Ііі. Артерії верхніх кінцівок

Основний стовбур підключичної артерії переміщується в пахову ямку і називається

пахвовою артерією (arteria axillaris) ( віддає гілки до м’язів пояса верхньої кінцівки, яка потім

переходить у плечову артерію( arteria brachialis) ( віддає гілки до тканин плеча та

ліктьового суглоба ).

У ліктьовій ямці плечова артерія розгалужується на променеву (arteria radialis) та

ліктьову артерію(arteria ulnaris).

Ці артерії проходять по передній поверхні передпліччя, паралельно до однойменних кісток, забезпечуючи кров’ю його тканини. Променева артерія в нижній третині не вкрита м’язами і на ній в нормі легко й чітко прощупується артеріальний пульс.

З передпліччя ліктьова та променева артерії переходять на кисть і утворюють дві артеріальні

долонні дуги: поверхневу та глибоку, які постачають кров тканинам кисті і пальців.

Використовуючи розміщення артерій, кровотечу зупиняють притисканням :

підключичної артерії пальцем до ключиці або першого ребра ( за допомогою максимального

відведення плеча до спини )

пахової артерії – до плечової кістки,

плечової – до тіла плечової кістки.

Променеву і ліктьову артерії до кінцевих відрізків однойменних кісток.

Іу. Грудна частина аорти

Грудна аорта віддає:

вісцеральні гілки – стравоходу, перикарду, бронхам;

парієтальні гілки – стінкам грудної порожнини у вигляді:

1 – задніх міжреберних артерій, які проходять біля нижніх країв ребер і живлять тканини

відповідних міжреберних проміжків;

2 – верхніх діафрагмальних артерій.

У. Черевна частина аорти

Від черевної аорти – відходять парні та непарні гілки до стінок та органів живота.

Парні вісцеральні гілки:

а) надниркові,

б) ниркові,

в) яєчкові ( у жінок – яєчникові )

Непарні вісцеральні гілки:

а) черевний стовбур (truncus coeliacus) – розгалужується на три великі артерії:

- ліву шлункову,

- селезінкову,

- загальну печінкову;

б) верхня брижова – постачають кишки від дванадцятипалої до початку низхідної ободової;

в) нижня брижова – і з низхідної ободової кишки до прямої кишки.

Парні

Поперекові артерії – 4 пари, які постачають кров’ю стінки черевної порожнини, а також

нижні діафрагмальні артерії, що живлять діафрагму та ін.

Уi. Артерії тазу та нижніх кінцівок

Черевна частина аорти на рівні IV - У поперекового хребця розгалужується на:

- праву та

- ліву загальні клубові артерії, з наступним розгалуженням їх на рівні крижово- клубового

суглоба на - внутрішню та

- зовнішню клубові артерії.

Внутрішня клубова артерія ( arteria illiaca interna)– йде донизу, в порожнину малого таза, і на

рівні великого сідничного отвору поділяється на:

а) передній стовбур - відходять органні гілки:

пупкова артерія - гілки до сечоводу та верхніх відділів сечового міхура(верхні

міхурові артерії;

артерія сім’явиносної протоки ;

маткова артерія - гілочки до матки, піхви; трубні та яєчникові гілки ;

середня прямокишкова артерія - до ампули прямої кишки, передміхурової залози,

та сім’яних міхурців;

внутрішню соромітну артерію -

віддає нижню прямокишкову артерію - до нижніх відрізків прямої кишки,

спинкову артерію статевого члена (клітора),

глибоку артерію статевого члена (клітора),

багато гілочок до зовнішніх статевих органів;

б) задній стовбур - відходять пристінкові гілки:

клубово- поперекова артерія - гілки до однойменного м’яза та кулястого суглоба;

бічні крижові артерії - гілочки до крижової кістки, спинного мозку, шкіри ділянки

крижові кістки, великого поперекового м’яза, м’яза - підіймача відхідника;

верхня сіднична артерія - гілочки до м’язів сідничної ділянки, кулястого суглоба;

нижня сіднична артерія - гілочки до шкіри та м’язів сідничної ділянки, кулястого

суглоба, сідничного нерва ;

затульна артерія - гілки до сідничної кістки, кулястого суглоба , затульного м’яза

та присередніх м’язів стегна;

Зовнішня клубова артерія (arteria illiaca externa) –йде присереднім краєм великого

поперекового м’яза , проходить під пахвинною зв’язкою і продовжується в стегнову артерію.

Віддає гілки:

до великого поперекового м’яза,

нижню надчеревну артерію - гілочки до прямого м’яза живота,

артерію підвішуючого м’яза яєчка (у чол.)

