
- •Підкласи простих речовин та основні класи неорганічних сполук
- •Розділ 1. Загальна характеристика та хімічні властивості металів Поширення у природі
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості металів
- •Розділ 2.Загальна характеристика та хімічні властивості неметалів Поширенняуприроді
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості неметалів
- •Розділ 3.Оксиди
- •Назва оксидів за допомогою числа Штока
- •Назва оксидів за допомогою числа Еванса-Бассета
- •Класифікація оксидів
- •3.1.Основні оксиди
- •Властивості основних оксидів
- •Хімічні властивості основних оксидів
- •Одержання основних оксидів
- •3.2.Кислотні оксиди
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Одержання кислотних оксидів
- •3.3.Амфотерні оксиди
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Одержання амфотерних оксидів
- •3.4.Оксиди в природі
- •Розділ 4.Гідроксиди
- •4.1.Основні гідроксиди (основи)
- •Класифікація основних гідроксидів відношенням їх до води
- •Фізичні властивості основних гідроксидів (основ)
- •Хімічні властивості
- •Одержання основних гідроксидів
- •4.2.Кислотні гідроксиди (кислоти)
- •Номенклатура кислотних гідроксидів (кислот)
- •Класифікація кислотних гідроксидів
- •Класифікація кислотних гідроксидів (кислот) за основністю
- •Класифікація кислотних гідроксидів за стійкістю
- •Класифікація кислотних гідроксидів за розчинністю у воді
- •Фізичні властивості кислотних гідроксидів
- •Хімічні властивості
- •Одержання кислотних гідроксидів (кислот)
- •4.3.Амфотерні гідроксиди
- •Фізичні Властивості амфотерних гідроксидів
- •Хімічні властивості
- •Одержання амфотерних гідроксидів
- •4.4.Гідроксиди в природі
- •Розділ 5.Солі
- •5.1.Середні солі
- •Номенклатура середніх солей
- •Хімічні властивості середніх солей
- •Одержання середніх солей
- •5.2.Кислі солі
- •Номенклатура кислих солей
- •Хімічні властивості кислих солей
- •Одержання кислих солей
- •5.3.Основні солі
- •Номенклатура основних солей
- •Хімічні властивості основних солей
- •Одержання основних солей
- •5.4.Подвійні солі
- •Номенклатура подвійних солей
- •Хімічні властивості подвійних солей
- •Одержання подвійних солей
- •Номенклатура змішаних солей
- •5.6.Комплексні солі
- •Хімічні властивості комплексних солей
- •Одержання комплексних солей
- •5.7.Cолі в природі
Хімічні властивості неметалів
Кожна реакція за участю простої речовини є окисно-відновною. Оскільки атоми неметалічних елементів здатні приєднувати електрони, то для неметалів характерна роль окисника. Найактивнішими окисниками є прості речовини найбільш електронегативних елементів – фтор, кисень, озон, хлор.
Неметали взаємодіють:
1.З киснем:
2С+О2нест = 2СО
С + О2надл = СО2
4P+ 3O2нест = 2P2O3
4P+ 5O2надл = 2P2O5
2.З воднем:
Н2 + S = H2S
N2 + 3H2 = 2NH3
Si+2H2=SiH4
3.З металом:
2Na + Cl2 = 2NaCl
Cu + Cl2 = CuCl2
Mg+Cl2=MgCl2
2Fe + 3Cl2 = 2FeCl3
4.З лугом:
Під час пропускання хлору в холодний і гарячий розчин лугу реакції відбуватися за різними рівняннями реакції:
2KOH(хол.) + Cl2 = KCl + KClO + H2O
6KOH(гар.) + 3Cl2 = 5KCl + KClO3 + 3H2O
Розділ 3.Оксиди
Оксиди–це хімічні сполуки, в яких всі атоми Оксигену безпосередньо зв’язані з атомами електропозитивного елемента і не зв’язані, як і останні, один з одним.
Характерні особливості оксидів:
атоми електропозитивного елемента безпосередньо не зв’язані між собою, мають однаковий ступінь окиснення та валентність;
атоми Оксигену теж не зв’язані один з одним і завжди мають негативний ступінь окиснення, що рівний (-2).
Назва оксидів за допомогою числа Штока
Називається:
а)систематична назва атома електропозитивного елемента-катіона;
б)ступінь окиснення атома електропозитивного елемента – число Штока (вказується в дужках римською цифрою при написанні);
в)додається назва аніона – оксид.
Наприклад,
Сr2О3 – хром(ІІІ) оксид;
Sb2Оз –стибій(ІІІ) оксид
Вищий позитивний ступінь окиснення атома елемента дорівнює номеру групи періодичної таблиці хімічних елементів (ПТХЕ), в якій стоїть цей елемент. Наприклад, формули вищих оксидів елементів третього періоду ПТХЕ Д.І.Менделєєва такі:
Na2O, MgO, Аl 2O3, SiO2, Р2O5, SO3, С12O7.
Якщо атом елемента проявляє сталий ступінь окиснення, елемент утворює лише один оксид, або єдиний оксид у звичайній валентності, то в назві оксиду можна не вказувати число Штока (ступінь окиснення). Назву його складати лише з назви елемента та слова «оксид». Наприклад,
Na2O – натрій оксид;
ВеО – берилій оксид;
СаО – кальцій оксид.
Назва оксидів за допомогою числа Еванса-Бассета
Сг2O3 – хром(3+) оксид;
FeO – ферум(2+) оксид;
Сu2O –купрум(1+) оксид;
тобто вказується заряд йона електропозитивного елемента.
Класифікація оксидів
Класифікація оксидів складалася протягом століть, тому вона відображає історичний шлях розвитку науки і не завжди є вичерпною. Оскільки основними категоріями хімії є склад, будова і властивості, то оксиди можна ділити за:
1)складом,
2)будовою,
3)властивостями.
За складом оксиди ділять на оксиди металів і оксиди неметалів.
За будовою оксиди ділять на оксиди молекулярної і немолекулярної структури.
За властивостями оксиди поділяють на основні, кислотні і амфотерні (кислотно-основні). Можна класифікувати оксиди також за агрегатним станом і відношенням до води.
3.1.Основні оксиди
Основними називають такі оксиди, яким відповідають основні гідроксиди – основи. Наприклад,Li2O,CaO, BaO –основні оксиди, оскільки їм відповідають основні гідроксиди LiOH, Са(ОН)2, Ва(ОН)2.
Основні оксиди утворюють хімічні елементи-метали в низьких ступенях окиснення атомів (+1;+2).Це лужні, лужноземельні, Магній, Ферум, Манган, Ніколь та інші елементи. З підвищенням ступеня окиснення атома елемента-металу основні властивості оксидів слабшають, а кислотні – посилюються.
Наприклад, МnО – основний, МnO2– проявляє кислотно-основні властивості, а Mn2O7 – кислотний оксид.