
- •2.Короткі історічні відомості.
- •2.Загальна характеристика епітеліальної тканини.
- •5.Сполучна тканина.
- •6.Пухка несформована волокниста сполучна тканина
- •7.Щільна сформована волокниста сполучна тканина
- •Складається з щільно розміщених колагенових волокон.
- •2 Види кісткової тканини:
- •8.М’язова тканина.
- •1.Особливість будови м’язової тканини.
- •Серцевий м’яз.
- •9.Нервова тканина.
- •Тема: «анатомія кісток скелета. З'єднання кісток».
- •1.Кістяк. Загальна характеристика.
- •II. Кістка як орган
- •1.Діяльність прищитоподібної залози.
- •2.Гормони кортикостероїди та тироксин.
- •З’єднання кісток.
- •1.Волокнисті сполучення (articulationes fibrosae).
- •2.Хрящові(аrticulationes cartilagineae)/
- •3.Синовіальні (articulationes synoviales).
- •5.Суглобові додаткові елементи:
- •7.Гвинтоподібні.
- •IV. Скелет людини, його відділи
- •Скелет тулуба
- •Хребтовий стовбур
- •3. Сколіоз (skoliosis) - вигин в сторону.
- •2. Кістки верхньої кінцівки
- •3. Кістки нижньої кінцівки.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •4.Кістки черепа
- •Сполучення кісток черепа
- •1.М’яз , як орган . Класифікація м’язів .
- •3.Стійкість позиції тіла і регулювання об’ему органів
- •4.Утворення тепла (термогенез)
- •3.Внутрішній крилоподібний м’яз.
- •3.Середня група м’язів, м’язи долонної впадини.
- •2. Міжкістковий м’яз - ділиться на 2 шари.
- •1.Загальна характеристика.
- •Іі. Порожнина рота – присінок і власне порожнина рота.
- •1. Присінок рота (vestibulum oris).
- •2. Власне ротову порожнину (cavitas oris propria) .
- •Язик – будова, функції
- •3 Грибоподібні.
- •4 Листоподібні.
- •V. Слинні залози.
- •VI. Глотка (pharinx)
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •Тема: анатомія дихальної системи.
- •1.Загальна характеристика.
- •2.Ніс. Зовнішній ніс, будова. Порожнина носа.
- •3. Приносові пазухи, функції носа, носова частина глотки.
- •4. Гортань – топографія, будова, функції.
- •5.Трахея – топографія, будова, функції.
- •6. Бронхи – види, будова.
- •7.Легені – розташування, будова. Ацинус.
- •8. Плевра – будова, листки. Середостіння.
- •9. Середостіння
- •І. Сечова система – органи, що її утворюють
- •Іі. Нирки, будова, функції
- •Ііі. Нефрон, будова, функції.
- •Іу.Кровопостачання нирок.
- •У. Сечоводи – розташування, будова, стінки, відділи
- •Жіночі статеві органи.
- •У. Зовнішні жіночі статеві органи - функції, будова.
- •Yі. Молочні залози.
- •Внутрішні чоловічі статеві органи.
- •Зовнішні чоловічі статеві органи.
- •Хуі. Промежина - визначення, межі, чим утворена.
- •Тема: Фізіологія ендокринної системи.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
- •Тема: «анатомія серця. Велике і мале кола кровообігу»
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •II. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •Лекція №2 тема: «загальна анатомія артеріальних та венозних судин» артерії великого кола кровообігу.
- •2.Ліва загальна сонна артерія,
- •3.Ліва підключична артерія. Іі. Артерії голови та шиї
- •Ііі. Артерії верхніх кінцівок
- •Іу. Грудна частина аорти
- •У. Черевна частина аорти
- •Уi. Артерії тазу та нижніх кінцівок
- •1. Бічна підшкірна вена руки (vena cephalica).
- •2.Присередня підшкірна вена руки (vena basiclica).
- •3.Серединнв вена ліктя(vena mediana cubiti).
- •Хіі.Система нижньої порожнистої вени
- •1.Пристінкові вени
- •2.Вісцеральні – парні
- •Хііі. Система ворітної вени
- •І. Лімфатична система. Загальні принципи будови.
- •Іі. Лімфатичні судини.
