
- •2.Короткі історічні відомості.
- •2.Загальна характеристика епітеліальної тканини.
- •5.Сполучна тканина.
- •6.Пухка несформована волокниста сполучна тканина
- •7.Щільна сформована волокниста сполучна тканина
- •Складається з щільно розміщених колагенових волокон.
- •2 Види кісткової тканини:
- •8.М’язова тканина.
- •1.Особливість будови м’язової тканини.
- •Серцевий м’яз.
- •9.Нервова тканина.
- •Тема: «анатомія кісток скелета. З'єднання кісток».
- •1.Кістяк. Загальна характеристика.
- •II. Кістка як орган
- •1.Діяльність прищитоподібної залози.
- •2.Гормони кортикостероїди та тироксин.
- •З’єднання кісток.
- •1.Волокнисті сполучення (articulationes fibrosae).
- •2.Хрящові(аrticulationes cartilagineae)/
- •3.Синовіальні (articulationes synoviales).
- •5.Суглобові додаткові елементи:
- •7.Гвинтоподібні.
- •IV. Скелет людини, його відділи
- •Скелет тулуба
- •Хребтовий стовбур
- •3. Сколіоз (skoliosis) - вигин в сторону.
- •2. Кістки верхньої кінцівки
- •3. Кістки нижньої кінцівки.
- •Скелет вільної нижньої кінцівки
- •4.Кістки черепа
- •Сполучення кісток черепа
- •1.М’яз , як орган . Класифікація м’язів .
- •3.Стійкість позиції тіла і регулювання об’ему органів
- •4.Утворення тепла (термогенез)
- •3.Внутрішній крилоподібний м’яз.
- •3.Середня група м’язів, м’язи долонної впадини.
- •2. Міжкістковий м’яз - ділиться на 2 шари.
- •1.Загальна характеристика.
- •Іі. Порожнина рота – присінок і власне порожнина рота.
- •1. Присінок рота (vestibulum oris).
- •2. Власне ротову порожнину (cavitas oris propria) .
- •Язик – будова, функції
- •3 Грибоподібні.
- •4 Листоподібні.
- •V. Слинні залози.
- •VI. Глотка (pharinx)
- •7.Регулює температуру прийнятої їжі.
- •8.Приймає участь в регуляції реакції внутрішнього середовища організму.
- •9.Утворення антианемічного фактору.
- •2. Синтез білків крові (альбуміни).
- •3.Утворює жовч.
- •10. Кладовище еритроцитів.
- •Тема: анатомія дихальної системи.
- •1.Загальна характеристика.
- •2.Ніс. Зовнішній ніс, будова. Порожнина носа.
- •3. Приносові пазухи, функції носа, носова частина глотки.
- •4. Гортань – топографія, будова, функції.
- •5.Трахея – топографія, будова, функції.
- •6. Бронхи – види, будова.
- •7.Легені – розташування, будова. Ацинус.
- •8. Плевра – будова, листки. Середостіння.
- •9. Середостіння
- •І. Сечова система – органи, що її утворюють
- •Іі. Нирки, будова, функції
- •Ііі. Нефрон, будова, функції.
- •Іу.Кровопостачання нирок.
- •У. Сечоводи – розташування, будова, стінки, відділи
- •Жіночі статеві органи.
- •У. Зовнішні жіночі статеві органи - функції, будова.
- •Yі. Молочні залози.
- •Внутрішні чоловічі статеві органи.
- •Зовнішні чоловічі статеві органи.
- •Хуі. Промежина - визначення, межі, чим утворена.
- •Тема: Фізіологія ендокринної системи.
- •I. Залози внутрішньої секреції. Загальна характеристика.
- •Гормони. Фізіологічна характеристика.
- •3. Впливом на аналіз і синтез речовин.
- •5. Різною дією в залежності від дози.
- •6. Стійкістю до підвищення та зниження температур.
- •У. Щитоподібна залоза.
- •Тироксин
- •2. Трийодтиронін
- •2. Вплив на вищу нервову діяльність.
- •3. Впливають на процеси росту і розвитку.
- •Впливають на обмін речовин.
