Ііі. Допоміжний апарат ока.

Допоміжний апарат складається з:

1.. Захисних пристосувань.

2. Слізного апарату.

3. Рухового апарату.

До захисних пристосувань відносяться додаткові органи ока :

- брови - служать для захисту очей від поту, який стікає з лоба.

- вії - знаходяться на вільних краях верхньої та нижньої повік і захищають очі від пилу,

снігу, дощу.

- повіки - шкірні складки, які при змиканні повністю прикривають очне яблуко.

Основу повік створює сполучнотканинна пластинка, зовні вона вкрита шкірою, а

зсередини сполучнотканинною оболонкою – кон’юнктивою, яка переходить з повік

на передню поверхню очного яблука, за винятком рогівки.

Повіки:

- дозують силу світлового подразнення,

- захищають око від висихання,

- перешкоджають потраплянню пилу.

2.Слізний апарат – складається з:

- слізної залози та

- системи шляхів, що проводять слізну рідину.

Слізна залоза

розміщена у верхньозовнішньому куті орбіти. Має невеликі розміри і

складається із кількох складних альвеолярно- трубчастих слізних залоз. Сльоза

виводиться із залози 5-12 протоками у верхнє склепіння. Звідси вона надходить до

присереднього нижнього кута ока, з цього місця переходить верхній та нижній

протоки, які утворюють слізний мішок. Нижній кінець слізного мішка переходить у

носослізну протоку, яка відкривається у нижній носовий хід.

3.Руховий апарат ока

представлений шістьма м’язами. Вони починаються від сухожильного

кільця навколо зорового нерва в глибині очноямкової западини і прикріплюються

до очного яблука.

Виділяють:

а) чотири прямих м’яза (бічний, присередній верхній та нижній),

б) два косих –верхній та нижній.

М’язи діють так, що обидва ока рухаються сумісно і спрямовані в одну і ту ж точку.

Від сухожильного кільця починається м’яз, який піднімає верхню повіку.

М’язи ока посмуговані і скорочуються свавільно.

Іу. Слухова сенсорна система Вухо, відділи. Зовнішнє вухо

Орган слуху включає :

зовнішнє,

середнє та

внутрішнє вуха.

Зовнішнє вухо складається з:

вушної раковини - уловлює звукові коливання, і

зовнішнього слухового ходу проводить звукові коливання.

Вушна раковина розміщена у висковій ділянці і утворена вушним хрящем, вкритим

шкірою. Нижню частину, де хряща немає, називають вушною часточкою або сережкою.

Крим цього в раковині розрізняють:

- завиток ( потовщений задній край );

- човен, що нагадує жолоб і розміщується спереду від завитка;

- протизавиток, який обмежує човен спереду;

- козелок – трикутної форми випин, що розміщується спереду від слухового ходу,

- протикозелок, який знаходиться напроти козелка.

Під шкірою вушної раковини лежать кілька слаборозвинених м’язів.

Зовнішній слуховий хід починається в глибині вушної раковини зовнішнім слуховим

отвором. За формою він нагадує жолоб і поступово переходить у кістковий зовнішній

слуховий хід. Внутрішня поверхня його вкрита шкірою, яка поступово переходить на

зовнішню поверхню барабанної перетинки.

Барабанна перетинка відділяє зовнішнє вухо (зовнішній слуховий хід) від середнього

вуха( барабанної порожнини і утворена з кількох шарів сполучнотканинних волокон.

Більша частина перетинки втягнута в барабанну порожнину і має вигляд плоскої

лійки, тому цю частину перетинки називають натягнутою. Майже посередині

цього утвору знаходиться пупок барабанної перетинки.

Різне натягання її приводить до того, що вона не має власного періоду коливання і

коливається відповідно до довжини хвиль кожного звуку. За барабанною

перетинкою знаходиться барабанна порожнина, яка разом із слуховою трубою

входить до складу середнього вуха.