Номенклатура кислотних гідроксидів (кислот)

Кислотні гідроксиди називають за систематичною номенклатурою, систематичні назви складаються з двох слів. Перше слово відображає наявність атомів Гідрогену. Кислотні атоми Гідрогену називають гідроген або водень. Якщо необхідно, то застосовують числові префікси: моно-, ди-, три-, пента- і т.д. Друге слово – це назва аніона, яка будується за принципами номенклатури координаційних сполук, якщо аніон складний:

Послідовність назви складових аніона:

а)називається координаційне число (грецькі числові префікси або множні префікси;

б)ліганд із закінченням «о»;

в)центральний атом(до кореня латинської назви центрального атома додається суфікс «ат»);

г)число Штока або число Еванса-Бассета (називається або пишеться в дужках;іноді замість них використовують числові префікси перед атомом гідрогену).

Якщо кислотний гідроксид (кислота) містить центральний атом елемента у найвищому ступені окиснення, що дорівнює номеру групи в ПТХЕ, то число Штока і число атомів Оксигену можна не вказувати:

Наприклад,

H₂SO₄ – сульфатна кислота;

H₂SeO₄ – селенатна кислота;

HNO₃ – нітратна кислота;

H₂CrO₄ – хроматна кислота;

H₃PO₄ – фосфатна кислота.

Класифікація кислотних гідроксидів

Кислотні гідроксиди можна класифікувати за:

а)основністю;

б)ступенем дисоціації;

в)стійкістю;

г)окисно-відновними властивостями;

д)розчинністю у воді.

Класифікація кислотних гідроксидів (кислот) за основністю

Основність кислотних визначається числом атомів гідрогену в молекулі кислоти, які можуть заміщуватися на метал або металоподібну групу атомів з утворенням солей.

Кислоти є:

• Одноосновні (наприклад, HNО_3, HPO₃);

• Двохосновні (наприклад, H₂SO_4, H₂CO_3, H₂SO₃);

• Трьохосновні (наприклад, H₃PO_4, H₃BO₃);

• Чотирьохосновні (наприклад, H₄P₂O₇)

• П’ятиосновні (наприклад, H₅IO₆);

• Шестиосновні (наприклад, H₆TeO₆).

Класифікація кислотних гідроксидів за стійкістю

Стійкість кислотних гідроксидів визначається мірою здатності їх молекул розпадатися на оксид і воду. Виходячи з цього всі кислотні гідроксиди можна класифікувати на нестійкі(наприклад,H₂CO₃,H₂SO₃),які майже повністю розпадаються на кислотний оксид і воду, навіть у сильно розведених розчинах і за звичайних умов.

Друга група – це кислотні гідроксиди (наприклад, H₂CrO₄, HClO₃, HСlO),які можуть існувати лише в розчинах, концентрація яких не перевищує певного значення для кожного кислотного гідроксиду.

Третя група – кислотні гідроксиди, які стійкі за звичайних умов і не розпадаються на оксид і воду. Наприклад, H₂SO₄, H₃PO₄ та ін.

Класифікація кислотних гідроксидів за розчинністю у воді

Більшість кислотних гідроксидів добре розчиняються у воді. Але є й такі кислотні гідроксиди, які практично не розчиняються у воді.

Наприклад,H₂SiO₃, H₂WO₄, H₂MoO₄ та ін.

Фізичні властивості кислотних гідроксидів

Речовини, які утворюють кислотні гідроксиди, за звичайних умов тверді. Для таких кислотних гідроксидів у кристалічному стані характерні молекулярні структури(решітки),тобто такі, у вузлах яких розміщені молекули, зв’язані між собою водневими зв’язками. Оскільки зв’язок за допомогою позитивно поляризованого атома гідрогену найслабший серед відомих хімічних зв’язків, то кристалічні структури кислотних гідроксидів не міцні.