- •V. Селезінка. Розташування. Будова. Функції
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •1. Твердою ;
- •2. Павутинною;
- •3. Судинною.
- •І. Механізм утворення спинномозкових нервів.
- •Іі. Шийне сплетіння .
- •Іy. Грудні спинномозкові нерви
- •1.Клубово - підчеревний нерв;
- •2. Клубово - пахвинний нерв;
- •3. Статево - стегновий нерв.
- •Yі. Крижове сплетіння
- •2.Верхньощелепний нерв - чутливий.
- •3.Нижньощелепний нерв - змішаний.
- •Viiі пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).
- •1.Завитковий нерв (нерв слуху);
- •2.Присінковий нерв (нерв рівноваги).
- •IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Змішаний нерв.
- •Змішаний нерв.
- •Руховий нерв.
- •Руховий нерв.
- •Лекція№ 6 тема: «автономний відділ нервової системи»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема: « органи чуття. Шкіра».
- •I. Класифікація сенсорних систем
- •2.Дерми.
- •1.Потові залози.
- •VII. Похідні шкіри: волосся, нігті – розташування, будова
- •Іх. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.
- •X. Больова сенсорна система, її структура
- •Хі. Вісцеральна сенсорна система.
- •Ііі. Допоміжний апарат ока.
- •2. Слізного апарату.
- •3. Рухового апарату.
- •Іу. Слухова сенсорна система Вухо, відділи. Зовнішнє вухо
- •У.Середнє вухо. Барабанна порожнина
- •Уі. Внутрішнє вухо
У.Середнє вухо. Барабанна порожнина
До складу середнього вуха входить:
- барабанна порожнина зі слуховими кісточками;
- слухова або евстахієва труба
Барабанна порожнина – невелика за об’ємом, обмежена шістьма стінками і заповнена повітрям,
що проходить сюди слуховою трубою.
Покрівельна стінка барабанної порожнини відділяє її від порожнини черепа.
Яремна стінка утворює дно барабанної порожнини і обернена до яремної ямки, що
розміщена на нижній поверхні кам’янистої частини вискової кістки.
Передню стінку барабанної порожнини називають сонною, тому, що поруч із нею
проходить сонна артерія.
Лабіринтна стінка барабанної порожнини відділяє її від внутрішнього вуха. Майже
всередині її є опуклість або мис, над якою розміщується
овальної форми вікно присінку, що з’єднує барабанну порожнину з
присінком кісткового лабіринту. Нижче від присінка є овальної форми
вікно завитки, затягнуте вторинною барабанною перетинкою.
Перетинчасту або бічну стінку барабанної порожнини формують барабанна перетинка
та кісткова пластинка зовнішнього слухового ходу.
У барабанній порожнині розміщуються три маленькі слухові кісточки:
молоточок - вплетений рукояткою в барабанну перетинку, друга сторона
з’єднанна з ковадлом,
ковадло - з’єднано із стременом,
стремено - прилягає до мембрани вікна присінку.
Вони з’єднані між собою суглобами, фіксовані зв’язками і покриті слизовою оболонкою.
Велике значення їх полягає в тому, що вони передають коливання барабанної перетинки,
які зумовлені дією звукових хвиль, до вікна присінку, а звідти ендолімфі завитка у
внутрішнє вухо.
Для нормального функціонування середнього вуха необхідно, щоб у ньому підтримувався тиск, який дорівнює атмосферному. Це досягається завдяки функції
слухової трубки, яка з’єднує барабанну порожнину з порожниною глотки. Слухова трубка
складається з:короткої кісткової та
довгої хрящової частин.
Її внутрішня поверхня вистелена тонкою слизовою оболонкою, поверхня якої вкрита
війчастим епітелієм.
Уі. Внутрішнє вухо
До складу внутрішнього вуха входять:
кістковий і
перетинчастий лабіринти.
Кістковий лабіринт, мовби проритий у твердій речовині вискової кістки, має заплутані ходи і
складається з:
присінку,
завитки і
кісткових напівколових каналів.
Він вистелений сполучнотканинною оболонкою і заповнений специфічною рідиною –
перилімфою.
