
- •Розділ 1. Простори та оператори Розділ 1. Простори
- •5. Метричні простори. Кажуть, що на множині задано відстань , якщо кожним двом елементам і із поставлено у відповідність невід’ємне число так, що:
- •7. Повні метричні простори. Послідовність називається фундаментальною або послідовністю Коші, якщо
- •10. Банахові простори. Банаховим простором називається нормований простір , який є повним метричним простором з відстанню .
- •13. Поповнення метричних просторів. Неповний метричний простір є підпростором повного метричного простору . Подібне є справедливим для кожного неповного метричного простору.
- •16. Найпростіші властивості простору . Простір – це множина функцій , вимірних на множині , для яких
7. Повні метричні простори. Послідовність називається фундаментальною або послідовністю Коші, якщо
.
Теорема 1. Якщо послідовність є збіжною в метричному просторі , то вона є фундаментальною в .
Доведення. Справді, це випливає із означень із нерівності
.►
Проте, твердження, обернене до теореми 1, є справедливим не в кожному метричному просторі.
Метричний простір зветься повним, якщо в ньому кожна фундаментальна послідовність є збіжною. Таким чином, в повному метричному просторі справедливий наступний аналог критерію Коші збіжності послідовності: для того, щоб послідовність була збіжною в повному метричному просторі необхідно і достатньо, щоб вона була фундаментальною.
Приклад
1.
Простір
,
тобто множина всіх дійсних чисел з
відстанню
є повним, що випливає із критерію Коші
збіжності послідовності в
.
Приклад 2. Простір , тобто множина всіх комплексних чисел із відстанню є повним, що випливає з критерію Коші збіжності послідовності в .
Приклад
3.
Простір
,
тобто множина всіх дійсних чисел
проміжку
з
відстанню
,
є повним. Справді, якщо послідовність
є фундаментальною в
,
то вона є фундаментальною, а тому й
збіжною в
.
Крім цього, за теоремою про граничний
перехід в нерівностях границя належить
.
Приклад
4.
У
просторі
всіх раціональних чисел з відстанню
=
послідовність десяткових наближень з
недостачею числа
є фундаментальною, але не є збіжною в
,
бо
.
Приклад
5.
Простір
,
тобто множина всіх дійсних чисел
проміжку
з
відстанню
є неповним. Справді, послідовність
є фундаментальною в
,
збіжною в
до
.
Але
.
Тому за теоремою про єдиність границі
ця фундаментальна послідовність не є
збіжною в
.
Приклад
6.
Простір
не
є повним. В
цьому можна переконатись, розглянувши
фундаментальну в
послідовність
яка
збігається в метриці простору
до функції
Справді,
якщо ця послідовність збігається до
функції
.
Тоді
,
і
.
Але на проміжках
і
функції
і
є неперервними. Тому
на кожному з цих проміжків, а це не
можливо.
Теорема
2.
Якщо
фундаментальна послідовність
має збіжну підпослідовність
,
то
вона є
збіжною.
Доведення.
Справді, якщо
,
то
з нерівності
,
отримуємо, що
.►
Теорема
3.
Для
того щоб метричний простір
був повним, необхідно і достатньо, щоб
кожна послідовність його замкнених
вкладених куль
,
радіуси яких прямують до нуля, мала
непорожній перетин.
Доведення.
Необхідність.
Замкнена куля в
– це множина
.
Нехай
і
–
відповідно центр і радіус кулі
.
Послідовність
є фундаментальною, бо
для всіх
та всіх
.
Тому існує
.
Оскільки
для всіх
,
то
для всіх
,
тобто
.
Достатність.
Нехай
–довільна
фундаментальна послідовність. Знайдемо
таке,
для всіх
.
Нехай
.
Виберемо
так,
щоб
для всіх
.
Продовжуючи цей процес, отримаємо
послідовність
замкнених вкладених куль, радіуси яких
прямують до нуля. Нехай
.
Тоді
,
але
–
фундаментальна послідовність. Тому
.►
Приклад
7.
Нехай
.
Тоді
–неповний
метричний простір з відстанню
,
кулі
є замкненими вкладеними кулями в ньому
і їхній перетин є порожнім, хоч їх
радіуси. прямують до нуля. Таким чином,
вимога повноти простору в теоремі 3 є
істотною.
Приклад
8.
Множина
натуральних чисел з відстанню
є метричним простором. Цей простір є
повним, оскільки всі члени, починаючи
з деякого, кожної фундаментальної
послідовності в ньому є рівними. Разом
з цим, множини
є замкненими вкладеним кулями в ньому.
Радіуси цих куль не прямують до нуля і
їхній перетин є порожнім. Таким чином,
вимога прямування до нуля радіусів куль
в теоремі 3 є істотною.
