
- •Методичні вказівки для проведення практичних занять Для студентів 4 курсу економічного факультету
- •Практичне (семінарське) заняття № 1. Короткі методичні рекомендації до вивчення теми (включено теми 1, 2, 3)
- •Практичне (семінарське) заняття №2 (включено теми 4, 5, 6) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Логістична задача “Алгоритм формування логістичної системи підприємства”
- •Практичне (семінарське) заняття №3 (включено теми 7, 8, 9) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Практичне (семінарське) заняття №4 (включено теми 10, 11, 12) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Практичне (семінарське) заняття №5 (включено теми 13, 14) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Практичне (семінарське) заняття №6 (включено теми 15, 16, 17) Короткі методичні рекомендації до вивчення теми
- •Заняття №7 Модульна контрольна робота Питання модульної контрольної роботи
- •2. Прогнозування матеріальних потоків
- •Метод простої середньої
- •Метод ковзної середньої
- •Метод регресійного аналізу
- •2.2. Економічний алгоритм рішення логістичних задач “Розрахунок дати замовлення”, “авс – xyz – аналіз запасів”
- •3. Визначення оптимального розміру партії поставки
- •4. Визначення оптимальних обсягів роботи і числа центрів сервісного обслуговування
- •4.2. Логістична задача “Вибір технології виробництва”
- •4.3. Логістична задача “Визначення оптимальної партії виробництва”
- •5. Визначення оптимального місця розташування складу на заданому полігоні
- •5.2. Економічний алгоритм «Гнучке та фіксоване управління запасами на складі»
- •6. Визначення меж ринку
- •7. Оптимізація розподілу ресурсів між ланками логістичного транспортного ланцюга
- •8. Визначення ціни рівноваги і коефіцієнта еластичності
- •Питання до заліку з дисципліни “Логістика”
- •Варіанти вихідних даних для розрахунку величини матеріального потоку
- •Додаток 2 Варіанти вихідних даних для розрахунку величини прогнозу
- •Додаток 3 Варіанти вихідних даних для визначення оптимальної партії поставки
- •Питомі затрати на перевезення, зберігання та пов’язані з дефіцитом
- •Варіанти вихідних даних для визначення оптимальних обсягів роботи і числа сервісних центрів
- •Додаток 5 Варіанти вихідних даних для вибору місця розташування розподільчого складу
- •5.1. Місця розташування постачальників та клієнтів
- •5.2. Тарифи та обсяги продажу та закупівель
- •Обсяги продажу та закупівель
- •Варіанти вихідних даних для визначення меж ринку
- •Відстань між підприємствами
- •Собівартість і тарифи на перевезення
- •Варіанти вихідних даних для оптимізації розподілення ресурсів між ланками логістичного транспортного ланцюга
- •Вартісні показники
- •Показники обсягу
- •Варіанти вихідних даних для визначення ціни рівноваги і коефіцієнта еластичності
- •Графік роботи транспорту
- •Розрахунок загальних витрат з доставки товару
- •Аналіз результатів планування доставки замовлень
6. Визначення меж ринку
Задача 6.1. Визначити межі ринку для трьох транспортно-експедиторських підприємств А, В і С за наступними вихідними даними:
Собівартість послуг по організації відправлення одного контейнера:
Са – 2000 грн/конт.
Св – 2700 грн/конт. Сс – 2400 грн/конт.
Тариф на перевезення контейнера автотранспортом складає відповідно:
Та – 20 грн/конт*км
Тв - 25 грн/конт*км
Тс - 30 грн/конт*км
Відстань між підприємствами: А і В – 280 км, А і С – 200 км, С і В - 350 км.
А
В
С
Рис. 6. 1. Схема розташування підприємств
Методика і рішення. Просуваючи свої послуги на ринок збуту, кожне підприємство націлене визначити раціональні межі ринку, де воно буде мати переваги. Якщо припустити, що якість послуг різних підприємств однакова, то межі ринку будуть прямо залежати від собівартості послуг і затрат на перевезення, які в сумі складають ціну продажу:
Спрі = Сі + Стрі * Rі (6.1)
де Спрі – ціна продажу послуги (товару), і-го підприємства, грн.; Сі – собівартість послуги (товару), і-го підприємства, грн.; Стрі – тариф і-го підприємства на перевезення, грн./км; Ri – відстань від і-го підприємства до межі ринку, км.
Визначимо межі ринку для підприємств А і В.
Межею ринку для кожного підприємства є точка, яка визначається виходячи з умов рівності ціни продажу:
СпрА = СпрВ (6.2)
Ціна продажу для підприємства А буде дорівнювати:
СпрА = СА + СтрА * RA (6.3)
Ціна продажу для підприємства В буде дорівнювати:
СпрВ = СВ + СтрВ * RВ (6.3)
Так як відстань між підприємствами RАВ = 280 км, то RВ = RАВ – RА = 280 – RА;
Підставивши значення (6.3) і (6.4) в рівняння (6.2), отримаємо:
СА + СтрА * RA = СВ + СтрВ * (RАВ – RA), (6.5)
Чи: 2000 + 20 * RA = 2700 + 25 (280 – RA), звідки
RA = 7700/45 = 171 км, RВ = 280 – 171 = 109 км.
Тобто межа ринку для підприємств А і В проходить на відстані RA = 171 км від підприємства А і на відстані RВ = 109 км від підприємства В.
А
RA
=
171 RВ
=
109
RА
=
128
В
RС
=
72
RВ
=
185
С RС = 165
Рис. 6.2. Межі ринку
Аналогічно для підприємств В і С:
СпрС = СС + СтрС * RС = СС + СтрС * (RBC- RB) (6.6)
З умови СпрС = СпрВ виходить:
СВ + СтрВ * RB = СС + СтрС * (RBC- RB) (6.7)
чи:
2700 + 25 * RB = 2400 + 30*(350 – RB)
З цього слідує:
RB = 10200/55 = 185 км.
RС = 350 – 185 = 165 км.
Аналогічно для підприємств А і С:
СпрС = СС + СтрС * RС = СпрА = СА + СтрА*(RAC - RC) (6.8)
чи:
RC = 3600/50 = 72 км.
RА = 200 – 72 = 128 км.
Межі ринку для підприємств А, В і С показано на рис. 6.2.
Варіанти вихідних даних для виконання індивідуальних завдань приведені в додатку 6.