйте у відсотках, на скільки зріс реальний ВВП країни у 2008 р. порівняно з 2007 р. дорівнював 160 млрд. грн. номінальний ВВП 2008 р. становить 194,4 млрд. грн., а дефлятори ВВП 2007 р. – 1,0, 2008 р. – 1,08.

А) 20; Б) 12,5; В) 32; Г)8; Д) немає вірної відповіді.

3 Розрахуйте, скільки працівників цукрового заводу було звільнено наприкінці року, якщо облікова кількість персоналу в січні становила 60 осіб, трудомісткість виробництва цукру дорівнювала 0,1 людино/центнер, а протягом грудня завод випустив 660 ц цукру при зростанні продуктивності праці порівняно із січнем 20%.

А) 12; Б) 55; В) 10; Г) 5; Д) немає вірної відповіді.

4 Розрахуйте в мільярдах грошових одиниці прогнозований обсяг ВВП у країн, якщо, за оцінками фахівців, осяг споживчих видатків складе 65%, сума валових інвестицій і державних видатків дорівнюватимуть 36 млрд.г.о., а чистий експорт буде від’ємною величиною та дорівнюватиме 4,5 млрд.г.о.

А) 97,5; Б) 90; В) 35; Г) 10; Д) немає вірної відповіді.

5 Розрахуйте в мільярдах грошових одиниці обсяг номінального ВВП країни за 2008 р., якщо у 2007 р. він дорівнював 600 млрд.г.о, дефлятор ВВП становив у 2007 р. 1, а 2008 р. 1,2 і реальним ВВП за цей період збільшився на 10%.

А) 660; Б) 792; В) 720; Г)600; Д) немає вірної відповіді.

3.3 Економічний ріст та циклічні коливання

1 Сутність та фактори економічного зростання.

2 Циклічні коливання економічного розвитку: сутність та причини.

3 Фази економічного циклу.

Сутність та фактори економічного зростання. Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Економічне зростання являє собою зростаючу здатність економіки до реалізації своїх виробничих можливостей. Сутність економічного зростання полягає в розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.

Економічний розвиток можна визначити як перехід від одного стану економіки до іншого, коли в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з минулим періодом.

Економічне зростання і економічний розвиток взаємопов’язані. Економічне зростання може відбуватися за умов відсутності економічного розвитку, в той же час як економічний розвиток без економічного зростання неможливий.

Економічне зростання є більш вузьким за змістом порівняно з економічним розвитком, адже розвиток економіки створює передумови для збільшення обсягів виробництва на якісно новій основі. Економічне зростання становить зміст розвитку, є його складовою частиною. Якщо економічне зростання відбиває суто якісні зміни в економіці, то економічний розвиток – це якісне економічне зростання.

Основним показником, що вимірює і економічне зростання, і економічний розвиток, є реальний ВВП.

Крім реального ВВП для вимірювання економічного зростання і економічного розвитку прийнятним є і показник реального ВВП на душу населення.

Кінцевою метою економічного зростання є збільшення споживання. Збільшення споживання завдяки економічному зростанню відбувається на основі виробничого нагромадження, яке сприяє розширеному відтворенню. Зростаюча економіка здатна більшою мірою задовольнити нові потреби суспільства і вирішувати соціально-економічні проблеми як в самій країні, так і на міжнародному рівні. Економічне зростання полегшує рішення проблеми обмеженості економічних ресурсів.

Економічне зростання класифікують за темпами і за типами.

За темпами розрізняють високі і низькі.

Світовий досвід свідчить, що нормальними темпами економічного зростання є 3-5 %.

Якщо економічне зростання уповільнюється і протягом не менше ніж півроку стає нижчим від середньорічних темпів періоду попередніх п’яти-семи років, то йдеться про рецесію економічного зростання.

Класифікація за типами розрізняє екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.

