Хімічні властивості неметалів

Кожна реакція за участю про­стої речовини є окисно-відновною. Оскільки атоми неметалічних елементів здатні приєдну­вати електрони, то для неметалів характерна роль окисника. Найактивнішими окисниками є прості речовини найбільш електронегативних елементів – фтор, кисень, озон, хлор.

Неметали взаємодіють:

1.З киснем:

2С+О_2нест = 2СО

С + О_2надл = СО₂

4P+ 3O_2нест = 2P₂O₃

4P+ 5O_2надл = 2P₂O₅

2.З воднем:

Н₂ + S = H₂S

N₂ + 3H₂ = 2NH₃

Si+2H₂=SiH₄

3.З металом:

2Na + Cl2 = 2NaCl

Cu + Cl2 = CuCl2

Mg+Cl₂=MgCl₂

2Fe + 3Cl₂ = 2FeCl₃

4.З лугом:

Під час пропускання хлору в холодний і гарячий розчин лугу реакції відбуватися за різними рівняннями реакції:

2KOH_(хол.) + Cl₂ = KCl + KClO + H₂O

6KOH_(гар.) + 3Cl₂ = 5KCl + KClO₃ + 3H₂O

Розділ 3.Оксиди

Оксиди–це хімічні сполуки, в яких всі атоми Оксигену безпосередньо зв’язані з атомами електропозитивного елемента і не зв’язані, як і останні, один з одним.

Характерні особливості оксидів:

1. атоми електропозитивного елемента безпосередньо не зв’язані між собою, мають однаковий ступінь окиснення та валентність;

2. атоми Оксигену теж не зв’язані один з одним і завжди мають негативний ступінь окиснення, що рівний (-2).

Назва оксидів за допомогою числа Штока

Називається:

а)систематична назва атома електропозитивного елемента-катіона;

б)ступінь окиснення атома електропозитивного елемента – число Штока (вказується в дужках римською цифрою при написанні);

в)додається назва аніона – оксид.

Наприклад,

Сr₂О₃ – хром(ІІІ) оксид;

Sb₂Оз –стибій(ІІІ) оксид

Вищий позитивний ступінь окиснення атома елемента дорівнює номеру групи періодичної таблиці хімічних елементів (ПТХЕ), в якій стоїть цей елемент. Наприклад, формули вищих оксидів елементів третього періоду ПТХЕ Д.І.Менделєєва такі:

Na₂O, MgO, Аl ₂O₃, SiO₂, Р₂O₅, SO₃, С1₂O_7.

Якщо атом елемента проявляє сталий ступінь окиснення, елемент утворює лише один оксид, або єдиний оксид у звичайній валентності, то в назві оксиду можна не вказувати число Штока (ступінь окиснення). Назву його складати лише з назви елемента та слова «оксид». Наприклад,

Na₂O – натрій оксид;

ВеО – берилій оксид;

СаО – кальцій оксид.

Назва оксидів за допомогою числа Еванса-Бассета

Сг₂O₃ – хром(3+) оксид;

FeO – ферум(2+) оксид;

Сu₂O –купрум(1+) оксид;

тобто вказується заряд йона електропозитивного елемента.

Класифікація оксидів

Класифікація оксидів складалася протягом століть, тому вона відображає історичний шлях розвитку науки і не завжди є вичерпною. Оскільки основними категоріями хімії є склад, будова і властивості, то оксиди можна ділити за:

1)складом,

2)будовою,

3)властивостями.

За складом оксиди ділять на оксиди металів і оксиди неметалів.

За будовою оксиди ділять на оксиди молекулярної і немолекулярної структури.

За властивостями оксиди поділяють на основні, кислотні і амфотерні (кислотно-основні). Можна класифікувати оксиди також за агрегатним станом і відношенням до води.

3.1.Основні оксиди

Основними називають такі оксиди, яким відповідають основні гідроксиди – основи. Наприклад,Li₂O,CaO, BaO –основні оксиди, оскільки їм відповідають основні гідроксиди LiOH, Са(ОН)₂, Ва(ОН)₂.

Основні оксиди утворюють хімічні елементи-метали в низьких ступенях окиснення атомів (+1;+2).Це лужні, лужноземельні, Магній, Ферум, Манган, Ніколь та інші елементи. З підвищенням ступеня окиснення атома елемента-металу основні властивості оксидів слабшають, а кислотні – посилюються.

Наприклад, МnО – основний, МnO₂– проявляє кислотно-основні властивості, а Mn₂O₇ – кислотний оксид.