- •Уі. Прищитоподібна залоза
- •Уіі. Надниркові залози
- •3.Статеві гормони – андрогени ( чоловічі),
- •Уііі. Загрудинна залоза
- •Іх. Підшлункова залоза
- •2.Глюкагон (антагоніст інсуліну)
- •3.Ліпокаїн
- •Х. Статеві залози
- •Тема: «анатомія серця. Велике і мале кола кровообігу»
- •I. Загальна характеристика серцево-судинної системи
- •II. Судини – види. Будова стінки артерій, вен, капілярів
- •Інтима( внутрішній).
- •2.М’язовий (середній).
- •3.Адвентиція (зовнішній).
- •IV. Серце – розташування, загальні дані, зовнішня будова
- •V. Камери серця. Клапани серця
- •VI. Будова стінки серця
- •2.Середній шар – міокард.
- •XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу
- •XIII. Вінцеве коло кровообігу
- •Лекція №2 тема: «загальна анатомія артеріальних та венозних судин» артерії великого кола кровообігу.
- •2.Ліва загальна сонна артерія,
- •3.Ліва підключична артерія. Іі. Артерії голови та шиї
- •Ііі. Артерії верхніх кінцівок
- •Іу. Грудна частина аорти
- •У. Черевна частина аорти
- •Уi. Артерії тазу та нижніх кінцівок
- •1. Бічна підшкірна вена руки (vena cephalica).
- •2.Присередня підшкірна вена руки (vena basiclica).
- •3.Серединнв вена ліктя(vena mediana cubiti).
- •Хіі.Система нижньої порожнистої вени
- •1.Пристінкові вени
- •2.Вісцеральні – парні
- •Хііі. Система ворітної вени
- •І. Лімфатична система. Загальні принципи будови.
- •Іі. Лімфатичні судини.
- •V. Селезінка. Розташування. Будова. Функції
- •1. Загальні дані про нервову систему.
- •1) Передня серединна щілина
- •Задня серединна борозна
- •2.Павутинна оболонка - arachnoidea.
- •1. Твердою ;
- •2. Павутинною;
- •3. Судинною.
- •І. Механізм утворення спинномозкових нервів.
- •Іі. Шийне сплетіння .
- •Іy. Грудні спинномозкові нерви
- •1.Клубово - підчеревний нерв;
- •2. Клубово - пахвинний нерв;
- •3. Статево - стегновий нерв.
- •Yі. Крижове сплетіння
- •2.Верхньощелепний нерв - чутливий.
- •3.Нижньощелепний нерв - змішаний.
- •Viiі пара - присінково-завитковий нерв (nervus vestibulocochlearis).
- •1.Завитковий нерв (нерв слуху);
- •2.Присінковий нерв (нерв рівноваги).
- •IX пара - язикоглотковий нерв (nervus glossopharyngeus). Змішаний нерв.
- •Змішаний нерв.
- •Руховий нерв.
- •Руховий нерв.
- •Лекція№ 6 тема: «автономний відділ нервової системи»
- •1. Шийний відділ
- •2. Грудний відділ
- •3.Поперековий відділ
- •4.Крижовий віділ
- •Тема: « органи чуття. Шкіра».
- •I. Класифікація сенсорних систем
- •2.Дерми.
- •1.Потові залози.
- •VII. Похідні шкіри: волосся, нігті – розташування, будова
- •Іх. Допоміжний апарат смакової сенсорної системи.
- •X. Больова сенсорна система, її структура
- •Хі. Вісцеральна сенсорна система.
- •Ііі. Допоміжний апарат ока.
- •2. Слізного апарату.
- •3. Рухового апарату.
- •Іу. Слухова сенсорна система Вухо, відділи. Зовнішнє вухо
- •У.Середнє вухо. Барабанна порожнина
- •Уі. Внутрішнє вухо
Змішаний нерв.
Починається від ядер довгастого мозку.
Виходить крізь яремний отвір.
Складається з:
чутливих,
рухових,
парасимпатичних нервових волокон.
Він іннервує всі внутрішні органи, крім органів малого тазу:
- органи дихання; - нирки;
- печінку; - травний тракт до низхідної
- підшлункову залозу; ободової кишки;
- серце; - шлунок;
- аорту; - селезінку;
- стравохід.
Рухові нерви іннервують м’язи глотки, м’якого піднебіння, гортані.
Чутливі нерви іннервують:
внутрішні органи,
задній відділ твердої мозкової оболонки,
зовнішнє вухо.