Сутність екстенсивного типу економічного зростання полягає в тому, що збільшення обсягів виробництва досягається за рахунок використання більшої кількості виробничих ресурсів, тобто середня продуктивність праці в суспільстві не змінюється. Інтенсивний тип економічного зростання характеризується тим, що приріст виробництва забезпечується за рахунок застосування більш досконалих факторів виробництва, тобто за рахунок підвищення їхньої продуктивності.

У дійсності важко розмежувати один тип економічного зростання від іншого. В реальному процесі розширеного відтворення вони співіснують, поєднуються. Тому можна говорити про переважно інтенсивний або екстенсивний тип.

Темпи економічного зростання, його якість повністю визначається факторами зростання.

Фактори пропозиції включають:

• кількість і якість природних ресурсів;

• кількість і якість трудових ресурсів;

• обсяг основного капіталу(основні фонди);

• нові технології - науково-технічний прогрес.

Саме ці фактори визначають спроможність до економічного зростання. Але слід розрізняти здатність до зростання по суті, для чого важливим є два наступних фактори.

Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробничого потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує підвищення рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту.

Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції.

Поряд з факторами, що зумовлюють економічне зростання, існують і такі, які стримують його. До них належать: законодавча діяльність держави в галузі охорони праці, навколишнього середовища та інші.

Існує ряд факторів, які займають значний вплив на темпи економічного зростання, але вони з великим труднощами піддаються кількісній оцінці. До них можна віднести забезпеченість країни різноманітними природними ресурсами, кількість та якість земельних угідь, кліматичні умови, соціальну, культурну, політичну атмосферу і навіть національні традиції. Сприяє економічному зростанню і міжнародна спеціалізація, зовнішня торгівля.

Циклічні коливання економічного розвитку: сутність та причини. Економічний цикл (цикл ділової активності) – це періодичне коливання рівнів зайнятості, виробництва, інфляції Зростання і падіння обсягів національного виробництва, цін, процентних ставок, зайнятості є характерним для ринкової економіки.

Слід назвати такі причини економічних коливань:

1. технічні нововведення, які впливають на інвестиції та споживчі втрати, а відповідно – на виробництво, зайнятість і рівень цін;

2. зміни в грошово-кредитній політиці (коливання обсягів грошової маси);

3. нестача національних інвестицій;

4. зміни цін на різні види сировини (нафту, газ, тощо)

5. політичні і випадкові події (війни, перехідний період у державах, які отримали незалежність).

Фази економічного циклу. Економічні цикли суттєво різняться між собою за тривалістю та інтенсивністю, проте всі вони складаються з одних і тих самих фаз (рис. 3.3.1).

піднесення піднесення

випуск

продукції спад(криза)

пожвавлення

депресія

роки

Рисунок 3.3.1 – Цикли ділової активності

1) спад (виробництво і зайнятість скорочуються, про те ціни не завжди мають тенденцію до зниження. Вони падають тільки в тому випадку, коли спостерігається депресія (глибокий і тривалий спад);

2) депресія (виробництво і зайнятість досягають найнижчого рівня);

3) пожвавлення (виробництво та зайнятість зростає, рівень цін може підвищуватися, аж поки не буде досягнуто повної зайнятості і виробництво не почне працювати на повну потужність).

4) піднесення (в економіці спостерігається повна зайнятість і виробництво працює на повну потужність; рівень цін на цій фазі циклу має тенденції для підвищення, але зростання ділової активності припиняється; нагромаджуються великі товарні запаси, уповільнюється просування їх до споживача);

Основними ознаками, які характеризують економічні цикли, є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження. З цього погляду всі економічні цикли поділяються таким чином:

1. цикли Кондратьєва, або довгохвильові цикли, тривалість яких дорівнює сорок-шістдесят років. Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова;

2. цикли Кузнеца – їхня тривалість складає двадцять років, а рушійними силами є зрушення у відтворюваній структурі виробництва;

3. цикли Джаглера – з періодичністю сім-одинадцять років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;

4. цикли Китчина з тривалістю три-п’ять років, що обумовлюються динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах;

5. приватні господарські цикли, що охоплюють період від одного до дванадцяти років та існують у зв’язку з коливаннями інвестиційної активності.