2. Синтез білків крові (альбуміни).

3.Утворює жовч.

4. «Центральна лабораторія» всіх видів обміну речовин.

5.Антитоксична – знешкодженням токсичних речовин.

6.Перетворення аміаку в менш токсичну речовину, яка добре розчиняється в воді та

виводиться з сечею.

7. Синтез жовчних кислот.

8.Перетворення вуглеводів у глікоген і його накопичення

9.В печінці синтезується ретинол, відкладається про запас багато речовин( вітамін А, Д,

нікотинова кислота), затримуються іони хлору і заліза.

10. Кладовище еритроцитів.

11.Підтримує гомеостаз.

ІІІ. Жовчний міхур (vesicula biliaris (fellea)) – розташування будова, функції.

Має грушоподібну форму, розташований в ямці жовчного міхура, правої поздовжньої борозни.

Розрізняють:

Дно – найбільш розширена, заокруглена частина, направлена вперед, до нижнього краю

печінки і дещо висувається з під цього краю;

Тіло – має циліндричну форму;

Шийку – вузька частина міхура, яка поступово переходить у міхурну протоку. З’єднавшись

із загальною печінковою протокою, утворює загальну жовчну протоку.

Стінка міхура складається з трьох оболонок:

• серозна оболонка – вкриває більшу частину жовчного міхура;

• м’язова оболонка – слабо розвинена і представлена переважно коловим шаром непосмугованих м’язів,

• слизова оболонка – тонка, має підслизовий шар, складки.

ФУНКЦІЇ:

- резервуар жовчі (місткість 25-70 см³).

Кровопостачають міхур гілки загальної печінкової артерії. Іннервують гілки печінкового сплетіння.

ЛЕКЦІЯ № 6

Тема: анатомія дихальної системи.

1.Загальна характеристика.

Дихальна система(APPARATUS RESPIRATORIUS) складається з:

органів дихання -(порожнини носа, гортані, трахеї, бронхів), які служать для проведення видиху

і вдиху повітря, легенів, у паренхімі яких відбувається газообмін між повітрям, що

знаходиться в альвеолах, і кров’ю.

Стінки дихальних шляхів побудовані з:

кісткової та хрящової тканини, завдяки яким вони не спадаються і повітря вільно циркулює при

вдиху та видиху.

Зсередини дихальні шляхи вкриті слизовою оболонкою з війчастим епітелієм. У слизовій

оболонці розміщені дрібні слизові залози, секрет яких зволожує її, обволікає і видаляє

пилинки та мікроорганізми, які надходять з повітрям. Значна роль в очищенні дихальних

шляхів від пилу і мікроорганізмів належить війкам епітелію, коливання яких також

сприяє вигнанню пилу.

2.Ніс. Зовнішній ніс, будова. Порожнина носа.

Порожнина носа (cavum nasi) є початковим відділом дихальної системи.

Порожнина носа обмежена кістками черепа, розділена перегородкою носа на дві симетричні

половини, які сполучаються:

ззаду з порожниною глотки за допомогою хоан,

спереду - з атмосферою через зовнішній ніс за допомогою ніздрів.

У кожній половині порожнини носа є носової раковини (верхня, середня та нижня), які

обмежують три носові ходи: нижній, середній та верхній.

Повітря, що проходить через ці носові ходи, підігрівається, зволожується і очищається від сторонніх домішок.

Ця частина порожнини носа називається дихальною.

У слизовій оболонці на рівні верхніх носових раковин розміщені нюхові клітини, які являють собою периферійний кінець нюхового аналізатора, що сприймає запахи. Ось чому ця частина порожнини носа називається нюховою ділянкою.