ХІ пара - додатковий нерв (nervus accessorius).
Руховий нерв.
Починається від ядер довгастого мозку.
Виходить з черепа крізь яремний отвір.
Іннервує грудинно - ключично- сосковий та трапецієподібний м’язи.
ХІІ пара - під’язиковий нерв (nervus hipoglossus).
Руховий нерв.
Починається від ядер довгастого мозку.
Виходить з черепа крізь канал під’язикового нерва потиличної кістки.
Іннервує м’язи язика.
Лекція№ 6 тема: «автономний відділ нервової системи»
Вегетативна нервова система складається з двох частин:
а) симпатичної,
б) парасимпатичної
Іннервує весь організм в цілому, всі органи та тканини:
а) залози,
б) м’язи судин, внутрішніх органів,
в) серцевий м’яз,
г) скелетні м’язи,
є) головний та спинний мозок, тобто ЦНС.
Більшість органів іннервує як парасимпатична так i симпатична Н.С.
Парасимпатична частина не іннервує
- посмуговані м’язи,
- гладенькі м’язи матки
- більшість кровоносних судин
- сечоводи
- потові залози
- волосяні фолікули шкіри
- селезінку
- надниркові залози
- гіпофіз.
Вегетативна Н.С. не має своїх особливих аферентних чутливих шляхів.
Чутливі імпульси від органів направляються по чутливим волокнам, загальним для вегетативної
та соматичної нервових систем.
Контроль та регуляція функції вегетативної нервової системи, як i соматичної, здійснюється
корою півкуль великого мозку.
Особливості будови.
1.Вегетативні волокна виходять з деяких ділянок (вогнищ) головного та спинного
мозку (рухові).
2.Принципово відрізняється рефлекторна дуга вегетативної нервової системи:
а) рухові або аферентні нейрони вегетативної нервової системи лежать на периферії в
вузлах (вегетативних);
б) відростки вставних вегетативних нейронів, які розташовані в головному або
в спинному мозку, виходячи з нього, обов’язково переключаються на клітинах
вегетативних вузлів.
Таким чином, шлях вегетативних аферентних волокон розбивається
на 2 ділянки:
а) від мозку до вегетативного вузла - превузловий (прегангліонарний);
б) від вузла до робочого органу - після вузловий (постгангліонарний).
СИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА
Симпатична частина вегетативної нервової системи складається з:
1.Центрального відділу - він утворений клітинами бічних рогів спинного мозку на рівні bcіx
грудних та верхніх трьох поперекових сегментів.
2.Периферичний відділ - представлений нервовими волокнами та симпатичними нервовими
вузлами (гангліями).
Нервові вузли поділяються на 2 групи:
а) коло хребтові (паравертебральні) - вони розташовані двома ланцюжками з боків від хребта i
утворюють правий та лівий симпатичні стволи;
б) перед хребтові (превертебральні) - це вузли периферичних нервових сплетінь, які
лежать в грудній та черевній порожнинах.
Симпатичні нервові волокна виходять із спинного мозку у складі передніх корінців
спинномозкових нервів, а потім через білу з’єднувальну гілку направляються до
відповідного вузла симпатичного ствола. Там частина волокон переключається на
еферентний нейрон i його постгангліонарні волокна направляються до органів.
Для постгангліонарних симпатичних волокон характерно:
а) утворення сплетінь за ходом артерій, які живлять певний орган;
б) утворення самостійних нервів (наприклад, черевний нерв);
в) входити до складу периферичних розгалужень спинномозкових та черепних
нервів.
СИМПАТИЧНІ СТВОЛИ (правий та лівий).
це ланцюги нервових вузлів, які з’єднані міжвузловими гілками, розташованими з обох
сторін вздовж хребта.
В області грудного та верхнього поперекового відділів, кожен вузол , з’єднаний білою
сполучнотканинною гілкою з відповідним спинномозковим нервом.
Так як білі з’єднувальні гілки складаються з мієлінових волокон, то пучки мають білий
колір. Від всіх вузлів симпатичного ствола до спинномозкових нервів йдуть сірі
з’єднувальні гілки, які складаються з постгангліонарних безмієлінових волокон
сірого кольору.
В симпатичному стволі розрізняють:
а) шийний,
б) грудний,
в) поперековий,
г) крижовий,
д) куприковий відділи.