Присінок – має овальну форму і розміщується між барабанною порожниною і внутрішнім
слуховим ходом. З’єднується з напівколовими каналами за допомогою п’яти вузьких
отворів, а широким отвором – із завиткою.
Завитка – кісткова трубка, що починається широким отвором у передньо - нижній частині
присінка, спірально закручується навколо веретена і утворює два з половиною оберти. Її
називають спіральним каналом.
Має довжину 26-28 мм і сліпо закінчується біля кам’янистої частини.
Кістковий канал завитки за рахунок вестибулярної та основної мембран поділяється
на три вузьких ходи:
- верхній (драбина присінку);
- середній (перетинчастий канал завитки);
- нижній (барабанна драбина).
У верхньому та нижньому ходах міститься перилімфа, склад якої схожий з ліквором.
Порожнина середнього ходу заповнена ендолімфою.
На базальній мембрані середнього ходу, яка складається з різних волокон різної
довжини, розташований спіральний (кортіїв) орган, який є рецепторним апаратом
органу слуху.
Між спіральним органом та стінками завиткової протоки знаходяться вузенькі отвори
– спіральні протоки. У куполі завитки протоки з’єднуються між собою.
Кісткові напівколові канали являють собою вестибулярний апарат, який приймає участь в :
регуляції положення тіла в просторі;
збереженні рівноваги.
Мають вигляд зігнутих трубок і лежать ззаду та назовні від присінку.
Розрізняють :
передній,
задній та
бічний канали, що розміщуються в трьох взаємно перпендикулярних площинах.
Передній напівколовий канал перетинає вісь кам’янистої частини вискової кістки під
прямим кутом.
Задній розміщується паралельно задній поверхні кам’янистої частини.
Бічний лежить майже перпендикулярно до двох перших.
Кожен канал починається і закінчується ніжкою. Ніжки переднього та заднього
каналів з’єднані між собою і тому в присінок відкриваються не шість отворів,
а п’ять отворів.
Перетинчастий лабіринт розміщується всередині кісткового.
Утворений сполучнотканинною перетинкою і заповнений прозорою рідиною –
ендолімфою.
У передвер’ї кісткового лабіринту розміщуються дві частини перетинчастого:
маточка і
мішечок,
які з’днуються між собою протокою. Перетинчастий лабіринт фіксується до
внутрішньої поверхні кісткового лабіринту за допомогою складної системи мембран,
що запобігає його зміщенню при значних рухах. Цому також сприяє те, що
перетинчастий лабіринт немовби-то плаває у перилімфі.
Мішечок, маточка та напівколові протоки становлять присінковий (переддверний)
орган , що регулює положення тіла в просторі та рівновагу.
Внутрішня поверхня присінкового органа вистелена простим епітелієм за винятком так
званих плям, де є велика кількість волосових чутливих клітин. До них підходять
периферичні відростки нервових клітин присінкового вузла, що розміщується у
внутрішньому слуховому ході.
Центральні відростки цього вузла формують присінкову частину присінково -
завиткового нерва, що входить у мостомозочковому куті у речовину мозку, де волокна
поділяються на висхідні й низхідні та підходять до ядер, які знаходяться у довгастому
мозку та мосту. Від присінкових ядер волокна йдуть до мозочка, спинного мозку та
ядер нервів очних м’язів, а також до великого мозку.
Вестибулярний апарат складається з:
І.Присінку - складається з двох частин:
а) сферичного мішечка, розташованого поблизу до завитка внутрішнього вуха,
б) еліптичного мішечка (маточки), розташованого поблизу до напівколових
проток.
В мішечку та маточці є підвищення ,які називаються плямами. В них зосередженні
рецепторні клітини. На поверхні рецепторних клітин знаходиться велика кількість
мікроскопічних кристалічних утворень , які складаються з карбонату кальцію. Ці
утворення називаються отолітами. Вони беруть участь у збудженні рецепторних клітин.
2.Трьох напівколових проток - це вузькі ходи вірної форми , які розташовані в трьох взаємно
перпендикулярних плоскостях. Один кінець кожної протоки колбоподібно розширений і
називається ампулою. В них також знаходяться рецепторні клітини, які зосереджені в
певних місцях і називаються ампулярними кристами. Збудження рецепторних клітин
відбувається за рахунок переміщення ендолімфи проток.