8. Плевра – будова, листки. Середостіння.

Плевра(pleura) – серозна оболонка легенів.

В ній розрізняють два листки:

легеневий та пристінковий.

Вісцеральна ( легенева) плевра щільно покриває з усіх боків саму легеню. Біля воріт вона

переходить у парієтальну ( пристінкову) плевру, яка являє собою зовнішній листок

серозного мішка легенів.

У парієтальній плеврі умовно розділяють три відділи: реберну, діафрагмальну і середню

плевру. Парієтальна плевра бере участь у формуванні закутків плеври:

правого і лівого, розташованих між стінками грудної клітки і діафрагмою,

реберно-діафрагмальних та одного непарного – реберно-середостінного.

Закутки є запасним простором, куди легені входять під час глибокого вдиху.

Між легеневим і пристінковим листками плеври знаходиться щілина плеври, яка вміщує

близько 2 мл серозної рідини, що зволожує поверхні плеври, обернених одна до одної і цим

зменшується тертя між ними під час дихальних рухів. Права та ліва щілина плеври між собою

не сполучаються.

Повітря в щілині плеври немає, тиск – негативний – нижче атмосферного на 0,8- 1,2 кПа

( 6-9 мм рт. ст.).

Тиск всередині легенів дорівнює атмосферному, що забезпечує нормальну функцію легенів: вони не відходять від стінок грудної клітки при вдиху і розтягуються при збільшенні об’єму грудної клітки. Негативний внутріплевральний тиск сприяє збільшенню дихальної поверхні легенів при вдиху, поверненню крові до серця, і, таким чином, покращанню кровообігу і відтоку лімфи.

При захворюваннях і пошкодженнях у щілину плеври може потрапити повітря, скупчуватись у ній рідина ( ексудат), які розсувають листки плеври і утворюють порожнину плеври.

Якщо в порожнину проникає інфекція, розвиваються запальний процес - плеврит.

Присутність у щілині:

- повітря - зумовлює стискання легенів і розвиток пневмотракту,

- крові – розвиток гемотораксу,

- гною – епітораксу.

ПНЕВМОТОРАКС.

При розтині грудної клітки, наприклад при пораненнях або внутрігрудних операціях, з

пошкодженням плеври повітря проникає в щілину плеври ( порушується її герметичність) і

легеня спадає. При цьому порушується не лише зовнішнє дихання, а й рефлекторна

регуляція внутрішніх органів, яка спричиняє кисневе голодування тканини і в першу чергу

головного мозку. Це супроводжується важкими ускладненнями, які часто призводять до

смерті.

Пневмоторакс може бути:

-закритим;

- відкритим;

- клапанним (найбільш тяжка форма).

9. Середостіння

комплекс закутаних клітковиною органів, що розміщені у грудній порожнині між листками

плеври.

Воно обмежене : справа і зліва - листками середостінної плеври,

спереду – грудиною з реберними хрящами,

ззаду – тілами грудних хребців й головками ребер,

знизу – діафрагмою,

зверху – верхньою апертурою грудної клітки.

Фронтальною площиною, що проходить позаду трахеї, середостіння умовно розділяється

на переднє і заднє.

В передньому середостінні розміщується:

- серце з перикардом,

- висхідна частина та дуга аорти,

- лімфатичні вузли,

- загрудинна залоза,

- діафрагмальні нерви.

В задньому

- стравохід,

- низхідна частина аорти,

- грудна протока,

- непарна і напівнепарна вени,

- блукаючі нерви,

- лімфатичні вузли.

Проникнення повітря та патогенних мікроорганізмів при пошкодженнях грудної клітини і органів

порожнини призводять до тяжких і загрозливих для життя ускладнень

- середостінної емфіземи,

- плевропульмонального шоку тощо.

ЛЕКЦІЯ №7

ТЕМА: «АНАТОМІЯ СЕЧОВОЇ СИСТЕМИ ».