8. Щільні
множини в метричному просторі. Множина
називається щільною в множині
метричного простору
,
якщо
.
Множина
називається скрізь щільною в метричному
просторі
,
якщо
,
тобто якщо для кожного елемента
знайдеться така послідовність
точок множини
,
що
.
Множина
називається ніде нещільною, якщо
внутрішність її замикання є порожньою
множиною, тобто якщо множина
не є щільною в жодній кулі. Інакше можна
сказати, що множина
є ніде нещільною, якщо множина
є всюди щільною. Питання про щільність
множин в метричному просторі є досить
важливим, оскільки ряд властивостей
елементів метричного простору можна
отримати наступним чином. Спочатку
обґрунтовуємо їх для відносно простих
елементів простору, сукупність яких є
скрізь щільною в цьому просторі, а потім
граничним переходом встановлюємо їх
для кожного елемента простору
Теорема 1 (Бера). Повний метричний простір не можна подати у вигляді об’єднання зліченного числа ніде нещільних множин.
Доведення.
Від супротивного. Тоді
,
де кожна із множин
є ніде нещільною. Нехай
– деяка замкнена куля радіуса 1. Тоді
існує замкнена куля
радіуса
така, що
.
Далі знайдеться замкнена куля
радіуса
така, що
і т. д. Таким чином існує послідовність
замкнених куль радіуси яких прямують
до
,
і
.
Тому існує точка
така, що належить
всім
.
Але за побудовою ця точка
не належить
і тому і
.
Суперечність. ►
Підмножина метричного простору називається множиною першої категорії, якщо її можна подати у вигляді об’єднання зліченного числа ніде нещільних множин. Підмножина метричного простору називається множиною другої категорії, якщо вона не є множиною першої категорії.
Наслідок 1. Повний метричний простір є множиною другої категорії.
Метричний
простір
називається сепарабельним, якщо в ньому
існує зліченна скрізь щільна множина
,
тобто така множина, замикання якої
збігається з
.
Приклад 1. Простір є сепарабельним. Зліченною скрізь щільною множиною в ньому є множина всіх раціональних чисел.
Приклад 2. Множина є ніде нещільною в просторі .
Приклад
3.
Простір
є сепарабельним. Зліченною скрізь
щільною множиною в ньому є множина всіх
тих
,
для яких всі
.
Приклад
4.
Простір
є
сепарабельним. Зліченною скрізь щільною
множиною в ньому є множина всіх тих
,
для кожного з яких всі
і існує
,
що
для всіх
.
Приклад
5.
Простір
,
тобто множина всіх функцій
,
неперервних на
,
з відстанню
,
є повним і сепарабельним. Зліченною
скрізь щільною множиною в ньому є множина
всіх поліномів з раціональними
коефіцієнтами, що випливає з теореми
Вейєрштрасса про наближення неперервних
функцій многочленпми.
Приклад
6.
Простір
,
тобто множина всіх обмежених послідовностей
дійсних
чисел з відстанню
не є сепарабельним. Справді, розглянемо
множину
всіх тих
,
для яких всі
.
Ця множина є незліченною. Тому незліченною
є також множина куль радіуса
з центрами в кожній точці
.
Ці кулі не перетинаються. Якщо б існувала
деяка зліченна скрізь щільна в
множина, то в кожній з вказаних куль
повинен міститися хоч-би один її елемент,
а це неможливо.
9.
Підпростір метричного простору. Метричний
простір
називається підпростором метричного
простору
,
якщо
–непорожня підмножина
і
–звуження
функції
на
,
тобто
для всіх
та
із
.
Підпростір
метричного
простору
називається замкненим підпростором,
якщо множина
є замкненою в
.
Кожна множина, яка є відкритою в
і належить до
,
є відкритою і
.
Обернене твердження не є справедливим.
Відкритими в підпросторі
є ті тільки ті множини
,
які подаються у вигляді
,
де
–множина,
відкрита в
.
Теорема 1. Замкнений підпростір повного метричного простору є повним метричним простором.
Доведення.
Якщо
послідовність
є фундаментальною в
,
то вона фундаментальною і
.
Тому є збіжною в
:
.
Але
–замкнена множина. Тому
.
Отже, послідовність
є збіжною в
.►
Число
називається відстанню від елемента
до множини
.
Елемент
,
для якого
елементом найкращого наближення елемента
елементами множини
.
Елемент найкращого наближення може не
існувати, таких елементів може декілька
або нескінченна кількість.
Приклад
1.
Множина
з відстанню
є замкненим підпростором простору
.
Множина
є відкритою в
,
проте не є відкритою в
.
Приклад
2.
В просторі
,
елементами якого є точки
,
де
,
розглянемо замкнений підпростір
,
елементами якого є точки
.
Тоді
і елементом найкращого наближення
елемента
є елемент
.