артерію круглої зв’язки матки (у жінок);

глибоку огинаючу клубову артерію - гілочки до м’язів передньобічної стінки живота.

Подовжується в стегнову артерію, (arteria femoralis) яка залягає спочатку на передньо- внутрішній поверхні стегна, а потім переходить у підколінну ямку, де дістає назву підколінної артерії (arteria poplitea), стегнова артерія постачає кров по всьому стегну ( найбільшою її гілкою є глибока артерія стегна ), а підколінна артерія – колінному суглобові.

Підколінна артерія поділяється на дві гілки -

передню (arteria tibialis anterior)

задню великогомілкові артерії (arteria tibialis posterior), які постачають кров по всій

гомілці.

Передня продовжується під назвою тильної артерії стопи, а задня віддає малогомілкову

артерію (arteria fibularis) від якої відходять дві підошовні артерії – присередня та бічна.

Для зупинення кровотечі можна притискати стегнову артерію до лобкової кістки або до верхньої частини тіла стегнової кістки.

Крім того, поверхнево розташовується тильна артерія стопи і задня великогомілкова артерія (позаду внутрішньої кісточки ).

УІІ.ВЕНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

Більша частина венозних судин розташована глибоко, разом з однойменними артеріями. Одну артерію можуть супроводити дві або більше вен. Однак ряд вен не має відповідних артерій.

До них належать:

поверхневі, або підшкірні вени,

деякі венозні сплетення ( наприклад, прямої кишки ),

непарна вена грудної клітки,

ворітна вена,

пазухи твердої оболонки мозку та ін.

Поверхневі вени добре виражені на кінцівках: на верхній кінцівці – променева та ліктьова підшкірні вени ліктя, що з’єднуються за допомогою серединної вени ліктя ( в них вводять лікарські речовини ), а на нижній кінцівці – велика і мала підшкірні вени. Поверхневі вени з’єднуються ( анастомозують) між собою з глибокими венами і вливаються в глибокі вени.

Венозні судини великого кола кровообігу збирають кров у два великі колектори:

систему верхньої порожнистої вени

систему нижньої порожнистої вени.

Обидві порожнисті вени відводять кров у праве передсердя. Також виділяють

систему ворітної вени.

УІІІ.СИСТЕМА ВЕРХНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ

Верхня порожниста вена (vena cava superior) розташована за грудиною, праворуч від

висхідної аорти.

Утворюється злиттям двох великих, але коротких венозних стовбурів – правої та лівої

плечоголовних вен (venae brachiocephalica). Кожний їх цих венозних стовбурів бере

початок від з’єднання

відповідної підключичної та внутрішньої яремної вен ( перша з них супроводжує

підключичну артерію, а друга загальну сонну артерію).

В верхню порожнисту вену впадає непарна вена, що проходить біля хребта праворуч від

аорти та збирає кров від стінок і органів грудної клітки.

До системи верхньої порожнистої вени відносяться:

а) вени голови та шиї; б) вени верхніх кінцівок;

в) вени грудної порожнини.

ІХ. ВЕНИ ГОЛОВИ ТА ШИЇ

На шиї знаходяться яремні вени:

а) внутрішня яремна вена (vena jugularis interna).

Утворюється злиттям вен головного мозку. Виходить з порожнини черепа, спускається

донизу, де з’єднується з підключичною веною, утворюючи плечоголовні вени. Дві

плечогловні вени зливаючись утворюють верхню порожнисту вену.

б) зовнішня яремна вена.

Утворюється з дрібних вен шиї та впадає в підключичну вену.

в) передня яремна вена.

Утворюється з дрібних вен шиї та впадає в зовнішню яремну вену.

Х.ВЕНИ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

В грудній порожнині знаходяться 3 вени:

а) непарна (vena azygos)– знаходиться справа від грудної аорти. Утворюється з дрібних вен в

черевній порожнині. В неї впадають: міжреберні вени правої половини грудної

клітки , стравохідні вени, бронхіальні вени.

Вона впадає в верхню порожнисту вену.

б) напівнепарна вена – знаходиться зліва від грудної аорти. Утворюється з дрібних вен в

черевній порожнині. Йде доверху зліва від тіл поперекових та грудних хребців.

В неї впадають: міжреберні вени лівої половини грудної клітки.

Вона впадає в непарну вену.

в) напівнепарна додаткова – утворюється з дрібних вен шиї, спускається донизу зліва від тіл

грудних хребців і впадає в напівнепарну або в непарну вену.

ХІ. ВЕНИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Вени верхньої кінцівки поділяються на дві групи:

а) поверхневі ( підшкірні );

б) глибокі.

До підшкірних відносяться: